16 листопада своє професійне свято відзначали всі, хто має своє безпосереднє відношення до радіо, телебачення і зв’язку. До недавнього часу із цього переліку здобутків цивілізації у нас на Лебединщині не було тільки свого телебачення. Сьогодні поведемо розмову про наше рідне, незабутнє, проводове радіо.
Минулого понеділка працівники міськрайонного радіомовлення «Світанок» мали отримувати поздоровлення з нагоди свого професійного свята. Але вітати було нікого. Не так давно на його діяльності було поставлено величезну крапку. Тож сьогодні громада Лебединщини не має можливості слухати останні новини про життя рідного краю зі звичних радіоприймачів.
А свою розбудову лебединське проводове радіомовлення розпочало на початку 60-х років минулого століття, коли тодішня влада прийняла рішення про його організацію. У 1964 році очолити місцеве радіо доручили кореспонденту газети «Будівник комунізму» Володимиру Дудченку, який згодом став Почесним журналістом України, і взагалі патріархом журналістики нашої міськрайонки «Життя Лебединщини». Ведучою, яка несла новини «у світ» спільно з ним тривалий час працювала відома місцева поетеса Олена Фалько.
Радіомовлення на той час пережило багато змін: його спочатку приєднували до районного вузла зв’язку, потім воно поверталося до районки і навпаки. Але лінія діяльності радіо залишалася незмінною, адже Володимир Григорович завжди тримав офіційний рівень подачі в ефір новин, готуючи їх самостійно, беручи інформацію із достовірних джерел, якими на той час був інформаційний відділ газети. Щоб розповісти про той період роботи місцевого радіомовлення, не вистачить газетної площини, а ось на останніх роках його діяльності хотілося б зупинитися детальніше.
Новітня історія лебединського радіо бере свій початок 26 січня 1998 року, коли голова Лебединської райдержадміністрації Микола Грищенко підписав розпорядження про заснування районного радіомовлення. Усіма організаційними питаннями на той час займалася начальник відділу з гуманітарних питань Лебединської райдержадміністрації Світлана Горошко. Вона добилася, аби вже за 3 місяці, а саме – 4 травня 1998 року пролунав перший випуск оновленого лебединського радіомовлення «Світанок». Тоді першою в ефір із місцевими новинами, вийшла вчителька Лебединської ЗОШ№3 Лариса Вакула. 1 червня того ж року на посаду кореспондента районного радіомовлення була прийнята Наталія Панченко, яка до цього працювала робітницею місцевої фабрики пластмасової фурнітури. Що цікаво, вони разом по черзі готували інформаційно-музичні випуски, з якими виходили в ефір. Тоді радіомовлення транслювалося тричі на тиждень: понеділок, середа, п’ятниця з 14-хвилинним випуском. У серпні Ларису Вакулу замінила Наталія Лиховід, яка до цього працювала в редакції міськрайонної газети «Життя Лебединщини».
Вже із 2003-го, протягом наступних п’яти років місцеве радіомовлення радувало своїх читачів аж чотирма випусками на тиждень. А після того, майже 10 років, позивні місцевого «Світанку» звучали і по суботах із 14:00 до 15:00. Інформації в ті часи вистачало, аби сповна заповнювати радіоефіри. У цей час відбувалися організаційні та кадрові зміни. Понад рік, із 1 липня 2005-го до 31 серпня 2006 року редактором місцевого радіомовлення була Наталія Лиховід. 30 січня 2007 року головним редактором була призначена Наталія Панченко.
За рік, 14 лютого 2008 року, сесії Лебединської районної та міської рад ухвалили рішення увійти до складу співзасновників, і радіомовлення стало міськрайонним.
Жителі Лебединщини пам’ятають ті часи, коли сім’ями збиралися біля радіоприймачів і захоплено слухали місцеві новини. Як раділи запису на радіомовленні студенти СумДУ, студійці «Шансу», який працював при газеті «ЖЛ». Адже така практика допомагала їм в освоєнні фахових знань. А якими щасливими почувалися учні Лебединських шкіл №№6,7, Ворожбянського та Будильського НВК, коли брали участь у записах радіопередач. Тричі на тиждень вони просиналися у чітко визначений час і стрімголов бігли до радіоприймачів, щоб почути свій голос.
Минав час, який вимагав змін і запровадження новітніх технологій. Поступово виникло бажання і потреба виходу «Світанку» на хвилі FM-мовлення. Робота над його впровадженням тривала з 1 березня 2016-го до 19 жовтня 2017 року. Ще півтора року документи перебували в Києві, і лише 18 квітня 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про визначення переможцем конкурсу на частоту 91,8 МГц у Лебедині Комунальну організацію «Лебединська редакція міськрайонного радіомовлення «Світанок».
Саме з того часу розпочалося протистояння в.о. головного редактора міськрайонного радіомовлення «Світанок» та міської влади.
«ЖЛ» свого часу присвятила декілька своїх матеріалів цій неприємній ситуації в минулому 2019 році. Якщо пам’ятаєте, дійшло навіть до того, що Наталія Панченко оголосила голодування, яке проводила в стінах Лебединської міської ради. А на 51 сесії міської ради винесли проєкт рішення про вихід міської ради зі складу співзасновників радіо. Тоді лише один депутат Микола Смірнов, міський голова Олександр Бакликов та секретар міської ради Оксана Древаль проголосували «за», шестеро відповіли категоричним «проти», а 13 – утрималися. Ось таким своїм кроком, щоправда, не дуже рішучим, депутати не дали міській раді вийти зі складу співзасновників редакції радіомовлення. На жаль, примиритися ні тоді, ані зараз не вдалося.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про анулювання ліцензії на мовлення Комунальної організації «Лебединська редакція міськрайонного радіомовлення «Світанок». А причиною такого рішення стало звернення до регулятора керівника редакції Наталії Панченко. У своєму листі вона повідомила, що радіостанція не в змозі виконати умови ліцензії через відмову співзасновників інвестувати в розбудову місцевого FM-мовлення. Згідно із законом радіостанція повинна була розпочати мовлення протягом року з дня отримання ліцензії – тобто, до 20 травня 2020 року. Проте через відсутність коштів на розбудову редакція не придбала передавальне та студійне обладнання і, відповідно, не вийшла в ефір у FM-форматі.
Далі працювати дротове радіомовлення вже не могло, адже й сама держава не була зацікавлена у його існуванні. Місцева РЕМ, замінюючи електроопори скидала радіодроти, по яких до населення йшла інформація, а лебединські зв’язківці не поспішали їх відновлювати. Людям, які намагалися дізнатися, чому у них забирають можливість слухати місцеві новини, лишалося вислуховувати безрезультатні пояснення. Тож із року в рік кількість абонентів міськрайонного радіо катастрофічно зменшувалася. Хоча ще у 1999 році на Лебединщині діяли 5 автоматичних радіовузлів, а в районі працювали 16 157 радіоточок.
Найбільше від втрати проводового радіомовлення постраждали люди старшого віку. Маленький радіоприймач був для них таким собі містком до цивілізації. І ось його вже немає. Не знайшовши фінансової підтримки з боку міської влади, яка не захотіла вкладати кошти у новий формат мовлення, була поставлена остаточна крапка в історії лебединського проводового радіомовлення. 30 жовтня 2020 року наша громада востаннє слухала новини з Лебединщини. Ось така ситуація склалася із нашим радіомовленням напередодні його професійного свята.
Але якби там не було, всі, хто свого часу був причетний до нашого місцевого радіо, живуть приємними спогадами. Хоча, звісно, хвилюються про його подальшу долю. Хвилюються з того, що вже не почують знайомий голос незмінної ведучої Наталії Панченко із традиційним: «Доброго ранку, в ефірі міськрайонне радіомовлення «Світанок»!
Колеги із «ЖЛ» щиро вітають радіопрацівників, усіх, хто ніс у наші домівки новини рідного краю, хто вітав зі святами, хто дарував пісні та гарний настрій.
Ігор КОЛЄСНІКОВ
