Одразу так і не скажеш, що цей звичайний хлопчина має повагу серед оточення. До нього серйозне ставлення, його починання підтримуються. Невисокий зростом, він ніколи не намагався вирізнятися серед інших. Хоча його сліпуча усмішка переконує, що він має щиру душу, він відвертий та відкритий перед усім світом. І головне – він є лідером та капітаном своєї «Спортивної команди», яка не просто грає у футбол, а й намагається опікуватися іншими.
Знайомтеся, якщо ви не впізнаєте скромного межиріцького хлопця Миколу Легкого. Своє ім’я він отримав від самого Святого Миколая, бо саме на його свято 20 років тому він народився. Закінчив 9 класів місцевої школи та вступив до Лебединського фахового педагогічного коледжу імені А.С.Макаренка.
Студентські роки стали найкращими, найцікавішими й найактивнішими у його юному житті. Микола намагався бути корисним у будь-яких справах і ніколи не стояв осторонь проблем колективу. Щось у ньому було таке, що зближувало, згуртовувало однодумців і вело у правильному напрямку. Щасливі, насичені та продуктивні роки навчання пролетіли швидко. Диплом за спеціальністю вчителя фізичної культури з додатковою кваліфікацією «організатор дитячої технічної творчості» був отриманий із відзнакою.
За 2 місяці він став студентом Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка і вже мріє бути тренером з футболу. Нинішня ситуація із пандемією змушує навчатися дистанційно, тому є час і можливості, щоб не тільки відпочити, а й допомагати. Тому й запропонував в одній із соціальних мереж такий собі флешмоб «Пробіжу й допоможу». Він пообіцяв, що пробіжить удвічі більшу дистанцію від кількості тих грошей, які отримає на свій персональний рахунок. Зібравши 1427 гривень він пробіг 3-кілометрову дистанцію, а на отримані кошти придбав подарунки для дітей 1 класу своєї рідної Межиріцької ЗОШ. А ще подарував декілька пар вживаного спортивного взуття тим своїм юним односельцям, які мріють стати професійними футболістами.
Попри свою благодійність та навчання Микола – гравець лебединської футзальної команди «Автомобіліст» та капітан футбольної команди свого рідного села, яка у цьому році здобула срібні нагороди міськрайонного чемпіонату Лебединщини з мініфутбол. Він займається улюбленим видом спорту, сповна усвідомлюючи велику відповідальність за результат гри, за настрій команди, за визнання шанувальників. І добре, що поряд із нами живе така молодь із щирою душею, яка навчилася робити приємне і корисне, яка наполегливо опановує фахові науки та відшліфовує спортивну майстерність.
