На сторінках «Жл» частенько зустрічаються матеріали про відважну роботу наших рятувальників, звертання до людей із засторогами щодо поводження з вогнем, про надзвичайні ситуації. Сьогодні ж ми вирішили закцентувати читача саме на службі пожежної охорони, рятувальній діяльності наших лебединських воїнів-надзвичайників. Як складається їхнє життя – у черговій «Темі номера»
Лебединщина – досить таки велика за площею громада. У нас є ліси і поля, населені пункти, громадське майно, що потребують захисту від надзвичайних ситуацій, від згубної дії вогню. Хто ж має цим займатися у такий нелегкий період становлення громади? Для початку наша розмова з начальником 5 Державної пожежно-рятувальної частини (м.Лебедин Сумського району) 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Сумській області Андрієм Каном. Як бачимо, сьогодні є зміни у назві, у керівництві. Все змінюється. Але незмінними залишаються обов’язки наших рятувальників у надзвичайних ситуаціях: застерегти, врятувати, допомогти. У центрі уваги не лише людина, житлові будинки та виробництво, урожайне поле та фермські приміщення, лісові масиви та різноманітне знаряддя, свійські та дикі тварини, а й стихійні явища, події, що загрожують життю і здоров’ю людей та братів наших менших, землетруси (слава Богу, що в нас хоч цього немає). Така нелегка служба рятувальника. На жаль, є проблеми у лебединських воїнів-надзвичайників. Андрій Сергійович зазначає, що наша Лебединська громада – одна з найбільших в області. А от радіус виїзду пожежно-рятувальної частини за нормативами складає 3-4 кілометри (як було ще за радянських часів). Якщо цей радіус більший, то службовий автомобіль просто не встигає вчасно доїжджати на місце події. Так сталося, що на Лебединщині цей фактор має місце, адже найвіддаленіший від центру громади населений пункт розташований на відстані близько 40 кілометрів. Тож правильніше було би виїхати із Сум, із прилеглих сіл. Через таку велику відстань є проблема в оперативності гасіння пожежі. А людей же треба рятувати, вони сподіваються на допомогу, на збереження свого життя, власного майна. Ось тут би в нагоді стали і сільські добровільні пожежні команди та місцеві автомобілі. Саме вони завжди надавали найпершу допомогу. Місцеві команди першими перекривали вогонь, захищали людей і майно до приїзду автоцистерни із центру, що остаточно локалізувала і гасила полум’я. Місцеві ж у цей час переходили на підвезення води. Адже цистерни службових автомобілів не безрозмірні. Тому й скаржаться іноді люди, що, мовляв, приїхали пожежники з порожньою цистерною. А де місцеві водонапірні башти, щоб можна було зробити дозаправку? Куди поділися ставки, пожежні водойми, що завжди допомагали у справі? Це сьогодні рідко зустрінеш. Наразі із 23 старостинських округів лише в 11 чергують пожежні автомобілі, наголошує Андрій Кан. У рятувальників володіють ситуацією, маючи щоденні повідомлення про пожежну боєготовність на місцях. І це добре, що за час збирання ранніх зернових не сталося жодного випадку пошкодження вогнем хлібних масивів чи зернозбиральної техніки, бо ж усі пам’ятаємо попередження про найвищий рівень небезпеки при спекотній температурі повітря.
Та оперативність залежить іще й від якості доріг, зношеності техніки та інших багатьох чинників. Щодо техніки та оновлення автомобільного парку. Пам’ятаємо, що зовсім недавно у лебединських вогнеборців з’явився новенький автомобіль. Та, на жаль, зазначає начальник 5ДПРЧ, він призначений винятково для рятувальних робіт, дорожньо-транспортних пригод, а не для гасіння полум’я. Та хоча лебединські пожежні автомобілі уже і в пошанному віці (близько 40 років), вони всі на ходу і готові у будь-який момент виїхати на виклик.
Із утворенням Лебединської міської територіальної громади, звичайно, відбулося чимало змін у її інфраструктурі. У сфері роботи рятувальників залишалися питання щодо реформування сільських добровільних пожежних команд. Сьогодні проблема захисту населення та майна від вогню поступово вирішується. За інформацією начальника управління економіки розвитку і торгівлі виконкому міської ради Юрія Магаляса, на підставі рішення першої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 9.12.2020 року №1-МП «Про початок повноважень депутатів Лебединської міської ради восьмого скликання» була розпочата процедура реорганізації сільських рад Лебединської МТГ. До Лебединської міської ради приєдналися 22 сільські. Міська рада стала правонаступником усього майна, прав та обов’язків усіх сільрад. Згідно з цим рішенням об’єкти пожежної охорони та їх майно також стали власністю міськвиконкому. Рішенням восьмої сесії міської ради восьмого скликання №192-МР від 31.03.2021 року комунальний заклад «Місцева пожежна охорона» Будильської сільської ради перейменовано на комунальний заклад «Лебединська місцева пожежна охорона» виконкому Лебединської міської ради на підставі листа Лебединського районного сектора УДСНС та з метою захисту об’єктів територій та житлового сектора від пожеж, стихійних лих, аварій та ліквідації їх наслідків на території Лебединської міської територіальної громади. Згодом, звичайно, до цього документа вносилися зміни щодо створення підпорядкованих місцевій пожежній охороні команд. І розпорядженням міського голови №101-ОД від 2.07.2021 року на посаду начальника цієї важливої структури було призначено Димитрія Зікєєва. Сьогодні у начальника вистачає роботи, бо ж скласти до купи все, що було реорганізованим та розформованим, не так і просто. «Маємо у підпорядкуванні, – розповідає Димитрій Сергійович, – чотири команди у Межирічі, Гринцевому, Будилці та Малому Висторопі. Працює у нашому штаті 14 рятувальників. Та вся наша діяльність іще попереду, бо ж люди мають пройти відповідне навчання, аби стати бойовою структурою. Міськвиконком передає нам майно колишніх місцевих пожежних команд. На жаль, на ті засоби через їх технічний стан та вік наш підрозділ не може покластися на 100 відсотків. Бракує і засобів індвідуального захисту. А взагалі, з моменту створення, а це тільки два місяці, ми змогли привести до готовності три автомобілі, також сьогодні ремонтується пожежне депо у Межирічі. Наразі у нас уже несуть чергування дві команди у Гринцевому та Будилці. Тож сподіваємося, що наша Лебединська місцева пожежна охорона через деякий час зможе стати повноцінною службою порятунку та виконувати весь спектр рятувальних завдань».
Роботи багато, пожежна охорона має діяти, адже стихія не чекатиме, коли її запросять, і рятувати людей, урожай та майно від небезпеки доведеться навіть іще не сформованому підрозділу. Як бачимо, рятувальники УДСНС України в Сумській області завжди у бойовій готовності. Свою нелегку та напружену службу несуть і наші лебединські вогнеборці 5ДПРЧ. Не відстають і рятувальники новоствореної місцевої пожежної охорони. Саме від них усіх залежить стабільна пожежонебезпечна ситуація у нашій громаді. Щира вдячність їм за віддану службу.
Намагалася розібратися в діяльності пожежно-рятувальної служби Олена БОНДАРЄВА
