Про доставку і вартість газети

Якщо думаєте, що ми у редакції не переймаємося через перипетії із вчасною доставкою газети передплатникам, скажемо прямо – помиляєтеся. Зрозуміло, ви, як споживачі-покупці, маєте право на вчасне отримання оплаченого продукту. Ми теж хочемо, щоб так було. Бо нині як складається? Ми готуємо газету до друку традиційно у вівторок, вночі друкуємося, і зранку середи можемо забирати зі складу готову продукцію. Далі перевозимо його від типографії до сортувального центру Сумської дирекції Укрпошти увечері середи разом із накладами видань інших громад Сумщини. Раніше газети у Сумах відразу сортували і вже у четвер зранку розвозили до поштових відділень.

І раптом нам повідомляють, ну, як повідомляють – на 5 день після початку збоїв із доставкою, ми знаходимо хоча б якогось відповідального, котрий зміг сказати, що час сортування змінили. І нині, аби газета потрапила до передплатника у четвер, ми маємо привезти наклад до сортувального центру до 13:00 середи. Така, наче й незначна, зміна графіку роботи однієї з ланок газетного виробництва порушила налагоджений роками механізм. На наші зауваження-заперечення, представники дирекції пошти відповідають: «Випускайте газети раніше». А коли раніше? Насамперед, лімітує час надання тексту телепрограми. Його усім українським виданням розсилають у вівторок із 20:00 до 22:00. Отримавши цей текст, швиденько готуємо і відправляємо макети до типографії. Ми й так у черзі на друк одні із перших – із 23:00 вівторка. Раніше у типографії друкують, та й то на кілька хвилин, лише «монстрів» газетної справи із багатотисячними тиражами.

Отож і маємо – раніше можна, але вже без програми ТБ. І хоча вже тривалий час не вважаємо її чимось вкрай необхідним, серед наших передплатників ще є чимало тих, для кого ця програма важлива. Доводиться обирати – або відмовляємося від телепрограми, або шукаємо типографію, яка зможе передавати тираж газети на сортування Укрпошті раніше. І перший, і другий вибір не такі прості. Тож нині ми розглядаємо усі пропозиції, і обов’язково вирішимо проблему на користь наших передплатників. А поки що зустрічаємо листонош із газетою на добу пізніше, аніж зазвичай.

І про ціну. Щороку доводиться чути нарікання, що газета дорога. Аби говорити, дорого чи ні, погляньмо на формування вартості. А тоді вирішимо – дорого чи низькі у нас із вами доходи для передплати періодики.

Впродовж року видається 52 випуски газети. Середня вартість річної передплати «ЖЛ» на 2021 рік 427,80 грн. 122 грн. ви одразу оплатили за доставку газети додому листоношами, 146 грн. – за друк і близько 10 грн. – за перевезення тиражу між типографією і сортувальним центром. Складемо докупи – 278 грн. –  і це ще редакція фактично «не бачила» грошей, ще й заплатить податки із цієї суми.

Залишок від передплатної вартості – 150 грн. ділитимемо на все інше – на заробітні плати, на податки, на оплату електроенергії, тепла, води, вивезення відходів, канцтовари, заправку і ремонт автомобіля, оргтехніки, утримання приміщення. Як по совісті, то цього залишку не вистачає навіть на частину із названого. Натомість ми забезпечуємо шістьох людей роботою, і нехай і мізерною, але постійною зарплатою. Отож решту компенсуємо завдяки продажу реклами. Її нині, до речі, теж не дуже «беруть», бо за словами самих підприємців, не все так добре і з їхніми доходами.

Ось із 1 грудня вкотре збільшився розмір мінімальної заробітної плати. Окрім того, що це збільшить видатки на зарплату і податки, так ще ж і наші постачальники піднімуть вартість своїх послуг. А типографія вже попередила про підвищення вартості паперу.

Опалювальний сезон ми розпочали із тарифом на постачання тепла удвічі вищим, аніж був навесні 2021 року. Тому, хочемо ми чи ні, вартість наших послуг зростатиме.  Із 1 грудня ми підвищили роздрібну вартість газети зі звичних 7 грн. до 9 грн.

Єдине, чим можемо зарадити у цьому нелегкому процесі, намагаємося оптимізувати свої витрати, і де це вдається зробити, обов’язково реалізуємо. 

Сподіваємося, у цьому відвертому монолозі ви знайдете відповіді на ваші запитання. Життя змінюється, а разом із ним мусимо змінюватися й ми.

З повагою, редактор Євген Шульга

Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»

Поділіться
[uptolike]