Чи не кожному з нас доводилося чути про успіхи сусідньої Тростянеччини останніми роками. З приходом до влади Юрія Бови місто не день за днем, а година за годиною змінюється на краще, хоча й менше від нашого як площею, так і населенням. Уже півтора року там діє міська об’єднана територіальна громада. Чи не щодня до Тростянця їдуть гості, аби побачити нове життя, доторкнутися до справжньої цивілізації і зробити подібне у себе вдома. Лебединці також досить несподівано отримали запрошення відвідати ці краї.
На останній сесії міської ради, яка відбулася 20 червня, міський голова Олександр Бакликов повідомив, що після зібрання всі бажаючі мають можливість відвідати сусідній район. Для цього достатньо було сісти в автобус, до речі, наданий сусідом, та за годину подорожі, дістатися до Тростянця. На жаль, бажаючих виявилося не так багато – дев’ять осіб на чолі з міським головою.
Для початку треба було проїхати територією рідної Лебединщини, її «чудовими» дорогами, відчути «приємний» дискомфорт. Але за розмовами, передчуттям того, що чекало попереду, та за переглядом місцевих краєвидів, шлях було подолано відносно швидко.
Першою нас зустріла велична споруда славнозвісної тростянецької «шоколадки», такого собі могутнього та грошовитого велетня, який уже не перший рік приносить прибуток сусідньому місту.
ОФІС ГРОМАДИ
Охайним і впорядкованим виявилося приміщення міської ради, або, як модно нині називати, офіс об’єднаної територіальної громади, створеної ще 29 жовтня 2017 року. У фоє розгорнуто виставку дитячих робіт під назвою «Символ громади». Тут же для зручності відвідувачів працює центр надання адміністративних послуг, розміщені фото з різноманітною інформацією та телефонами місцевих депутатів. Приємно вразила сесійна зала, яка, крім наявного особистого місця для роботи депутата, облаштована персональними планшетами, за допомогою яких можна не тільки проголосувати, а й ознайомитися з проектами рішень усіх сесій та записатися на виступ. Дякуючи цим інноваціям за 2 години роботи депутати встигають опрацьовувати по 70-80 питань порядку денного. А тепер порівняйте з Лебедином, де місця для роботи депутатів зовсім немає, голосування триває вголос декілька хвилин, а в цей час один із депутатів намагається записати в протоколі, хто за що проголосував, і при цьому встигають розглянути 20-25 проектів рішень.
На початку знайомства Юрій Бова повідомив мету запрошення лебединців до свого міста. Його як громадянина, очільника громади, простого українця, дуже вразили реалії Лебединської районної лікарні після перегляду відеофільму, знятого активістом, депутатом міської ради Сергієм Усенком. Він був просто шокований умовами медичного обслуговування місцевого населення. Тому й запропонував поглянути, що можна зробити з лікарні, вкладаючи туди кошти.
Бюджет громади складає майже 200 мільйонів гривень, доходною частиною якого переважно є ПДФО
Далі керівник Тростянецької ОТГ ознайомив гостей із кращими практиками місцевого самоврядування: інструментами комплексного розвитку Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади. Бюджет громади складає майже 200 мільйонів гривень, доходною частиною якого переважно є ПДФО (податок із доходів фізичних осіб) – 35%, 24% – медична та освітня субвенції, 8% – плата за землю.
Очоливши місто у 2005 році, Юрій Бова почав процес передачі будівель, що раніше належали райдержадміністрації і поступово занепадали, у підпорядкування ОТГ. Вдалося відвоювати аж 19 приміщень: 7 шкіл, 2 клубних заклади, Палац для дітей та юнацтва, музичну школу, стадіон та спортивну залу «Локомотив», ДЮСШ, центральну бібліотеку, краєзнавчий музей, районну лікарню з поліклінічним, стаціонарним відділеннями, відділення первинної медико-санітарної допомоги, в тому числі 8 амбулаторій та 20 ФАПів, територіальний центр соціального обслуговування населення, трудовий архів. За його словами, від самого початку ніхто не хотів відмовлятися від такої кількості безхозного та занедбаного майна, але рішучі та справедливі кроки дали свій результат. На запитання кореспондента «ЖЛ», чому Юрій Бова займається і проблемами Лебединщини, керівник громади заявив, що він переймається негараздами і проблемами сусідів. Тому влаштовує екскурсії, ділиться досвідом, допомагає з пошуком інвесторів або просто морально підтримує. А ще поділився тим, що протягом 5 років каденції народного депутата України Владислава Бухарєва так і не дочекався від нього допомоги, тому знайшов інших народних обранців, які суттєво допомагали розбудовувати громаду. Лебединцям дуже хотілося потрапити до кабінету керівника ОТГ, але Юрій Анатолійович відразу повідомив, що його кабінету ще дуже далеко до ремонту офісу головного лікаря Лебединської ЦРЛ Владислава Шепіля. Головне, на його думку, це добробут і краса міста та його мешканців, а не власний кабінет.
Наступним місцем зупинки стала публічна бібліотека, яка є справжнім центром культурного і духовного розвитку громади, адже, за його словами, читаюча нація – здорова і спроможна нація. Чесно кажучи, присутні були вражені інтер’єром та наповнюваністю бібліотечного фонду, який налічує десятки тисяч нових і цікавих книг, а ціна окремих екземплярів сягає декілька сотень гривень.
СЛАВНОЗВІСНА ЛІКАРНЯ
Зацікавила і тамтешня лікарня, яку доводиться порівнювати з Лебединською. П’ятиповерхове приміщення чимось нагадує лебединське. Перше, що вразило, вказівник поверхів із назвою відділень, які мають відповідний колір. А ще – контейнери для сортування сміття. На першому поверсі в клініко-діагностичній лабораторії працює сучасний автоматичний аналізатор, який проводить 119 біохімічних та імунологічних досліджень. Лише декілька хвилин, і вам за символічну плату зроблять аналіз крові, а в рентген-кабінеті на якісній плівці можна побачити все, що відбувається в організмі пацієнта. Поруч каса, куди просто необхідно внести плату, адже медперсонал гроші в руки ніколи не візьме. Тут же – інформація про ціни на послуги лабораторії та наявність лікарських засобів, витрачених матеріалів, медичних виробів і харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання.
У палатах – усе необхідне: комфортабельне ліжко з комплектами білосніжної білизни, кнопка виклику медперсоналу, сучасні тумбочки, стіл, а далі… холодильник, туалет із душовою кабінкою з постійно наявною гарячою водою і телевізор-«плазма» на додачу
Відділення терапії скоріше нагадувало славнозвісну «Феофанію», де лікують президентів, міністрів та депутатів. Все просто сяє і сліпить керамікою та оздоблювальними матеріалами. У палатах – усе необхідне: комфортабельне ліжко з комплектами білосніжної білизни, кнопка виклику медперсоналу, сучасні тумбочки, стіл, а далі… холодильник, туалет із душовою кабінкою з постійно наявною гарячою водою і телевізор-«плазма» на додачу; нові енергозберігаючі вікна, сучасні жалюзі, централізоване кондиціювання приміщень; туалети на поверхах і службові приміщення для медперсоналу, де є все необхідне для роботи і відпочинку лікарів. Харчування взагалі на межі фантастики: їсти з дому не несуть, бо поживно і смачно годують на місці. Одразу зринає думка, що ти, лебединець, потрапив до щасливих людей.
Але нас продовжили дивувати. Ми потрапили в приміщення, де ведуться ремонтні роботи, а найближчим часом відкриють пологове та гінекологічне відділення, але пацієнтів, на відміну від Лебедина, де під час ремонту продовжують лікувати, ми не побачили. Їх на деякий час помістили в інше відділення, аби вони не відчували дискомфорту. Пологове відділення стане новим Сумським обласним клінічним перинатальним центром, і молоді тростянецькі мами більше не поїдуть народжувати до Сум. А взагалі, склалося враження, що Юрій Бова чи не щодня буває в лікарні і перевіряє її роботу.
СТАДІОН
Гостинний господар запросив нас на стадіон, що теж чекає на великі і приємні зміни. Незабаром його реконструюють із повною заміною поля, трибун та підтрибунних приміщень. Тростянець націлений за 2-3 роки створити команду, принаймні, першої ліги українського футболу. Сам Юрій Бова – справжній вболівальник місцевої команди і постійно допомагає місцевим спортсменам. А ще пам’ятається, як два роки тому на гру проти нашої команди в Лебедин приїхали гості з Тростянця, і яким же було наше здивування, коли серед 30 вболівальників своєї команди був їхній голова. Поряд із футбольним полем ми побачили новий комфортабельний майданчик зі штучним покриттям, де на той час тренувалися юні вихованці академії спорту. У головній споруді стадіону розташований стенд із нагородами та відзнаками тростянецьких спортсменів, тут же роздягальні з душовими кабінками і всі умови для повноцінного тренування. Після огляду стадіону Юрій Бова, як справжній господар, запропонував Олександру Бакликову спробувати себе в ролі футболіста та воротаря. Першим у ворота став наш Олександр Миколайович – і один м’яч потрапив у ворота, а інший – полетів повз. Потім у «рамку» став Юрій Анатолійович – обидва удари відбив.
У головній споруді стадіону розташований стенд із нагородами та відзнаками тростянецьких спортсменів, тут же роздягальні з душовими кабінками і всі умови для повноцінного тренування.
Так, нам ще треба дуже багато в чому повчитися у сусідів: як у спорті, так і в роботі.
Місто росте, розвивається і наповнюється красою благополуччя і щастя, а ще запрошує лебединців та гостей з усього світу на фестиваль історичної реконструкції «Стара фортеця» (29-30 червня), фестиваль «ВЕЛО-FEST» (13-14 липня) та фестиваль «СХІД-РОК» (10-11 серпня).
Не оминіть можливості побачити неймовірне, що розташоване зовсім поруч.
