Активні роботи на городі позаду, тому настав час підсумувати і порахувати, як же витратилися вмілі господині та господарі, щоб якісно засадити свою ділянку. Нині кожен прагне зменшити як фінансові, так і фізичні зусилля. На скільки ж витратилися ті, хто має спеціальну техніку і вдосталь землі у своїй садибі чи поза нею, сам вирощує розсаду? А ті, хто все необхідне закуповує? Городні спеціалісти напевно порахували, як вигідніше, а «ЖЛ», щоб знати точно, звертається з цього приводу до своїх читачів і активних дописувачів. Тому їм слово…
Наталія: – Городик – це дуже добре. Не будемо випускати з уваги поняття «спілкування» з ґрунтом, яке споконвіку притаманне представникам нашого народу. Земля не лише віддячує нам урожаєм, коли ми докладаємо зусиль, вона ще дає силу, енергію, ми живимося від неї, і за це маємо бути вдячні. Звичайно, я зараз маю на увазі нормоване, дозоване спілкування.
Валентин: – Не витрачаюся зовсім, адже не маю часу, щоб займатися городніми справами. Молоді ніколи приділяти увагу городам, тому на них переважно працюють пенсіонери. Зараз можна купити у людей екологічно чисті, без хімії, овочі. А взагалі вважаю роботу на городі, невигідною та невдячною справою.
Інна: – На городи цьогоріч у нас пішло близько 500 гривень, але вважаю, що це потрібні витрати. Бо тим, що ти посадив та виростив власними руками, не страшно годувати свою сім’ю. Мені краще трішки більше попрацювати, але бути впевненою, що мої дитина і рідні будуть харчуватися корисним та смачним, яке виросло на наших очах.
Іван: – Певно, кожен українець, який народився в селі, не уявляє себе без городніх клопотів: посадити картопельки, боротися з шкідниками, а наприкінці спекотного літа зібрати урожай. Мені особисто подобається городина та ягода – смакує по-домашньому і огірочок, і помідорчик, а що вже й говорити про домашню полуницю та малину! Тож хвала рукам, що це все для нас дбайливо вирощують. Дбаймо про аграріїв, адже саме Україна завжди була житницею, а наші сільські трудівники – найпрацьовитішими. Дякую кожному, хто вдома на грядці і хто в полі дбає про врожай. Тому, не дивлячись на великі затрати на оранку, розсаду, догляд, все ж таки варто вирощувати вдома і овочі, і фрукти.
Олена: – Власне, я не підтримую тих людей, котрі жадібно засаджують гектари землі всілякою городиною. Проте «своє є своє»! Адже так приємно частувати родину власно вирощеною з любов’ю, турботою картопелькою, цибулькою, капусточкою і запашною зеленню! Та якщо й без фанатизму насаджувати, це також виходить не дуже дорого. Я часто спілкуюся з людьми, котрі вирощують картоплю, моркву, цибулю і на продаж, і окремо, на власні потреби. Щоб отримати більше грошей, всі вони максимально «удобрюють» овочі та фрукти. Тому, напевно, сьогодні люди більше довіряють власному виробництву!
Як бачите, багатьом респондентам сподобалася наша чергова тема обговорення, завдяки якій ще більше наших читачів дізналися правду.
