Штраф для роботодавців. До 65 тисяч за «витребеньки»?

Хочете знайти роботу? Тож, очевидно, вивчили оголошення про вакансії чи не напам’ять. Траплялися, мабуть, і такі, де вказано, що потрібні чоловіки (чи тільки жінки) та ще й певного віку? Багато хто зустрічав подібні «пропозиції» робочих місць, хто «обпікався» відмовою та був розчарований. Та із 8 січня 2022 року набувають чинності зміни до закону про рекламу, які можуть змінити цю ситуацію на краще. Під нові правила підпадає будь-яке оголошення про вакансію. От ми й спробуємо у сьогоднішній «Темі дня» з’ясувати, чи правомірні кроки роботодавців, котрі при підборі працівників «вимагають» певної статі, віку чи інших якостей від шукачів роботи.

Так, дуже гірко зіткнутися з проблемами пошуку роботи. Надто, коли тобі символічно «за 50», а бува, й «за 40», уже можна рідко претендувати на деяку роботу. І це попри багаторічний досвід, уміння і навички. Натомість роботодавець «потребує» уже «досвідченого» працівника у віці від 18 до 25 з п’ятирічним стажем роботи. Цікаво, де ж його такого взяти? А якщо, до прикладу, потрібні лише чоловіки, бо вони, мовляв, працюють і не залишаються вдома через дітей. Тож роботодавець і не хоче мати проблем у виробничому процесі, вказуючи бажану стать працівника. За чинним законодавством, згадане розцінюється як статева дискримінація та ейджизм, про який ми говорили в одному з попередніх випусків рубрики «Говорить громада».

Звісно, така несправедливість викликає певне невдоволення у суспільстві. І ось із 8 січня набули чинності зміни до законодавства про рекламу. Тепер роботодавців штрафуватимуть, якщо вони при пошуку вакансій вказуватимуть стать працівника, якого потребують.

Цікаво, що іще з 1996 року в Україні (з часу прийняття Закону «Про рекламу») заборонена дискримінація у рекламі вакансій за ознаками статі, раси, кольору шкіри, політичних та релігійних переконань. Однак не завжди автори подібної реклами потрапляли під санкції. Втім бувало, що штрафи за це все ж накладалися. Пам’ятаємо! Що забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Текст реклами про діяльність суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, забороняється отримувати інші послуги, гонорари, комісійні або якісь винагороди.

Відтепер, із 8 січня 2022 року, набувають чинності зміни до цього закону. У разі порушення вимог документу рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення. Оскільки наразі в Україні мінімальна зарплата – 6500 грн., то штраф складатиме 65000 грн., поки розмір мінімалки не виросте.

За статистикою, кількість судових справ щодо розгляду скарг на дискримінаційну за ознакою статі рекламу щороку зростає.

Фахівці порталу з пошуку роботи Work.ua пояснюють, що згідно з українським законодавством, під правило «рекламного» закону підпадає будь-яке оголошення про вакансію. «Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару», – йдеться в законі. Таким чином, вакансія по суті і є рекламою. А в ній не має бути інформації та вимог про стать, вік тощо. «І якщо роботодавці, що трактуються законом як рекламодавці, вказуватимуть у вакансіях бажану стать, вони можуть потрапити від санкції – тобто під штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат», – пояснюють експерти.

То як же щодо реклами послуг із працевлаштування та щодо відповідальності за порушення законодавства? Детальніше про це спеціально для «ЖЛ» розповідає заступник начальника відділу «Лебединське бюро правової допомоги» Євгенія Логвіненко, посилаючись на відповідні законодавчі документи. «Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, – зазначає вона, – несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність». Під цю відповідальність підпадають:

1) рекламодавці, які винні:

– у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

– у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виробництва;

– у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

– у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

– у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Заради захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у ст.26  Закону України «Про рекламу», можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

 Як пояснює Євгенія Логвіненко, відтепер за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої ч.2 ст.26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

«Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право органи Держпродспоживслужби, – продовжує Євгенія Логвіненко. – Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою». Як значиться в законі, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. Для цього орган Держпродспоживслужби, який виніс рішення про накладення штрафу, звертається до адміністративного суду за територіальною підсудністю справи з позовом про стягнення штрафу. У разі задоволення позовних вимог рішення може бути виконане примусово.

Слід також наголосити, що Антимонопольний комітет України, а не Держпродспоживслужба, накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Винятком також є порушення, які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав. Їх захист здійснюється згідно з вимогами відповідних законодавчих актів.

Споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою,  мають право на відшкодування збитків відповідно до законодавства України, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Так само можна вимагати публічного спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами.

Виходячи із усього сказаного вище, цілком зрозуміло, що насправді такі вимоги закону мали б запрацювати давним-давно, бо ж вони прописані у законодавстві. Але ж чому не виконувалися, чому доходить до того, що жінка отримує в обличчя від роботодавця: «Якби вам було трішки менше років» або «Ми не візьмемо вас на роботу, бо нам потрібен чоловік». До речі, першу відповідь може отримати як жінка, так і чоловік. Чому ми дозволяємо таку несправедливість? Один із учасників циклу телевізійних передач щодо цієї теми заявив, що це продовжуватиметься, допоки роботодавця не змусять відповідати штрафом або ж судом. Причому показово, аби іншим продемонструвати, як має працювати закон.

Сьогодні маємо безліч прикладів, коли, до прикладу, жінка відмінно справляється, пілотуючи літак, гасячи пожежу нарівні з іншими рятувальниками, затримуючи злочинця чи просто нокаутуючи на рингу суперницю. Або ж чоловік, який моделює дивовижну сукню, вправно робить красиву зачіску чи манікюр, є чудовим стилістом. Чому ні! Якщо справа до душі, якщо робота виходить на найвищому рівні, то навіщо дивитися, хто її виконує. Це просто майстер, який має золоті руки і міцні знання. Тож у вакансій та професій немає гендерних кордонів, немає вікового цензу, бо кожен на своєму місці здатен творити дива.

Намагалася розібратися у тонкощах законодавства

Олена БОНДАРЄВА

Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»

Поділіться
[uptolike]