29 серпня відбулося перше урочисте засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання. Від цього часу українці мають шанс почати відлік нової політичної доби. Чому саме нової і хто реалізовуватиме «забаганки» українців – говоримо у «Темі дня».
У чому ж «новизна» доби для країни, що розпочалася 29 серпня? За кілька годин першого засідання, без перерви на обід, нова Верховна Рада повністю перезавантажила владу в країні. Повністю! Перший робочий день нового парламенту тривав понад 16 годин.
За цей час депутати встигли обрати голову Верховної Ради, розподілити депутатів для роботи у комітетах, затвердили новий склад Кабінету Міністрів і навіть підтримали у першому читанні кілька невідкладних законопроектів.
Коаліційну більшість у парламенті отримала партія «Слуга народу» – 254 мандати (за що вже названа «монобільшістю»). Решта депутатських крісел розподілилася так: «Опозиційна платформа – за життя» – 43, ВО «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25, «Голос» – 20. Ще 10 мандатів отримали представники інших партій, 46 депутатів обрані як самовисуванці. 26 місць у парламенті, як і минулого скликання, залишаться пустими через неможливість провести вибори на окупованих Росією територіях.
Присягу новообрані депутати складали «під наглядом» президента Володимира Зеленського, як і обирали 14 спікера парламенту. Ним цілком очікувано став голова партії «Слуга народу», 34-річний Дмитро Разумков.
Склали присягу і депутати від Сумщини: 157 округ – Тетяна Рябуха, 158 – Ігор Васильєв, 159 – Андрій Деркач, 160 – Ігор Молоток, 161 – Максим Гузенко та 162 (до якого входить і Лебединщина) – Микола Задорожній. Також депутатський мандат отримав сумчанин Михайло Аначенко, який пройшов по списку партії «Слуга народу». «Наш» депутат, до речі, працюватиме у Комітеті з питань бюджету.
Повноцінна робота депутатів розпочалася 3 вересня. Ця сесія триватиме до 24 січня наступного року. І якщо обранці працюватимуть такими ж темпами, як і першого дня, то ЗМІ можуть не встигати повідомляти про всі нововведення, які підтримають законотворці. А до моменту виходу цього номера «ЖЛ» депутати, наприклад, можуть остаточно втратити недоторканість, а українці натомість отримають дієвий механізм імпічменту президента.
Однак, то – ще буде, наразі ж погляньмо на вже реалізовані рішення парламенту. Зокрема, склад нового Кабміну, який у своїй більшості вже приступив до роботи і встиг зробити кілька гучних заяв, як то про припинення контрабанди, проведення податкової реформи тощо.
ХТО ВИКОНУВАТИМЕ?
До новопризначеного складу уряду ввійшли Прем’єр та 17 міністрів. Новий склад Кабміну підтримав 281 народний депутат. Новий уряд, принаймні на сьогодні, відрізняється від попереднього переформатуванням міністерств. Відтепер не буде Мінагрополітики, яке віддали у сферу управління Мінекономіки. Мінекології об’єднане з Міненергетики. Мінветеранів і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій стали одним цілим. Така ж доля спіткала Мінкультури, Мінінформ і Мінмолодьспорт – тепер це Міністерство культури, молоді та спорту. З’явилося нове Міністерство – цифрової трансформації. Із 17 членів Кабміну 11 – чоловіки, 6 – жінки. Середній вік посадовців – 39 років.
Очолив Уряд Олексій Гончарук. Прем’єр-міністру 34 роки, народився він у м.Городня Чернігівської області. Юрист, адвокат, із вересня 2015-го по 2019 рік – голова незалежного експертно-аналітичного центру Офіс ефективного регулювання, пізніше заступник Керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського. Наймолодший керівник Уряду за часів незалежності.
Також депутати призначили керівників позаміністерських, але не менш важливих відомств. Так, головою Служби безпеки України став Іван Баканов – 45 років, уродженець Кривого Рогу. Майже від самого початку президентства Зеленського був тимчасово виконуючим обов’язки голови СБУ, до походу у політику – офіційний директор студії «Квартал 95».
Генеральною прокуратурою нині керує 42-річний Руслан Рябошапка. Народився у селищі Зеленогірське, на Одещині. Юрист, експерт із питань антикорупційної політики.
Скільки коштували вибори політикам?
А наразі трохи повернімося у часі – десь до передвиборних днів. Потрібно це, аби дізнатися ціну, котру політикам довелося сплатити за участь у передвиборній гонці, а декому – і за перемогу.
Партії і кандидати-самовисуванці мали прозвітувати центральній виборчій комісії про використання коштів виборних фондів. Ознайомитися із повними звітами можна на сайті ЦВК. Ми ж відібрали, на нашу думку, найцікавіше і те, що стосується безпосередньо Лебединщини.
Отже, скільки, насамперед коштувала передвиборна кампанія для кандидатів у нашому 162-му мажоритарному окрузі?
Наразі чомусь немає опублікованих остаточних звітів кандидатів Сергія Домашенка та Андрія Зінченка. Також остаточного фінансового звіту не подав Іван Лозовий.
Значно більші суми фігурують у фінансових звітах партій. «Лідером» із витрат за видатками із виборчого фонду стала партія «Слуга народу» – 114 640 272,82 грн. Також значними видатками відзначилися «Радикальна партія Олега Ляшка» – 111 786 327,04 грн., «Голос» – 105 559 560,00 грн., «Європейська солідарність» – 99 494 126,81 грн., «Опозиційний блок» – 90 533 038,19 грн., «Українська стратегія Гройсмана» – 89 248 700,99 грн., ВО «Батьківщина» – 87 214 297,80 грн..
Найменше використали на участь у виборах «Соціальна справедливість» – 1 111 601,24 грн., «Сила права» – 603 480,00 грн., «Патріот» – 209 943,00 грн. та Партія зелених України – 37 236,40 грн.. А от «Сила людей», за офіційними звітами, на кампанію не витратила жодної копійки.
Інші партії та об’єднання теж виклали на вибори чималі суми. Наприклад, друга за кількістю голосів у нинішнього парламенті «Опозиційна платформа – за життя» використала із виборчого фонду 60 309 381,40 грн., «Об’єднання «Самопоміч» – 28 708 834,00 грн., ПП «Сила і честь» – 26 952 832,93 грн., ПП «Громадянська позиція» – 25 678 349,18 грн., Аграрна партія України – 21 067 456,96 грн., ВО «Свобода» – 20 483 252,68 грн. Зі значно меншими сумами «попрощалися» ВО «Факел» – 2 489 495,62 грн., «Незалежність» – 2 274 856,20 грн., Партія Шарія – 4 210 029,50 грн., Рух нових сил Михайла Саакашвілі – 6 519 635,45 грн.
Лишається сподіватися, що всі ці кошти витрачені недаремно. А приведені до присяги обранці забезпечуватимуть якісну результативність роботи не тільки у перші дні, а й протягом всієї каденції, на яку ми їх обрали. Щоправда, президент вже кілька разів застеріг нардепів від ухилення від служби на користь України, «пригрозивши» розпуском парламенту та оголошенням нових виборів.
Маємо надію, продуктивній роботі парламенту на заважатиме і міждепутатська неприязнь. Наразі опоненти більшості приділяють чимало уваги процедурним моментам, намаганням «спіймати» нове керівництво ради на певних технічних помилках регламенту. З одного боку, це здається дріб’язковістю, до того ж, не завжди доречною, але з іншого, можливо, дозволить тримати всіх нардепів у тонусі – щоб не помилялися.
