Як називати зовнішнє незалежне оцінювання, що стало невід’ємною частиною життя українських школярів та студентів? Не інакше, як підсумком спільної роботи вчителя і учня протягом років навчання, рівнем якості знань, переданих вчителем та здобутих учнем. Тож, певно, бали ЗНО – це оцінка як учня, так і його вчителя. То які ж оцінки отримали наші, лебединські учасники навчального процесу? Сьогоднішня «Тема номера» намагатиметься розібратися у попередніх, нещодавно оприлюднених, підсумкових результатах ЗНО 2021 року.
Переважна більшість українців, близько 74%, погоджуються, що ЗНО сприяє рівності учасників при вступі до вишів. Окрім того, 58% опитаних дотримуються думки, що ЗНО також зменшує рівень корупції на етапі вступу.
Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва протягом 1-7 червня 2021 року серед понад 2000 респондентів. Згідно з оприлюдненим документом, паралельно з підтримкою проведення зовнішнього незалежного оцінювання спостерігається позитивна динаміка зростання кількості українців, у яких ЗНО асоціюється з рівністю. Ця кількість за рік зросла на 5%. Водночас спостерігається різке збільшення українців, які не згодні з тим, що ЗНО зменшує рівень корупції при вступі: на 15% більше громадян дотримуються цієї точки зору, що складає 34% опитаних. А це свідчить, що абсолютна більшість не тільки підтримує ЗНО, і ця підтримка навіть потроху зростає.
Найбільша підтримка ЗНО спостерігається серед українців 18-29 років, які теоретично самі ще нещодавно його складали.
Поза сумнівами, на результати зовнішнього незалежного оцінювання кожного учасника впливає низка чинників, з-посеред яких, окрім якості організації освітнього процесу в закладі освіти, важливі ще й тип і розташування закладу, педагогічний колектив, матеріальне становище й рівень освіти родини, умови навчання, самостійна підготовка до тестування, отримання додаткових платних освітніх послуг тощо.
Цьогоріч відбулися деякі зміни у здачі ЗНО. Ввипускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобули повну загальну середню освіту, мали обирати для проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО українську мову або українську мову і літературу.
Загалом кожен зареєстрований учасник ЗНО мав право пройти тести щонайбільше з п’яти навчальних предметів.
Сайт Освіта.ua склав щорічний рейтинг кращих закладів середньої загальної освіти України за підсумками проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2021 році. Цього року рейтинг очолює столичний ліцей «Інтелект», 79 випускників якого склали 276 тестів ЗНО на середній бал 188,6. На другому місці розташувався багаторічний лідер середньої освіти за показниками ЗНО – Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при ЛНУ ім.І.Франка. 153 випускники ліцею, склавши 599 тестів, отримали середній бал ЗНО на рівні 183,4. Бронзовим призером рейтингу завдяки результатам своїх випускників став Черкаський фізико-математичний ліцей. 62 учасники ЗНО пройшли 219 тестувань та отримали в середньому 185,2 бали.
Загалом, до двадцяти найкращих закладів освіти України, за результатами ЗНО, проведенного в 2021 році, увійшли школи Києва, Дніпра, Львова, Черкас, Івано-Франківська, Харкова та Одеси. Найкращим закладом освіти, що представляє невеликі міста України, визнано Калуський ліцей ім.Бахматюка, результати випускників якого дозволили йому зайняти 28 позицію всеукраїнського рейтингу.
Лідером рейтингу, за результатами ЗНО серед областей, стала Львівщина. Друге місце посіла Волинська область. Приємно, що Сумщина у цьому році стала бронзовим призером. Вона вже другий рік поспіль входить у трійку призерів, а у 2020 році учні нашого краю зайняли почесне 2 місце серед усіх областей України.
У ТОП-200 шкіл України найвищу сходинку (59) серед сумських ЗЗСО посіла Сумська класична гімназія. У минулому році вона теж була найкращою в області, але обіймала 49 місце. У рейтингу шкіл Сумської області на першому місці розташувався ЗЗСО №5 міста Ромни.
Безумовно, читачів цікавить стан справ у закладах загальної середньої освіти Лебединщини. Цього року ЗНО складали студенти педагогічного, медичного коледжів, ВПУ лісового господарства, Маловисторопського коледжу СНАУ, учні ЗЗСО Будилки, Василівки, Ворожби, Гринцевого, Межиріча, Павленкового, Рябушок та №№1, 3, 5, 6, 7 міста Лебедина. До ТОП-200 навчальних закладів Сумщини потрапили 11 закладів Лебединщини, як і торік.
Найрезультативніше місце у рейтингу серед навчальних закладів Лебединщини визнано ЗЗСО№3, який із минулорічного 89 місця піднявся на 12. Піднявся у рейтингу і ЗЗСО№7, який посів 28 місце (торік 42). На одну сходинку піднявся ЗЗСО№1 (із 39 на 38). Дещо погіршив свої показники ЗЗСО №6, який у минулому році був лідером на Лебединщині (35 місце), а тепер – 58. ЗЗСО№5 із минулорічного 54 місця опустився на 120 сходинку. Погіршили свої показники і наші студенти. Медичний коледж – 78-ий (торік 69), педагогічний – 110-ий (торік 81). Коледж СНАУ у цьому році посів 178 місце (торік 165). А студенти ВПУ «провалили» ЗНО і після минулорічного 169 місця цього разу опинилися поза межами ТОП-200 навчальних закладів Сумщини. Також у число 200 потрапили учні ЗЗСО сіл Рябушки – 51 місце (торік поза межами ТОП-200), Межиріча – 119 місце (торік 115) та Гринцевого – 144 місце (торік поза межами ТОП-200). Ворожбянський ЗЗСО після минулорічного 150 місця до ТОП-200 не потрапив.
Цікаво, які ж знання показали юні лебединці по кожному предмету ЗНО. Найбільше учасників здавали українську мову – 269, і 17 з них не подолали мінімальної позначки, а 19 учнів набрали 180 і більше балів. 48 учасників із 209, які здавали історію України, не набрали 100 балів і лише п’ятьом підкорилися 180 балів і більше. Дещо кращі справи були під час складання української мови і літератури. 9 учасників не подолали мінімальний рубіж у 100 балів, а 17 підкорили 180 і більше. Біологію складали 145 учнів, і тут 100 балів не набрали 4 учасники, а 6 подолали рубіж у 180 балів. ЗНО з математики склали 135 учнів, і 35 з них не набрали 100 балів, а 8 – назбирали понад 180. Англійську мову здавали 76 учасників, 11 з них не набрали 100 балів, а вісьмом підкорилися 180 і більше. Географію погодилися здавати 55 учнів, із яких троє не досягли позначки у 100 балів. 15 лебединців складали фізику і лише по одному учаснику опинилося на різних полюсах завойованих балів. Лише 4 лебединці спробували себе у хімії, результат був таким же як і у фізиків.
Звісно, у жодному разі не можна оцінювати освітні заклади лише за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Є ще чимало факторів, які впливають на результативність учнів. Наприклад, відсутність мотивації до вступу у виш, економічна і соціальна ситуація у населених пунктах тощо. Загалом не задля рейтингів працюють наші діти і педагоги, а насамперед, для здобуття певного загалу знань.
Втім відкритість і публічність ось таких даних, на нашу думку є чи не єдиними офіційними даними для порівняння роботи навчального закладу та його академічного середовища. І як результат, привід для вдумливого аналізу ситуації у закладах освіти. Й не тільки для нас із вами, шановні читачі. А й для місцевої влади. Чому? Якщо поглянути на цей український рейтинг, розумієш, що приватні навчальні заклади зазвичай демонструють більш високі показники за підсумками складених випускниками випробувань. Тож є куди розвиватися і до чого прагнути нашим комунальним і державним закладам, зокрема і у напрямку заохочення педагогів, яким вдалося дати учням якісні знання, що у підсумку реалізовані у високі результати ЗНО. Можливо, тоді наші заклади освіти підніматимуться у рейтингу іще вище.
Розбирався у підсумках ЗНОІгор КОЛЄСНІКОВ
