Хей, уже розробили приблизний проєкт свого літнього відпочинку? Мо’, як та птаха у ирій, гайнете до Атен, на авдієнцію до олімпійських богів, що відомі ще з мітів Давньої Греції? Чи, може, забувши про будь-які літаки преміумкласу, краще завалитеся на улюбленому диванчику із томиком, скажімо, Дікенса або Текерея, прочитуючи по пів книги за один підхід? Не розумієте, про що мова? Тоді гайда читати «Тему номера» – сьогодні розкажемо, коли, чому і як змінився «Український правопис», та що про це варто знати кожному.
Не дивуйтеся такому початку матеріалу – ми всього лише послуговувалися нововведеннями «Українського правопису»: подекуди вже остаточними, подекуди – варіантними. Звідкіль же у них «ростуть ноги» – пояснюємо далі.
Хвилинка недалекої історії
У середу, 22 травня 2019 року, під час засідання Кабінету Міністрів України було затверджено нову редакцію правопису, підготовкою якого займалася робоча група Української національної комісії з питань правопису. Дещо в українську мову «повертається» із правил 1928 року, що врешті були перекреслені радянською владою, дещо – враховує сучасні мовні явища. Однак фахівці наголошують, що більшість змін швидше рекомендаційна, аніж обов’язкова.
У постанові зазначено, що таке рішення ухвалено задля забезпечення конституційних положень про державний статус української мови, уніфікації вживання правописних норм та підтримки прийнятого Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перші офіційні новини щодо зміни правопису з’явилися ще у другому півріччі минулого року, а вже у жовтні 2018-го комісія підготувала його попередній проєкт.
Цікаво, що уряд затвердив рішення щодо нового правопису напередодні першої сесії зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, котра цьогоріч припала якраз на 23 травня. Директор Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України Богдан Ажнюк запевнив, що прийняті зміни аж ніяк не вплинуть на завдання для абітурієнтів і загалом на вступну кампанію 2019 року. Науковець переконаний, що мине 3-5 років так званого адаптаційного періоду, перш ніж змінений правопис врешті стане повноцінною частиною підсумкового тестування.
Це підтверджує і заступник міністра освіти і науки та співголова Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха.
– Усі матимуть час пристосуватися до змін. Над вивченням нових правил ми ще працюємо. Радимося, як подавати норми, що мають два варіанти написання, – пояснює пан Стріха, додаючи дещо про необхідність оновленого правопису. – З часу ухвалення останньої редакції правопису 1989-го сталося багато змін у мові. Таких слів, як-от «антикорупційний суд», «стартап», «інтернет», «булінг», «айфон» просто не існувало. Треба було врегулювати їхнє написання.
Коли ж правопис розпочне діяти? А вже почав, від 3 червня! Його фінальна редакція опублікована на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук.
Змінюємося і розвиваємося
Згідно зі стислим оглядом основних змін у новій редакції «Українського правопису» від інституту мовознавства ім. О.О.Потебні, нововведення можна умовно поділити на дві групи: власне зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми.
Тож що пишемо по-новому без варіантів?
• проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-);
• плеєр, конвеєр, феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах (звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я);
• Дікенс, Текерей, Бекі – (звук [k], відтворюємо українською буквою к, а не подвоєнням -кк-);
• мінісукня, ексміністр, віцепрем’єр (але прем’єр-міністр), вебсайт, преміумклас (разом пишемо: 1) слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь; 2) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-);
• пів хвилини, пів яблука, пів Києва – пишемо нарізно без дефіса і без апострофа. Виняток – якщо слово передає цілісне поняття: півострів, півзахисник, півмісяць;
• Донской → Донський, рос. Трубецкой → Трубецький (прикметникові закінчення російських прізвищ із закінченням -ой передаємо через -ий. Виняток – Лев Толстой);
• священник – тепер пишемо із подвоєнням -нн-, ; Святвечір, адмінресурс, Міносвіти (але Мін’юст) – складноскорочені слова пишемо разом;
• старенькі «жигулі», блискучий «фолькс-ваген» – назви товарних знаків, марок виробів пишемо з маленької букви в лапках, якщо використовуються як загальна назва.
Є тепер в українській мові і варіантність вживання деяких слів:
• Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер (у іншомовних прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] буквами г і ґ);
• аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія (у запозиченнях із давньогрецької мови із буквосполученням au допускається транслітерація ау та ав);
• кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен (у словах грецького походження зі звуком th, узвичаєних в українській мові із ф, допускається орфографічна варіантність написання із т);
• ірій і ирій, ірод і ирод (на початку слова замість звичної і можемо писати голосний и). А от варіації «індик» – «индик», про котру прокричала більшість українських ЗМІ, немає. Про це окремо наголосили самі укладачі правопису);
• радості й радости, любові й любови, Білорусі й Білоруси (іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и).
Чи не найбільший резонанс в українському правописі викликало затвердження фемінітивів – слів жіночого роду, аналогічних поняттям чоловічого. Простими словами, відтепер нарівні із чоловічими назвами професій може вживатися і жіночий відповідник, утворений за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я), -ес(а): акторка, лікарка, верстальниця, учениця, продавчиня, плавчиня, поетеса тощо.
Позначення найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій, до речі, відтепер може вживатися з маленької букви – з великої пишемо тільки в офіційних документах: Президент – президент, Голова Верховної Ради – голова Верховної Ради. Позбулися цього і назви наукових ступенів і звань – тож усі заслужені та народні артисти /письменники/, науковці відтепер «втратили» велику літеру на початку. А от деякі загальні назви в контекстах, де наголошено на їхньому особливому змісті, навпаки – «придбали»: Людина, Честь, Мати, Батько.
Знайти тих, хто б не обурився хоча б одним із нововведень українського правопису, сьогодні дуже важко. Та найбільше, мабуть, хапаються за голови школярі, їхні батьки та вчителі. Але на відміну від сьогоднішніх учнів, які знайомитимуться із новими правилами поступово, є ще й ті, хто щодня працює із українською мовою, а, отже, має весь час змінюватися та розвиватися разом із нею. Так, можливо, це самозакохано, але мова про журналістів. Та сподіваємося, що уже найближчим часом уся медіа- і не тільки спільнота звикне до оновленого правопису, послуговуватиметься його вказівками і працюватиме винятково на покращення рідної мови. Вчимося вчитися, панове, бо ж українською найкраще!
