Владі якого рівня я довіряю найбільше?

Без народного лідера, інакше кажучи – без влади, не існує жодна спільнота, жодна країна. Навіть у далекі часи народом хтось керував і у більшості випадків своїх керманичів обирали саме люди.

Чи не кожного разу всі чекали позитивних змін, адже, як завжди, кожна попередня влада нас не влаштовувала. Чекати доводилося довго, інколи 5 років, а іноді  навіть більше, а змін все ніяк не було. То ми давали час, щоб нова влада звикла до своїх зручних крісел, то намагалися заспокоїтися, що все рівно прийде час, що всі заживуть краще. Намагалися достукатися до кабінетів владних структур, адже нині зовсім не складно донести свою думку навіть до гаранта Конституції. Та чи почує він її? Без особливих труднощів можна потрапити до місцевої влади, і висловити їй своє прохання. Та чи виконає вона його? Чи допоможуть ті, до кого звертається народ, який свого часу обрав їх.

Зважаючи на одвічну актуальність питання довіри владі, «ЖЛ» запропонувала своїм читачам висловитися з цього приводу.

Наталія: – Мушу зізнатися, що владі не довіряю взагалі. Чим далі, тим недовіра зростає. Я проживаю в іншому місті і не можу похвалитися довірою до тамтешньої влади. Сподіваюся, що на Лебединщині більш оптимістична ситуація. Звичайно, це прикро, адже маю повнолітню дитину і родичів-дітлахів, і з жахом уявляю їхнє майбутнє. Якщо щось не зміниться вже зараз, то ми «передаємо» їм державу у жахливому стані. Залишається сподіватися на власні сили, але і їх замало, враховуючи, що є певна система. Одним словом, печалька. Я всім бажаю оптимізму і вірю, що наш народ врешті-решт отримає нагоду пишатися владою всіх рівнів.  Багато залежить від особистості мера. Але ж ми самі віддаємо йому голоси, тому самі і винні, що так виходить. Покладала певні надії, і на нового президента, не те щоб розчарована, але новини вмикати страшно.

Іван: – Звичайно,  питання актуальне, адже  увесь час на вустах думка про владу. Але, насамперед, про які «великі кабінети» йде мова,  якщо говоримо про депутата міської ради? Людина,  якій довірились громадяни, яку підтримали жителі міста, за чотири роки не отримала жодної копійки на виконання депутатських повноважень,  більшість  звернень – елементарні відписки із посиланням на великий перелік  законодавчого характеру і постійні непереливки: якщо навіть і хочеш допомогти вирішити питання,  попросту не в силах. А владі вищого рівня потрібно постійно рухатись, шукати,  вдосконалювати і наполегливо працювати.  Сподіваюся, що жителі міста і села, відчують підвищення рівня життя у кожній домівці.  Дорогій моїй Лебединщині, бажаю позитивних змін,  розвитку нашого краю, успіхів та досягнень.

В’ячеслав: – Народ заслуговує ту владу, яку він обрав. І прикро, що вона зверху до низу не виконує своїх обіцянок, а народ все сподівається та чекає покращення життя. Не знаю, чи варто звертатися до такої влади?

Читайте також: Осінні вибори. Кого і як обиратиме громада

Віталій: – На жаль, ми так живемо, що зайвий раз не особливо й хочеться говорити на задану тему. Змін на краще не бачу. Краще разом зібратися та власними силами організувати суботник на нашому багатостраждальному озері.

Олександр: – Найбільше довіряю судовій владі, потім законотворчій, тобто депутатам ВР, які  останнім часом приймають закони. Найменше довіряю виконавчій владі від Кабміну до органів місцевого самоврядування.

 Анатолій: – Як на мене, тема обговорення дуже цікава, адже про владу у нас говорять дуже часто і правильно. Гадаю, що чиновники, приймаючи якісь рішення повинні цікавитися думкою народу, але, як завжди, їх цікавить інше. Добравшись до кабінетів, вони забувають про тих, хто допустив їх до влади. Їм завжди не до нас, адже за роки свого правління вони не встигають задовольнити свої власні інтереси. Думаю, що останнім шансом для громадян має стати місцева влада, яка ближче до народу, але в неї, як завжди, не вистачає ресурсів для покращення життя.

І, традиційно, слова нашого ексцентричного Сергія подаємо мовою оригіналу: «Я висловлю свою думку по-народному, по-простому, про нашу Лебединщину. Голови сільрад, райради, поліція, суди та прокуратура пропитані корупцією, видержані, як самогон-первачок, згруповано «працюють на благо народа». На щастя, є і чесні, але дуже мало. Хотів би нагадати цим корупціонерушкам, Вітя-другий також думав це на довго, але маємо факт. Думаю, наш народ мудрий, і ця наволоч, яка грабує дітей, стариків, хворих людей, скоро отримає те, на що заслуговує. Вибачте, просто уже накипіло – це моя думка, я маю право».

Хотілося б у нашому спілкуванні поставити вже остаточну крапку. Але, певно, розмова не закінчиться, бо сьогоднішня влада поки що так і не отримала позитивної оцінки від своїх громадян. Лише тоді, коли кожен наш житель відчує її розуміння і підтримку, можна буде ставити остаточну оцінку роботі нашої влади.