Що робити, коли всі вдома

Карантин… Це слово докорінно змінило наше життя після 12 березня 2020 року. Змінило середовище, звички, розуміння світу. Змінилися ми, змінилася не лише наша країна, а й цілий світ, зустрівшись із COVID-19. Але все мине. Дотримуючись правил карантину, ми зможемо убезпечити себе, свою сім’ю, своїх близьких. І ще – кожному з нас необхідно стати «трішки психологом», попрацювати над собою і сприймати карантин не як катастрофу, а як можливість зайнятися новими справами, можливість пошуку і реалізації нового себе, більше дізнатися про своїх близьких. Вони багато часу стали проводити вдома, а все це вимагає цілодобового спілкування, більшого психологічного навантаження.

– Ларисо Василівно, без сумніву, в період карантину знайти спільну мову найважче батькам зі своїми дітьми, яким від 2 до 6 років. До цього малеча цілий день проводила в дитсадку. То що ж Ви порадите батькам дошкільнят?

– Якщо ваша дитина ще не ходить до школи, намагайтеся дотримуватися звичного для неї розпорядку дня: у дитячому садку чергуються заняття та відпочинок. А от намагатися «підмінити» себе комп’ютером або телевізором не варто, бо таке дозвілля має займати у графіку дитини не більше 2 годин. Добре відомо, що величезну енергію, яку мають діти, гарно «виплескувати» за допомогою фізичних вправ. Вам теж не завадять фізкультхвилинки, рухливі ігри – адже це ще один спосіб не схуднути, коли кухня і холодильник так і манять смаколиками. Режим харчування теж не варто докорінно змінювати, а щось смачненьке готуйте разом із дітьми. Вони залюбки вам допоможуть. Особливий момент – елементи навчання. Саме для розвитку пізнавальних процесів на сайті дошкільних закладів розміщена інформація-поради. Якщо, на вашу думку, дитина щось робить не так, або вона не розуміє ваших пояснень – зателефонуйте вихователю або психологу закладу. Вони також працюють дистанційно і завжди прийдуть на допомогу телефоном чи по скайпу. А ввечері, коли всі буденні справи позаду, почитайте дитині казку – вона нестиме психотерапевтичний ефект не лише для дитини, а й для вас. Пригадайте, скільки разів дитина просила почитати або розповісти історію, а у вас все не було часу. Можливо, він настав?

– Начебто менше проблем повинно бути з дітьми-школярами, але постійне перебування вдома теж створює проблеми. Як вчинити у цьому випадку?

– Так, у школярів інші проблеми. Вони мають щоденно навчатися, але не намагайтеся робити уроки за дитину. Контролюйте  виконання самого завдання, режим дня. Фраза «карантин – це не канікули» є справедливою. Як і в школі, учень має прокидатися вранці, робити звичні справи, а потім – навчання. Сьогодні педагоги широко використовують можливості інтернету. Здається, це саме той час, коли ми говоримо не про його шкідливість, а користь. Всеукраїнська школа онлайн (якщо немає змоги дивитися уроки по телебаченню, можна переглядати їх на ютуб-каналі Міністерства освіти і науки України), відеоконференції з учнями, щоденне особисте спілкування у вайбері або телефоном – навчання дійсно стає більш інформатизованим та особисто спрямованим. Але батькам треба пам’ятати – син або донька мають навчатися щодня з ранку і до обіду з  обов’язковими фізичними вправами.  Намагайтеся частіше  запитувати дитину, чому вона сьогодні навчилася, чого цікавого дізналася.  Не бійтеся  писати або телефонувати вчителю, класному керівнику, психологу, не сумнівайтеся – вони підкажуть і порадять. Другу половину дня дозвольте дитині провести частково у спілкуванні (адже всі школярі активно спілкуються, лише слідкуйте, щоб на це не витрачався весь вільний час), частково – у корисних справах. Знайдіть спільне захоплення – це справді важливо. Не звільняйте дитину від хатніх обов’язків, карантин закінчиться, а ви не встигатимете все робити самі. 

– Так, із дітьми ми визначилися, а що порадите самим батькам?

– Дорослі теж перейшли на незвичний режим роботи – дистанційний. Як і для дітей, це не привід прокидатися опівдні, а вночі сидіти до другої-третьої години. Плануйте роботу за звичним графіком, не «розтягуйте» її до пізнього вечора. Дуже важливе саме ставлення до карантину, не дайте собі впасти у відчай. Зранку й до ночі не дивіться новини, інформацію про епідемію. Це може призвести до депресії. Повторюйте собі – необхідно дотримуватися всіх правил, бути самодисциплінованим – і карантин закінчиться та плавно перейде у звичне життя. Обов’язково виділяйте час на себе – це особистий простір і особистий час, коли вас ні для кого немає. Робіть це щоденно – почитати, зайнятися улюбленою справою, подивитися гарний фільм, прийняти ванну – все це важливо для збереження рівноваги і відновлення психічного здоров’я. І не забувайте про другу половинку – романтичні мініподарунки, сюрпризи, мінілисти, спілкування лише між вами – це надає сил і зміцнює сім’ю. Нині нелегко всім. Згадайте ситуацію в Китаї, де стрімко зросла кількість розлучень та проблем у сім’ях. Зміна середовища та звичок, обмеження пересування, зміна стилю роботи – все це несе певний дискомфорт, який призводить до емоційного напруження, а інколи і до гострих конфліктів між членами родини. Певно, вже всім дуже хочеться вийти з домівки, прогулятися багатолюдними вулицями, пройтися по крамницях, посидіти у затишному кафе. Трішки зачекайте, і намагайтеся говорити одне одному теплі й ніжні слова. Адже дехто з нас чомусь раніше не знаходив для цього часу.

– У вас є можливість звернутися до лебединців. Що побажаєте їм?

– Усім бажаю оптимізму, здорового глузду, усвідомлення, що все стане на свої місця. Людство завжди має резерви для подолання всіх перешкод. Здоров’я всім нам, злагоди і щастя у родинах та гарних днів, проведених вдома! Бережіть своїх дітей, себе та свої родини!

– Дякуємо, Ларисо Василівно, за корисні поради.

У психолога консультувався Ігор КОЛЄСНІКОВ

Лариса КОВТУНЕНКО, завідувачка міського методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету міської ради. Має дві вищі освіти, одна з них – практичний психолог у системі освіти (Сумський державний педагогічний університет), працювала 8 років практичним психологом у Лебединській ЗОШ №3 та була керівницею методичного об’єднання практичних психологів. Із 2003 року опікується питаннями діяльності практичних психологів міста у відділі освіти міськвиконкому.