Третього липня Уряд прийняв постанову, яка встановлює «верхній поріг» вартості постачання теплової енергії та гарячої води у наступному опалювальному періоді.
1400 гривень за 1 Гкал – така гранична вартість тепла зафіксована постановою КМУ №560 від 26 червня. У разі відсутності лічильника вартість опалення розрахують, виходячи із цифри 35,21 гривні за 1 квадратний метр.
Таким же чином зафіксована і гранична вартість гарячої води – 83,66 гривні за кубічний метр із сушарками для рушників, при відсутності сушарок – 75,74 гривні.
Місцева влада повинна вжити заходів щодо неухильного виконання вимог, визначених постановою та забезпечити здійснення перерахунку цін/тарифів на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води для населення до 1 вересня 2019 року.
Очільниця обласного управління юстиції Ірина Свистун порадила споживачам: якщо орган місцевого самоврядування залишив тарифи завищеними, звертатися на Урядову гарячу лінію за номером 1545 або направити звернення на адресу Уряду (01008, Київ, вулиця Михайла Грушевського, 12/2), повідомивши про бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо перерахунку тарифів на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Також громадяни можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з вимогою щодо виконання рішення Уряду. Зразок вимоги можна завантажити на сайті Мін’юсту у розділі «ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН».
Разом із тим Мін’юст уже оприлюднив реєстр теплопостачальників України.
У ньому можна, окрім власне тарифу на постачання тепла та гарячої води, побачити власників та вигодонабувачів теплопостачальних організацій. Серед них зустрічаються навіть компанії, зареєстровані на Кіпрі та Сейшелах.
Однак із єдиним представником Лебединщини у цьому реєстрі – комунальним підприємством «Лебединтеплоенерго» – все простіше. Засновник – Лебединська міська рада, тариф за централізоване теплопостачання для населення – 1865,70 грн.
При цьому, найнижчий тариф на опалення по Сумській області встановлений для ПАТ «Сумське машинобудівне НВО» – 1240,95 грн./Гкал, найвищий – 1929,02 грн. – для конотопського «Тепловодпостач».
Свого часу споживачів централізованого постачання тепла і гарячої води серед лебединців було значно більше. Наразі гарячу воду централізовано не постачає жодне підприємство Лебединщини, а тепло централізовано отримують лише жителі будинку по вулиці Тараса Шевченка, 63-А у м.Лебедині.
Цікаво порівняти, скільки «виграли» лебединці свого часу від переходу на індивідуальне опалення.
Візьмемо до прикладу найпоширеніше опалення природним газом. Залежно від коефіцієнту корисної дії котла та калорійності – теплоти згоряння природного газу – для генерації однієї Гкал тепла необхідно витратити від 110 і більше кубічних метрів блакитного палива.
У червневих цінах 7,67 грн./куб.м загальна вартість цієї Гкал складала б щонайменше 844 грн. Звичайно, потрібно враховувати витрати на обслуговування і ремонт вентиляції та газового обладнання та інші, що їх породжує індивідуальне опалення. За все ж доводиться платити споживачу, а не компанії-постачальнику газу!
Але і різниця близько 1000 грн. між вартістю централізованого постачання і домашньою генерацією видається такою, що з лишком перекриває всі згадані витрати. Надто, коли споживач не користується субсидією і держава не платить за нього по всіх рахунках.
Насторожує тільки той факт, що згаданий урядовий документ обмежив вартість централізованого теплопостачання винятково для населення. Однак у ньому нічого не йдеться про граничну вартість тепла для бюджетних та приватних організацій. Чи не станеться так, що недоотримані на генерації тепла для населення прибутки, теплопостачальні організації просто перекладуть на плечі бюджету та бізнесу? Це ж простіше, ніж відмовитися від отримання прибутків через офшори та працювати над модернізацією теплопостачального обладнання для уникнення неефективного використання дорогого природного газу на теплогенерацію.
