Шукаю роботу: дослідження лебединського ринку праці від «ЖЛ»

робота у Лебедині

Що ж, укотре доводиться повертатися до питань, які рано чи пізно виникають у нашому житті. А тема працевлаштування лишається актуальною для переважної частини українського населення: бо когось не влаштовують умови праці, когось – заробітна плата, а у когось – керівництво або колеги ще ті любителі «пограти» на нервах. Та чи ж легко нині знайти роботу на Лебединщині і скільки часу доведеться на це витратити? Спробуємо розібратися у сьогоднішній «Темі дня».

ВЗАГАЛІ ПО ВЗАГАЛЯХ

Аби говорити про ситуацію із працевлаштуванням в Україні, варто, перш за все, мати для цього деяке статистичне підґрунтя. Так, на сайті ТОВ «МiнфiнМедiа» постійно оновлюються різні економічні показники, що стосуються як держави в цілому, так і окремих регіонів. Користуються тут інформацією від Державної служби статистики України. То що ж маємо на сьогодні?

Загальнодержавний показник середньої заробітної плати у 2018 році досягав 8867 грн., за 9 місяців 2019-го – зріс до 10263 грн. Конкретно у вересні по Україні ця цифра дорівнює 10687 грн. Сумщину із показником 8855 грн., мабуть, можна прирахувати до регіонів, що «пасуть задніх». Найнижчий «результат» має Чернівеччина – 8338 грн., найвищий – м.Київ (15626 грн.), Київська (11166 грн.), Донецька (11907 грн.) та Дніпропетровська (11078 грн.) області. А що Лебедин, спитаєте ви? У довідці про підсумки соцекономічного розвитку міста за І півріччя цього року знаходимо показник 6455 грн. – така середня зарплатня вирахувана по місту за І квартал 2019-го. Мінімальна зарплата в Україні, нагадаємо, наразі складає 4173 грн., що на 450 грн. більше, ніж у 2018 році (3723 грн.).

Рівень безробіття в Україні, згідно із показниками Держкомстату, у ІІ кварталі 2019-го зменшився до 8,8% (із 9,6% у І кварталі). Але наведені цифри все одно вражають: із 42010,1 тис. населення кількість економічно активних громадян складає 17308,7 тис., безробітних – 1527,5 тис., а зареєстрованих безробітних – усього (!) 287,1 тис. Утім, рівень безробіття у ІІ кварталі 2019 року все одно менший, ніж у попередніх роках: 2018 рік – 9,1%, 2017 – 9,9%, 2016 – 9,7%. Але, мабуть, не варто забувати про природне зменшення кількості населення, а також про відтік кадрів за кордон, що, відповідно, впливає на зміну відсоткового значення рівня безробіття.

А ЩО Ж МИ?

За інформацією відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського ОЦЗ, станом на 1 листопада 2019 року на обліку установи перебувають 968 безробітних (менше на 41 особу, ніж у 2018-у). 61,3% із них – жінки, 26,9% – молодь віком до 35 років. На громадські та інші роботи тимчасового характеру у 2019 році направлено 231 особу, пройшли професійне навчання – 342. Важливим показником є кількість працевлаштованих за направленням служби зайнятості – 1101 особа, що на 22 більше, ніж у 2018-у.

Минулого року у Лебедині припинили роботу кілька підприємств, зокрема сумнозвісне ПрАТ «Лебединський завод поршневих кілець». Після його закриття службою зайнятості було взято на облік 118 осіб. Із них двоє працевлаштовані дорожніми робітниками у філію «Лебединський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор», троє – до ТОВ «Сервіс-Преміум» у м.Тростянці, одна – прибиральницею службових приміщень. Також припинили свою діяльність у 2018 році ТОВ «Авеста-В» і ТОВ «Укрлендінвест». Зі всіх звільнених працівників першої установи послугами служби зайнятості скористалися 11 осіб, другої – 28.

Проводиться робота на «біржі праці» (ну куди ж без «народної» назви?) і зі звільненими медичними працівниками. А їх немало – адже за 2018-2019 роки, у зв’язку із реформуванням галузі охорони здоров’я, відбулися численні скорочення штату. У цей період послугами служби зайнятості скори­сталися 145 осіб. Працевлаштовано троє: двоє медсестер у освітні заклади району – до Великовисторопської та Московськобобрицької шкіл, одна особа – на посаду діловода у Маловисторопському коледжі ім.П.С.Рибалка СНАУ.

До речі, подейкують, що із запровадженням процесу децентралізації в Україні очікується масове звільнення держслубовців, зокрема –  співіробітників райдержадміністрацій. І хоча інформація поки не підтверджується навіть самими працівниками установи, спеціалісти центру зайнятості запевняють, що готові допомогти. У їхніх планах – надання консультацій, забезпечення клієнтів спеціальними кар’єрними радниками, проведення діагностичних тестувань тощо.

На запитання ж, на працівників якої професії має найбільший попит Лебединщина, заступник директора Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості Ігор Чегринець дає доволі несподівану відповідь:

– До розгляду осіб, що перебувають на обліку у центрі зайнятості, ми пропонуємо багато різних вакансій – і багато із них не в Лебедині, а в Сумах. Якщо виокремлювати щось конкретне, то левова частка зі 100% наявних пропозицій по роботі, понад 90%, стосується професії бухгалтера.

Останнім часом, до речі, стало модним шукати як роботу, так і працівників на різноманітних спеціалізованих сайтах. Якщо взяти хоча б work.ua, один із найпопулярніших подібних ресурсів, і ввести у пошуку ключове слово «Лебедин», то видасть… усього два результати – вакансії охоронника (на вахту) і завідувача магазину. Для порівняння: у тих же Сумах для вибору шукачу роботи пропонується 527 вакансій на різний смак.

ДЕ ШУКАТИ РОБОТУ?

Як не прикро це визнавати, але Лебединщина є тим регіоном, ситуація на місцевому ринку праці якого лишає бажати кращого. Мабуть, тому кваліфіковані працівники, серед яких значна частка молоді, між «залишитися на малій батьківщині» та «поїхати працювати до великого міста» обирає останнє. Та чи ж реально знайти робоче місце тим, хто залишається вдома?

Однозначні висновки зробити важко, навіть коли спілкуєшся із клієнтами служби зайнятості. Ось, наприклад, Олена, колишня працівниця ТОВ «Крук», говорить, що хотіла б працювати й далі, але через скорочення була вимушена піти:

– Потребу у роботі маю, бо у мене діти, яких треба одягати, годувати, виховувати. За час перебування на обліку в центрі зайнятості мені кілька разів пропонували роботу кухаря, я навіть навчалася за направленням. Але коли звернулася на вільні вакансії, мене не прийняли, бо я не мала досвіду роботи. Що буде далі, поки не знаю, але зацікавлена працювати вже за будь-якою професією.

Щодо проблеми із працевлаштуванням за робітничими професіями говорить й інший наш співбесідник Олександр Іванович:

– Якщо чесно, то дуже пригнічено почувається людина, маючи статус безробітного у 55 років. Нині я залишився нікому не потрібен, хоча й маю престижну професію зварювальника. Але в Лебедині мені роботи ніхто не пропонує, а їхати кудись на чужу сторону – вже дещо вік не дозволяє. Держава пів року платила мені по 510 грн. на місяць, навесні також маю підробіток, коли допомагаю нашому місцевому лісгоспу висаджувати молоді деревця. А взагалі доводиться навіть ходити в лісі, шукаючи скляні пляшки – здаю їх і теж маю хоча б якусь копійку.

Загалом же, на сьогодні у місті працює 6 підприємств: ТОВ «Укртранспневматика», ДП «Лебединський моторобудівний завод» ВАТ «Мотор Січ», ТОВ СП «Леол-LP», ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод», ПП «Контакт», ТОВ «Крук». Також на території міської ради зареєстровано 988 суб’єктів підприємницької діяльності, включаючи 609 фізичних осіб-підприємців та 379 юридичних осіб. Що входить у цей показник? 21 аптека, 7 автозаправок, 87 об’єктів побутового обслуговування, 34 установи ресторанного господарства, 214 магазинів та 26 кіосків. А ще, звісно, вагому частку у сфері реалізації товарів займає ринок. Наш місцевий «базар» належить за товарною спеціалізацією до змішаних. Загальна кількість торгових місць на ньому становить 577 одиниць.

Зрозуміло, що більшість підприємств та установ укомплектовані працівниками, а робочі місця вивільняються найчастіше тільки після виходу на пенсію когось із них. Але ж працювати і отримувати копійчину хочеться кожному! «ЖЛ» поспілкувалася із очільниками кількох місцевих підприємств, аби дізнатися, чи мають вони потребу у нових кадрах.

Так, директор ПП «Контакт» Сергій Лук’яненко говорить, що нині у його підпорядкуванні перебувають 49 працівників, але зацікавленість у створенні нових робочих місць усе ще є:

– Ми готові не тільки прий­няти людей, а навіть навчити і перенавчити їх тим професіям, які нам потрібні. Уже неодноразово нами піднімалося питання створення спеціальностей хлібопекарської промисловості на базі ВПУ лісового господарства, але, на жаль, підтримки така пропозиція поки не знайшла. Та я певний, що кадри, підготовлені місцевим училищем, ми приймали б на роботу першочергово. 

Про потребу у «робочих руках» говорить і директор БМП «Лебединпромбуд» Микола Індик:

– Сьогодні на нашому підприємстві працюють 48 осіб. Середня заробітна складає 7-8 тисяч гривень. І так, нас цікавлять нові робочі кадри, але більше в теплу пору року, коли ми працюємо на повну силу. Із великим задоволенням працевлаштуємо тих людей, які бачать перспективу кар’єрного зростання і готові приносити користь підприємству, місту та державі.

Схожа «кількісно-кадрова» ситуація і на ТОВ «Лебединські ковбаси», де сьогодні роботою зайняті 30 осіб.

– Заробітна плата у нас коливається в залежності від роботи, яку виконує робітник – від мінімальної до 12 тисяч гривень, – говорить комерційний директор підприємства Олександр Андреєв. – Нині сьогодні всі вакансії зайняті, хоча свого часу нестача кадрів була дуже гострою. Саме тоді ми брали на роботу навіть людей без належних навичок, які все ж мали бажання працювати і освоювати нові для себе спеціальності.

Звісно, жодна робота не є легкою, особливо, якщо пов’язана із фізичним навантаженням. Сьогодні, до речі, можна часто почути нарікання, що стосуються окремих підприємств сільськогосподарської галузі. І хоча останнім часом тенденція до збереження постійного робочого місця за сільгосппрацівником зростає, все ж не секрет, що деякі із таких організацій діють «сезонно». Так, це саме про ті випадки, коли майже весь робітничий апарат вивільняється на зимовий період, а з початком нового сезону наймається знову. Такі підприємства є і у Лебедині, і у районі, але, звісно, їхні керівники не погоджуються говорити про такі ситуації прилюдно.

Якщо людина більше схильна до розумової праці і має відповідні навички, то може спробувати свої сили, наприклад, на держслужбі. Така можливість сьогодні на Лебединщині є. Це підтверджує інформація із відкритих джерел, себто офіційних сайтів Лебединської міської ради та Лебединської РДА. На обох веб-ресурсах присутні розділи «Вакансії», де можна дізнатися, на які посади оголошуються конкурси, які вимоги ставляться до претендентів на цю роботу тощо.

Якщо розглядати суто 2019 рік, то станом на 14 листопада міською радою було розміщено 15 інформацій про різні професійні конкурси. Чотири із них – на посади держслужбовців міськвиконкому, 11 – стосуються галузі освіти (вихователі, асистенти вихователя (у т.ч. і для інклюзивних груп), учителі різних предметів, кухар для шкільної їдальні).

На сайті райдержадміністрації інформація востаннє оновлювалася 9 вересня 2019 року. Нині там зазначено шість вакантних посад – від заступника голови РДА до головного спеціаліста служби у справах дітей РДА. Дві із них – тимчасові, на період декретної відпустки основного працівника. Оголошено і проведено було 5 конкурсів – на інші посади (деякі теж тимчасові): від головного спеціаліста відділу фінансово-господарського забезпечення апарату РДА до головного спеціаліста служби у справах дітей РДА тощо.

Звісно, бажаючі спробувати себе на держслужбі мають скласти певний професійний іспит, попередньо подавши пакет документів, обумовлений вимогами конкурсу, вільно володіти державною мовою, мати вищу освіту відповідної спеціальності і, у більшості випадків, певний досвід роботи, пов’язаний із обраною посадою.

Чи можна стверджувати, що робота, пов’язана із місцевим самоврядуванням чи документами, простіша за фізичну? Аж ніяк, бо – знову ж таки – легкої роботи взагалі не буває. Звісно, можна обрати для себе статус безробітного, лишаючись на обліку в центрі зайнятості, і чекати «із моря погоди», але чи ж задовольнятиме таке існування людину фінансово? І як довго?

Які ж висновки? Чи можна сьогодні працевлаштуватися на Лебединщині? Гадаємо, що на це питання варто відповісти ствердно. А от чи влаштовуватиме посада/оплата, чи підходитиме вона отриманій раніше освіті, чи відповідатимете ви всім кваліфікаційним вимогам – це вже інша справа. Утім, кажуть, що «хто шукає, той обов’язково знайде». Бажаємо кожному мати ту роботу, що задовольнятиме абсолютно за всіма параметрами, і приноситиме не лише фінансове, а й моральне задоволення.

До «біржі праці» придивлялися Олена ВЄЧКАНОВА та Ігор КОЛЄСНІКОВ

Поділіться
[uptolike]