Лебединці нарешті пережили нинішню зиму з її несподіваними морозами, які тримали всіх у напрузі не один тиждень. Весна якось не рішуче приходить до нас, тому ще доведеться деякий час обігрівати свої помешкання. На початку року нас знову «порадували» черговим підняттям ціни на важливі енергоносії, і народ України вже не міг спокійно погоджуватися на нові тарифи. Хвиля непокори прокотилася територією нашої держави. І, як виявилося, цього було достатньо, щоб влада пішла на поступки і дещо знизила тарифи на газ.
Але це тимчасові заходи і вже найближчим часом ціна на газ знову підніметься. То як жити всім нам далі, коли ані заробітні плати, а ні пенсії не дозволяють своєчасно та у повному обсязі сплачувати за комуналку. Населення вдається до різних заходів. Хтось утеплює свої помешкання, хтось запасається альтернативними видами палива, а хтось взагалі, їде за кордон, щоб заробити кошти на нормальне життя.
Тому «ЖЛ» і поцікавилася у лебединців, що ж робити у цьому випадку. І ось що ми почули.
Наталія (40 років): – Весну і тепло чекаю з нетерпінням. З приводу питання, маю автономне опалення в квартирі, на що свого часу витратила багато сил, нервів і фінансів. Але те все виправдано окупилося. Давно обдумую утеплення квартири, все ніяк руки не дійдуть. Режим економії також має місце. Отакі рішення бачу для свого окремо взятого помешкання.
Ольга (57 років): – Мабуть, уже ніхто не пам’ятає тариф на електроенергію в 1 копійку?! У скільки разів він зріс, коли сьогодні ми платимо 1,68 грн.? Та нині без електрики ніяк. Так, звикаємо економніше викори-стовувати, але як не крути від 100 до 150 КВт є. Бо всі прилади залежать від струму. Більше турбує ціна на газ. Нас «заманили» дешевим блакитним паливом, а також чистотою в домі. Та сьогодні це переходить межі здорового глузду. Особливо нормативна площа для отримувачів субсидій. Одному господарству потрібно 300 куб.м, іншому – 150 куб.м, а кому – 600 куб.м. Думаю, що можна обстежити всі домогосподарства субсидіантів. І була б значна економія державних коштів. Від «благ» цивілізації, звісно, ніхто не відмовиться, але більша частина перейшла в режим жорсткої економії! Та і «утеплюватись» почали ще два роки тому.
Лілія (43 роки): – Я за те, щоб субсидії отримували дійсно ті, хто її потребує (наприклад, пенсіонери). Моя мама отримує і чекає на неї, «як Бога», як вона сама говорить. Із її пенсією 2100, особливо не нагрієшся, утеплитися також не зможеш. А ще потрібні кошти на ліки, та й їсти щось треба. Прикро і болісно дивитися, Але вона не вішає носа, згадує радянські часи і сподівається, що все буде гаразд. Аби дали гідну зарплату, то навіщо й субсидія! Ми самі б користувалися і самі платили б за це. А так, справді, «замануха». Ми вже так економимо, що куди вже й більше. Топлю грубку, яка теж мені обходиться в копієчку – купи, привези, порубай, поскладай. І все не безкоштовно. Але все ж, життя прекрасне, тому всім гарного весняного настрою, теплого сонечка і мирного неба!
Анатолій (37 років): – На жаль, нам нічого не залишається, як справно платити за комунальні послуги, при цьому інколи відмовляючи собі у придбанні чогось іншого, потрібного для життя. Я проти радикальних заходів, але знімаю капелюха перед тими українцями, які у січні вийшли на мітинги непокори і домоглися, щоб влада знизила тарифи на газ. Вважаю, що нинішні ціни на енергоносії ні в якому разі не обґрунтовані, а взяті з неба. Через те, що всі природні ресурси належать олігархам, тому вони й встановлюють таку ціну, яку їм треба. І якщо у мене ще є можливість платити за комірне, то моїй мамі з її мізерною пенсією це робити вкрай складно.
Алла (39 років): – Я топлю дровами. Газ неякісний, тепла дає мало, а вартує дорого. Так, дрова теж не дешево, але теплоємність і тепловіддача більші. Я хоча б бачу та відчуваю за що заплатила гроші. А з таким газом приходить лише роздратування, що мене дурять за мої ж гроші.
Наталія (56 років): – Холод у душах набагато важче пережити, ніж холод у будинках. Кожен у змозі обігріти ще декілька днів свої помешкання, але не кожному дано розтопити крижані душі, що, можливо, страждають поруч. Будьмо добрішими один до одного, уважнішими, милосерднішими. А підвищення тарифів на газ та електроенергію, що відбувається кожного року, все жорсткіше вимушує затягувати паски економії для українців. Але, особисто в моїй родині, це не дуже виходить. То зима холодна, то бойлер, то машина пральна. А тут ще й тарифи місцевих комунальних підприємств на місці «встояти» не можуть. Але за компослуги намагаємося сплачувати вчасно. Газ взагалі зараз, що повітря, його вилітає через котли та плити так багато, що не встигаєш куби рахувати.
Сергій (55 років): – Я взагалі пропоную зібрати людей, поліцію, активістів та представників влади і поїхати у Кам’яне, де стоять незаконні вишки і качають наш газ за 1-2 грн, а нам впарюють по 10 грн. А ще заїдемо у наші ліси та побачимо, скільки незаконно рубається там дерев. Що ми залишаємо своїм онукам?
Любов (53 роки): – Холод у душах – це також тема, але… Я, наприклад, знаю пенсіонерку, якій за вісімдесят. Відпрацювала все життя, зараз одинока. У будинку 10-14 градусів, спить у валянках. У морози не в змозі зовсім оселю обігріти. Пенсії не вистачить на саму оплату за газ, ось так економить, хворіє постійно. І вона така не одна. Є субсидія у неї, але дім старий, все вивіває, а якість газу низька. Я особисто вирішила допомогти їй, і сьогодні домовилася, що допоможу підвезти їй дрова. Думаю, з Божою допомогою справимося. Боляче просто дивитися, що за все життя пенсіонерка не заробила собі на теплу зиму.
І чому тут дивуватися, адже навіть школяру зрозуміло, що нині дуже важко живеться українцям, і особливо взимку. Заробітних плат та пенсій вистачає лише для того, щоб прогодувати свої сім’ї.
Але всі готові платити вчасно і хоча б мати можливість отримувати субсидію. Радує те, що на дворі весна, і ми радіємо її теплу, сонечку та радості у наших душах!
Ігор КОЛЄСНІКОВ
