Незрозуміле і в той же час негативне враження залишилося після закінчення восьмої за ліком Відкритої першості міста Лебедина з футзалу. «Життя Лебединщини», постійний інформаційний спонсор турніру, не тільки дасть оцінку цьогорічним змаганням, а й послухає з цього приводу безпосередніх учасників першості – футболістів, тренерів та вболівальників.
Змагання Відкритої першості розпочалися як ніколи пізно. На той час у спорткомплексі медичного училища велися ремонтні роботи. І все ж варто подякувати колективу одного з найкращих навчальних закладів міста та області – нашого медучилища на чолі з його талановитим керівником Олександром Удодіком, який постійно надає приміщення спорткомплексу всім бажаючим для проведення змагань.
Організатори першості на свій ризик все ж розпочали змагання і, без сумніву, мали на меті закінчити їх після проведення поєдинків за підсумками двох кіл. Кожна з команд, розуміючи, що протягом певного часу треба провести принаймні 12 матчів, планувала свою підготовку. Дехто стартував добре і з самого початку включився у боротьбу, а дехто чекав моменту для демонстрації власних потужностей і кадрового підсилення в подальшому.Та, як грім серед ясного неба, для всіх учасників змагань за два тури до закінчення першого кола прозвучала інформація про передчасне закінчення першості. Варто знати, що приміщення для подальшого проведення чемпіонату ніхто не «відбирав», можна було грати хоч до самого літа. Але організатори, не обтяжуючи себе зайвими клопотами, вирішили закінчити першість, порушивши регламент змагань. Аби не бути голослівними, «ЖЛ» поцікавилася думкою учасників першості та вболівальників щодо цього.
Володимир Шкурко, Будильський сільський голова: – Зрозуміло, що визначати переможця за результатами одноколового змагання не зовсім правильно, але кожна з команд перебувала в однакових умовах, тому й добилася того, чого змогла.
Олександр Черношвець, ветеран футболу: – Для масового розвитку футболу подібний чемпіонат, без сумніву, потрібен, і проводиться він, за правилами, у два кола. А цього року змагання розпочалися пізніше, тому далі їх проводити недоречно.
Віктор Прокопенко, пенсіонер: – Кожного року лебединські вболівальники з нетерпінням чекають чергової першості і з великим задоволенням відвідують матчі улюблених команд. Передчасне закінчення турніру негативно вплинуло, як на граючі команди, так і на вболівальників, які тепер не зможуть побачити багато цікавих поєдинків.
Валерій Глух, капітан «Автомобіліста»: – Згоден із тим, що чемпіонат треба проводити у два кола. Але на дострокове закінчення чемпіонату були об’єктивні причини. Не варто було проводити друге коло, адже тоді б закінчили першість у середині квітня. Можливо, треба було спробувати грати двічі на тиждень?
Олександр Зражевський, капітан «Життя Лебединщини»: – Неприпустимо проводити спортивні змагання таким чином. А про виникнення якихось форс-мажорних ситуацій треба попереджувати завчасно, адже кожна з команд сама вирішує, як плануватиме свою гру протягом змагань.
То як же грали протягом одноколового змагання всі футзальні збірні? Нагадаємо, що на старт змагань, які розпочалися 20 січня, вийшло лише 6 команд, а коли були зіграні матчі першого туру, до них приєдналися футболісти будильського «Хіміка». У 21 поєдинку вболівальники побачили 262 забиті м’ячі, що в середньому становить більше 12 голів за один матч. Надвисока результативність спостерігалася з боку майже всіх команд, адже навіть відвертий аутсайдер спромігся забивати по 5 м’ячів у кожному матчі. Найбільший рахунок було зафіксовано 27 січня у матчі 2 туру «Торнадо» – «ДЮСШ» – 17:3, цей же поєдинок виявився найвдалішим. На жаль, порівнювати результативність та спроможність команд не варто, адже всі учасники змагань пройшли тільки половину дистанції. Краще наведемо декілька фактів по кожній із граючих збірних.
Почнемо із наймолодших футзалістів – команди «ДЮСШ», яка прогнозовано посіла останню сходинку турнірної таблиці. Юні спортсмени, як правило, не мають стабільного складу, і грають для того, щоб готувати кваліфіковані кадри для головної футбольної команди «Лебединець». На жаль, майже нічого не виходило у перспективної молоді, яка чи не кожної зустрічі пропускала більше десятка м’ячів. Лише «Імпульс» не зміг забити їм менше 10 голів за матч. До речі, у складі «ДЮСШ» грав наймолодший учасник першості Владислав Камчатний, якому виповнилося лише 14 років. Тож на урочистому закритті першості головний редактор «ЖЛ» Євген Шульга вручив приз саме йому, адже інформаційний спонсор, за традицією, відзначає наймолодшого гравця.
Передостаннє місце зайняла новостворена команда «Імпульс», яка мала у своєму складі сильних футзалістів і спроможна була нав’язати свою гру іншим суперникам. Але, як-то кажуть, хлопці довго запрягали і очки почали здобувати занадто пізно. Важко сказати, яке б місце посіла ця команда, аби першість мала своє логічне продовження.
Те ж саме можна сказати і про команду, яка представляла наше видання. Спілкуючись після закриття першості з деякими футзалістами нашої команди, чув майже одну й ту відповідь: якби першість тривала два кола, «ЖЛ» обов’язково здобула б один із комплектів нагород. Неприємною «фішкою» команди стало невміння зберігати переможний рахунок до кінця поєдинку. Це єдина збірна, яка спромоглася звести до нічийного підсумку половину запланованих зустрічей. У підсумку, саме ці мирні угоди не дозволили «ЖЛ» посісти вище місце. Єдиною втіхою для газетярів є те, що саме їм вдалося забити найбільше м’ячів у ворота чемпіона.
Наступна команда встигла по ходу першості змінити свою назву, адже почала її «Педколеджем», а закінчила «Молодіжною платформою». Молоді та перспективні хлопці змогли нав’язати свою гру суперникам і цілком заслужено посіли 4 місце.
Великим успіхом можна назвати «бронзу» амбітного та потужного «Торнадо», яке рівно провело першість і справедливо стало призером змагань.
Здивував будильський «Хімік», який спочатку не планував своєї участі у першості, а в підсумку посів «срібну» сходинку турнірної таблиці. До речі, будильчани єдині з усіх збірних, кому не вдалося відзначитися у всіх запланованих зустрічах.
«Автомобіліст» вкотре довів свою беззаперечну перевагу над усіма учасниками першості. Коментувати та доповнювати його успіх не варто, адже цей потужний механізм можна зупинити лише насправді сильним колективам. Молодці! Але доводити свою силу варто не тільки у рідному місті, а й поза його межами.
Ось такою видалася восьма Відкрита першість міста Лебедина з футзалу, яка, чесно кажучи, залишила більше питань, ніж відповідей. А тепер чекаємо, що цього року видасть багатостраждальна, але головна і улюблена наша команда «Лебединець», яка вкотре представлятиме Лебединщину в обласних змаганнях.
