Власники квартир і управителі: де межі відповідальності

Багатоквартирний будинок… Як багато у цьому слові – квадратних метрів житла і території, власників квартир і їхніх думок щодо управління спільним майном. Чимало у таких багатоквартирних громадах спільних приводів для радощів, але чимало й проблем, які не завжди швидко вдається вирішити. Особливо, якщо не знаєш, із якого краю братися, або ж не надто хочеться перейматися загальнобудинковими питаннями. Мовляв, чи мені більше всіх треба? Аби таких «гострих кутів» виникало менше, спробуємо у «Темі номера» працювати на їх попередження. Так, комусь інформаційно-роз’яснювальне просвітництво може видатись нудним. Однак часто воно допомагає уникнути безлічі непорозумінь.

Історія цього матеріалу розпочалася ще восени. Тоді ми із колегою на запрошення одного із жителів побували у дворі будинку №90 по вулиці Сумській. Запросили нас подивитися на купу сміття поблизу майданчика для контейнерів твердих побутових відходів. А водночас – і на «задвірки»: бачимо гілля, пляшки, старий одяг, листя. Люди нарікають, що й раніше такі сміттєві купи іноді траплялися, але їх періодично хтось прибирав. На той же час купа лежала вже досить довго, а ладу давати їй наче ніхто й не збирався. Власне, здивувати нас усім цим, особливо й не здивували, але задуматися змусили. У першу чергу над тим, що ось так не має бути. По-друге, що зробити, аби уникнути повторення неподобства у майбутньому? Тоді, спілкуючись із громадою, ми не почули однозначної думки, хто ж має відповідати за прибирання. Хтось це відносить до відповідальності ЖЕКу, хтось – комбінату благоустрою. Тобто хтось, але…

Подібних питань без відповідей у жителів «багатоквартирок» чимало. Усі вони так чи інакше випливають із самого поняття спільної власності. У власника приватного будинку таких питань не виникає – він самотужки прибирає у дворі, освітлює його, доглядає за насадженнями.

Насамперед, спробуємо розмежу-вати зони відповідальності, тобто, де проходить межа, що розділяє обов’язки самих власників квартир і підприємств із надання послуг. Для початку звертаємося до житлово-експлуатаційної контори. Працівників саме цього підприємства найчастіше можна зустріти у під’їздах і дворах багатоквартирних будинків за наведенням порядку. І, за свідченнями жителів того ж таки будинку №90 на вулиці Сумській, саме це підприємство є управителем у їхньому будинку.

Незважаючи на деякі непорозуміння, що іноді виникликають між редакцією «ЖЛ» та ЖЕКом після публікації на сторінках газети окремих матеріалів, керівник підприємства Іван Соловей погоджується надати будь-яку інформацію. І запевняє, що він найперший зацікавлений у тому, аби і власники квартир, і працівники підприємства розуміли межі своїх прав та обов’язків. А принагідно і показує підприємство: переобладнані твердопаливним котлом топкову і майстерню, адмінбудівлю із облаштованим приміщенням для побутових потреб працівників та санвузлом. Одним словом – нехай і скромно, але охайно і зручно.

Як пояснює головний бухгалтер Ніна Таранченко, невдовзі після визначення їхнього комунального підприємства управителем багатоквартирних будинків у місті (за винятком мікрорайону «Черемушки» та тих, де створені ОСББ), працівники позначили частину території біля кожного будинку, яка обслуговується управителем. Плата за це обслуговування включена до щомісячної «квартплати». Так з’явилися жовті кілочки довкола будинків. До речі, розмір цієї території у кожному будинку свій, але зазвичай включає кілька метрів по периметру будинку та дитячі майданчики. На момент нашої розмови працюють на прибудинкових територіях 6 двірників.

– У нас переважно сезонне сміття – листя із дерев, що ростуть біля будинків. Ми його окремо збираємо і вивозимо транспортом підприємства. Складати у контейнери для побутового сміття чи поблизу не маємо права, адже вивезення ТПВ із контейнерів – окрема сфера відносин безпосередньо між комбінатом благоустрою і власниками квартир, – пояснює Ніна Таранченко.

Взимку до турбот двірників додається прибирання й посипання піском підходів до під’їздів. Хоча, запевняють ЖЕКівці, роблять це не тільки у межах відведеної території, а й поблизу, аби «швидка» могла під’їхати, чи до найближчої дороги можна було дістатися без пригод.

Скориставшись нагодою, запитуємо фахівців і про інші аспекти управління будинком. Виявляється, до сфери відповідальності управителя належать усі внутрішньобудинкові мережі: електричні, вентиляційні, водопостачання та водовідведення, але лише від вводу мереж у будинок до входу у квартиру. Відповідальність на каналізаційних мережах поширюється до першого оглядового колодязя. Сам колодязь – вже у віданні КП «Водоканал». Не розповсюджуються обов’язки управителя і на ремонт мереж всередині квартири – це робить власник як йому більше до снаги.

Димовентиляційні канали мають перевіряти 1 раз на рік перед початком опалювального сезону. Для цього на підприємстві є три фахівці із відповідними сертифікатами. Також у тариф обслуговування будинку входить освітлення місць загального користування – проходи у підвалах, під’їзди та входи до них. Однак заміна електроламп передбачена лише на вході у під’їзд.

Прибирання під’їздів має здійснюватися 2 рази на місяць.  У разі потреби ремонту спільного майна, на кшталт дверей чи вікон у під’їздах, дахів, управитель передбачає у калькуляції тарифу лише поточний ремонт. Тобто замінити дошку чи скло. А от капітальний ремонт власникам квартир доведеться оплачувати самим.

–       Власники квартир нині мають майже мільйонну заборгованість перед підприємством. Із них простроченої – 450 тисяч гривень. Найбільше заборгували будинки по пров.Верстатників, 9, вулицях Сумська, 110, Тараса Шевченка, 63 А. Але, без сумніву, є й власники, які сумлінно оплачують послуги. Варто відзначити будинки по вулицях Тараса Шевченка, 30, Спартака, 63, Калинова, 28, 30, 32, – пояснює Ніна Павлівна. – Тариф на управління будинком сьогодні сформовано по мінімуму. У квітні прогнозується підвищення тарифу на електроенергію, доведеться забирати кошти із інших витрат. Але ж і їх не стає менше – періодичні чистки каналізації, куди примудряються кидати все підряд, ремонт зруйнованих встановленням супутникових антен оголовків вентиляції на даху і ще безліч значних та менших проблем, які доводиться вирішувати щодня. Все це має ремонтуватися у межах укладеного для кожного будинку кошторису. За всі проведені роботи і витрати на них підприємство обов’язково відзвітує, розміщуючи відповідну інформацію на дошках оголошень біля під’їздів.

Ще однією проблемою у ЖЕКу називають відсутність у багатьох будинках уповноважених власниками квартир осіб. Саме ці люди мають стати посередником між власниками квартир і управителем, аби оперативно вирішувати питання управління і спільним майном, і прибудинковими територіями. Якщо ж уповноваженого не обрано, то немає змоги навіть внести зміни до кошторису управління будинком у разі потреби провести терміновий ремонт чи інші роботи.

Все ж повернімося до питань, з яких почали матеріал.

Частині території біля багатоквартирних будинків господаря знайшли. Якщо коротко, то так: у межах жовтих кілочків – сфера відповідальності управителя будинку, за це кожен власник квартири сплачує щомісяця відповідну суму коштів. Комбінат благоустрою відповідає за вивезення твердих побутових відходів із контейнерів і тільки. А що ж із іншою територією, адже за кілочками її ще чимало?

Для уточнення цього питання звертаємося до управління житлово-комунального господарства міської ради. І після розмови з фахівцем розуміємо, що для детального роз’яснення цієї теми одного матеріалу буде замало. Тому для початку узагальнимо почуте.

Отже, використання тієї чи іншої земельної ділянки визначається генеральним планом забудови населеного пункту. У цьому документі по кожному конкретному мікрорайону і будинку можна побачити, скільки землі відведено під обслуговування будинку, будівництво гаражів, дитячі майданчики та зелені зони.

Наразі управителі взяли на обслуговування певну територію довкола будинків, і стягують за це плату у складі тарифу з управління. Відповідно, аби не виникало питань, позначили межі цієї території отими згаданими жовтими стовпчиками.

У кожному конкретному випадку можна змінити межі обслуговування. Якщо власники квартир вирішать перекласти на управителя прибирання території не тільки довкола будинку і біля під’їздів, а більшої, можна внести зміни до договору управління будинком. Але й тариф відповідно для цього будинку зросте.

Що ж до «задвірків», то тут питання й відповідь на нього не настільки однозначні. Насамперед, власник кожного законно збудованого гаража чи іншої господарської споруди має прибирати територію для обслуговування цієї споруди самотужки. Яку саме, визначено у документі на право власності. Щоправда, чимало із таких гаражо-сараїв – збудовані незаконно, тому визначити, скільки і хто має прибирати, якщо цього не зробила совість «господаря», важко.

Окрема  розмова про гори сміття біля контейнерних майданчиків, які, у тому числі, утворюються і завдяки власникам гаражо-сараїв.

Укладеними між комбінатом благоустрою і власниками квартир договорами передбачено певний обсяг накопичення й вивезення відходів на кожну людину. Цього вистачає для утилізації відходів від повсякденних потреб. І аж ніяк – не купи мотлоху, який іноді складують біля контейнерних майданчиків власники господарських будівель. Фактично, вони не мають права цього робити. Натомість повинні за потреби замовити вивезення відходів у тому ж таки комбінаті благоустрою за окрему плату.

Це все одно дешевше, аніж платити штраф за утворення стихійного сміттє-звалища. А платити його доведеться, адже будь-хто із сусідів, якщо стане свідком такого «сміттєвого» неподобства, може викликати поліцію для складання протоколу за порушення правил благоустрою. Власне не тільки може, а й повинен, якщо не хоче щодня спостерігати у дворі будинку купу сміття.

І ось якщо все написане скласти докупи, виявляється, що у кожного «задвірка»-закутка є господар. Він має доглядати за ним і підтримувати у належному стані. От тільки хтось справляється із своїми обов’язками, а хтось – ні. Врешті, хтось знає, де межі його відповідальності, а хтось до кінця не розібрався. Але якщо без нагадування справлятимуться всі, тоді й не виникатиме описаних подібних «комунгоспівських» питань, хто ж прибиратиме у нашому дворі.

Євген ШУЛЬГА