Розмови про це – не надто «симпатичні», якщо можна так сказати. Навіть у родині не завжди подружжя зізнаються одне одному, яку заробітну плату отримують. Безперечно, гроші змінюють життя. Буває, на краще, а буває – й ні. Сьогодні досліджуватимемо ту частину наших доходів, яка не те, щоб змінює, а, швидше, дає можливість забезпечити мінімальні потреби. Отже, про реалії та перспективи мінімальної заробітної плати – у сьогоднішній «Темі дня».
Відкривши перший-ліпший підручник, зміст якого пов’язаний із заробітною платою, побачимо, що поняття мінімальної оплати праці існувало від початку отримання Україною незалежності. Там же можемо прослідкувати і її зміни протягом останніх десятиліть української історії.
За 29 років самостійності України розмір «мінімалки» коригувався більше 60 разів. Зазвичай це відбувалося з початком нового року – від 185 карбованців із 1 липня 1991 року
«Мінімалка» – це така собі соціальна гарантія від держави на отримання законодавчо встановленого мінімального рівня оплати праці найманих працівників. На неї не впливає ні форма власності підприємстві, ні будь-які інші чинники.
За 29 років самостійності України розмір «мінімалки» коригувався більше 60 разів. Зазвичай це відбувалося з початком нового року – від 185 карбованців із 1 липня 1991 року до нинішніх 4723 гривень, передбачених до оплати із 1 січня 2020 року. Хоча «нинішніх» говорити вже не зовсім правильно. Бо ж від 1 вересня розмір цієї соціальної гарантії змінився, через що, власне, і з’явилася необхідність цього дослідження.
ПО 5000 ГРН. КОЖНОМУ
25 серпня 2020-го український парламент ухвалив внесення змін до держбюджету, зокрема щодо збільшення мінімальної заробітної плати. За кілька днів проголосований закон підписав і Президент, який був ініціатором цих змін.
Документом передбачено встановлення розміру «мінімалки» із 1 вересня на рівні 5000 грн. Із урахуванням прийдешніх змін, Кабінет Міністрів 26 серпня ухвалив рішення і про підвищення розмірів посадових окладів за Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати роботи працівників бюджетної сфери.
При погодинній оплаті «мінімалка» становитиме 29,20 грн.
ПОДАТКИ Й ВНЕСКИ ЗМІНЯТЬСЯ?
До розміру мінімальної заробітної плати прив’язані розміри значної кількості виплат, штрафів і нарахувань. Чи не найбільший із них у відсотковому відношенні – єдиний соціальний внесок (22%). Левова частка цього виду відрахування направляється на державне пенсійне страхування.
Роботодавці із 1 вересня мають перераховувати до бюджетів за кожного працівника, який працює повний робочий день, мінімум 2075 грн
Законодавством передбачено, що роботодавці мають сплачувати ЄСВ для основних працівників не нижче мінімального страхового внеску, нарахованого на діючий розмір мінімальної зарплати. Тобто, зі збільшенням заробітної плати зростає і розмір внеску.
Тож із 1 вересня при нарахуванні зарплати потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1100 грн. за кожного працівника (5000 грн. х 22% = 1100 грн.).
Стосується це і підприємців у частині сплати ЄСВ за себе.
Відповідно для всіх платників ЄСВ – незалежно від обраної системи оподаткування – сума мінімального страхового внеску із 1 вересня також змінюється.
Не лишаться попередніми і розміри податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які роботодавець вираховує із розміру заробітної плати. «Подоходній» податок (18%)заплатить кожен із нас у розмірі 900 грн., військовий збір – 75 грн. Неважко порахувати: якщо ви працюєте за мінімальну зарплату, «на руки» маєте отримувати не менше 4025 грн.
При цьому розмір податкової соціальної пільги та порогу її застосування не змінюється.
Беручи до уваги згадані цифри, роботодавці із 1 вересня мають перераховувати до бюджетів за кожного працівника, який працює повний робочий день, мінімум 2075 грн.
Ще один вид податків, залежних від розміру мінімальної заробітної плати – єдиний податок. Стосується ця залежність насамперед фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, хоча й не всіх.
Максимальні ставки єдиного податку протягом всього 2020 року складатимуть: для платників І групи – 210,20 грн./міс., для ІІ групи – 944,60 грн./міс.
На щастя, для роботодавців прийдешні зміни розміру «мінімалки» до 5000 грн. не збільшують розмір єдиного податку. Бо ж встановлюється він у відсотковому відношенні до розмірів соціальних гарантій на 1 січня звітного року: для І групи – до 10% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для ІІ групи – до 20% від розміру мінзарплати.
Тобто, максимальні ставки єдиного податку протягом всього 2020 року складатимуть: для платників І групи – 210,20 грн./міс., для ІІ групи – 944,60 грн./міс. Причому, це – розміри максимальної ставки. Реальну для кожної адміністративно-територіальної одиниці встановлюють органи місцевого самоврядування.
А от реальні розміри штрафів за порушення законодавства у сфері найманої праці, на відміну від деяких податків, збільшаться. Бо нараховуються залежно від розміру «мінімалки», встановленої законом на момент виявлення порушення. Наприклад, за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та нарахування-сплати ЄСВ і податків доведеться сплатити штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, тобто 50000 грн.
Щоправда, для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, спершу застосовується попередження.
А ПЕРСПЕКТИВИ?
За словами Володимира Зеленського підвищення мінімальної зарплати з вересня – лише перший етап підвищення рівнів доходів українців. Наступними може стати підвищення з початку 2021-го до 6000 грн., а впродовж року – до 6500 грн.
Але й нинішні зміни розмірів «мінімалки» неоднозначно сприймаються в суспільстві. Звичайно, для працівників, яким доводиться працювати за таку заробітну плату – це має бути на краще. Особливо, якщо справдяться прогнози міністра економіки Сергія Марченка про незначний вплив на інфляцію. Та як бути їхнім роботодавцям, які часто працюють «впритул» до попередньо зроблених фінансових розрахунків на рік?
lЦе лише перший етап підвищення рівнів доходів українців. Наступними може стати підвищення з початку 2021-го до 6000 грн., а впродовж року – до 6500 грн.
Крім того, зазвичай будь-яке, навіть незначне, підвищення виплат – зарплати чи пенсії, неодмінно викликає зростання ціни. І це помітно, в першу чергу, щодо переліку тих товарів і послуг, якими користуються люди із мінімальними доходами.
Та сподіваємося, що разом із підвищенням рівня мінімальної заробітної плати держава «не забуде» проконтролювати, щоб принаймні регульоване ціноутворення не вирішило раптом піти у «вільне плавання». І разом із підвищенням доходів ми не отримали значний ріст на товари першої необхідності й тарифів на житлово-комунальні послуги.
