Остерігайтеся шахраїв

Інколи, йдучи вулицями рідного міста, ми не звертаємо уваги на оточуючих. Зі знайомими вітаємося, сторонніх проводжаємо поглядом і здебільшого навіть не уявляємо, хто цей незнайомий перехожий. На жаль, скільки існує людство, стільки доводиться співіснувати порядним із недобросовісними, чесним із брехунами. І поки правоохоронні органи не доведуть винуватість крайніх, а суд не визнає їх правопорушниками, – перед законом ми усі однакові громадяни. У випадку із шахраями, на гачок до яких може потрапити будь-хто, якраз до відповідальності справа доходить не так часто. У сьогоднішній «Темі дня» намагатимемося розібратися, як діють шахраї і що варто пам’ятати, аби вас не ошукали.

Як тільки їх не називали: аферисти, пройдисвіти, злодії, ошуканці, обманщики, пронози, пройди, крутії, брехуни або нечисті на руку. Це ті, хто дурить інших, зловживаючи довірою в корисливих цілях. Але як би ми їх не називали, вони були, є і, скоріш за все, залишаться поміж нас.

Усі шахрайства можна умовно розподілити на два види – контактні та безконтактні. До першого виду належать злочини, де аферист «працює» з потерпілим віч-на-віч. Безконтактні – це так звані інтернет-афери, телефонні шахрайства.

Сьогодні увагу звернемо на безконтактних. Бо ж останнім часом кількість такого виду шахрайств особливо  прогресує, завдяки винахідливості і розвитку технологій.

Серед інтернет-шахрайств вирізняються декілька видів.

Торгівля нереальним товаром. Це коли людина, котра знаходить потрібний товар на котромусь із сайтів, домовляється про угоду купівлі-продажу, переказує аванс, але замовлення не отримує.

Оборудка з карткою замовника. Людина розмістила на сайті оголошення про продаж товару. Йому телефонує покупець і погоджує умови угоди. За якийсь час покупець повідомляє продавця, що не може переказати гроші і пропонує людині просто зараз підійти до банківського термінала. Він випитує конфіденційні реквізити карти та код і водночас знімає з рахунку всі гроші.

Телефонні шахрайства здійснюються саме за допомогою мобільного телефона і теж бувають кількох видів.

«Вам телефонують із поліції». Зазвичай, перше, що чує у трубці людина, це «плачучий» голос: «Мамо, бабусю чи тьотю, я потрапив у поліцію… Я збив людину… Допоможи…». Затим трубку бере «працівник поліції». «Псевдослідчий» наголошує на двох основних аспектах – аби уникнути буцегарні, треба заплатити велику суму грошей або ж на лікування так званого потерпілого  або для хабара.

«Дзвінок із банку». Телефонують з приводу збільшення карткового ліміту, несанкціонованого зняття коштів, перевірки чи підтвердження реквізитів рахунку тощо. Просять підійти до банкомату і провести кілька операцій. Як результат, людина власноруч переводить кошти на невідомий банківський рахунок чи поповнює комусь рахунок мобільного телефону.

СМС-повідомлення про заблокування банківської картки. Зловмисники надсилають повідомлення про заблоковану картку і вказують номери телефонів, куди можна подзвонити і розблокувати рахунок. У розмові хтось випитує всі дані банківської картки: номер, пін-код та cvv-код, після чого миттєво спустошує чужий рахунок.

Деякі злодії все ж працюють персонально із потенційними жертвами. Остерігайтеся так званого ворожіння, коли до людини підходить жінка, заводить розмову про хворобу, зурочення та порчу та пропонує «вичитати», «вилити» або «зняти». А для цього їй необхідні гроші, золоті вироби, цінні речі, оскільки, за словами таких «ворожок», саме на подібні речі наводиться «порча». У підсумку довірлива людина залишається без коштовностей та заощаджень. Один із таких випадків стався на Сумщині – пенсіонерка з Білопільщини віддала двом «ворожкам» понад п’ять тисяч гривень.

Останнім часом почастішали випадки візитів «перевіряючих». Незнайомці приходять до літніх громадян додому і, назвавшись працівниками служби газу, енергонагляду, ЖКГ, просять перевірити роботу лічильників, або іншого комунального устаткування. Поки «гості» спілкуються з господарем, їхній спільник вже оглядає кімнати житла і виносить знайдені гроші та цінності.

І зовсім новий вид шахрайства – допомога армії. Представляючись «військовим» або «волонтером» просять допомоги нібито для потреб армії.

Пам’ятайте, якщо співбесідник називається працівником поліції, банку чи ще якоїсь державної організації і заводить мову про гроші на якісь нагальні потреби, про ваші банківські картки, рахунки чи статки – негайно кладіть трубку. Будьте певні – ви розмовляєте з шахраєм. Найперше, що має зробити людина – це спробувати зв’язатися із тим своїм родичем, який «вчинив злочин» чи «скалічив людину». Не вдалося? – дзвоніть на лінію «102» і з’ясуйте там, чи й справді в поліції зафіксовано факт скоєння злочину. Таким чином переконаєтеся, що у вашого родича все гаразд, а ви щойно уникли шахрайської пастки.

Від початку 2021 року до Департаменту кіберполіції (ДКП) надійшло понад 7300 звернень громадян щодо онлайн-шахрайства. Вистачає всього! Як забути випадок, коли на Глухівщині керівник місцевої агрофірми перерахував 211 тисяч гривень на нібито придбані 23 тонни міндобрив. Прикро, коли жертвами шахраїв стають люди поважного віку. Так, нещодавно, 83-річна довірлива сумчанка на «лікування» свого сина віддала шахраям 130 тисяч гривень. А її ровесниця, теж жителька Сумщини, за зняття порчі не пожалкувала 200 тисяч гривень. Винахідливі зловмисники обирають усе новіші способи своїх негативних діянь. «ЖЛ» уже повідомляла, як на Конотопщині у селі Озаричі чоловік під виглядом медичного працівника запропонував вакцинуватись від COVID-19 літнім людям та «вакцинував» їх снодійним, а потім утік із мобільним телефоном та банківською карткою, підпаливши веранду, щоб приховати сліди злочину.

На жаль, від шахраїв потерпають і жителі Лебединщини. Скористаємося інформацією, яку «ЖЛ» надала інспектор сектора кадрового забезпечення Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області Юлія Пільгуй. Ось конкретні випадки, які трапилися з лебединцями з початку цього року. 18 березня громадянин К. з Лебедина надав зловмисникам всю необхідну інформацію і за декілька хвилин із його банківської картки було знято 53 тисячі гривень. 2 квітня громадянка С. з Лебедина вирішила продати власне піаніно і розмістила про це інформацію на відомому інтернет-ресурсі «OLX». Невдовзі їй зателефонували, нібито працівники запорізької філармонії, які захотіли придбати її музичний інструмент. Вони так «задурили» голову своїй жертві, що товар свій вона їм не продала, але втратила  30 тисяч гривень. Також 2 квітня жителька села Грамине повідомила конфіденційну інформацію про картковий рахунок і шахраї збагатіли на 30 тисяч гривень. 5 квітня шахрайка «зняла порчу» із жительки Василівки за 1500 гривень. 14 квітня 54-річна лебединка у мережі Інтернет втратила на купівлі дров 3800 гривень, а 18 травня житель нашого міста у такій же ситуації залишився без 4300 гривень. 15 квітня 20-річний житель Штепівки замовив товар і не отримав його, втративши 10500 гривень. А 16 квітня житель Лебедина зробив попередню оплату в сумі 1200 гривень за дитячий електроавтомобіль і залишився ні з чим. 26 квітня 57-річний житель Лебединщини повідомив зловмисникам банківські реквізити і був ошуканий на 23 тисячі кредитних грошей.

Як повідомляють лебединські поліцейські, почастішали випадки, коли лебединці телефонують на «102» і повідомляють про телефонних шахраїв, називають номери телефонів, із яких їм телефонували.

Телефонні аферисти наживаються не лише на українцях, а й на громадянах усього світу. Так, нещодавно у Молдові 35-річний громадянин заробив на обіцянках одружитися 1,5 мільйона гривень в еквіваленті. Ізраїль часто називають «сильною державою для людей», утім, як з’ясувалося, від атак телефонних шахраїв там також люди «попадають на шекелі». Найрозповсюдженіший спосіб виманювання коштів в Ізраїлі – агресивний телефонний маркетинг.

У сусідній Польщі доволі поширені телефонні чи інтернет-шахрайства, коли жертвам повідомляють, що їхні родичі потрапили в неприємну ситуацію. Гучною справою останніх місяців там стало заволодіння шахраєм коштами довірливої польки на суму близько 160 тис. доларів. Жінка піддалася маніпуляції і сама перевела на рахунки шахрая кошти, які нібито мали бути витрачені на лікування відомого голлівудського актора Клінта Іствуда. Польська поліція бореться з такими злочинами, насамперед, публічністю. Про кожний «вдалий» випадок шахрайства чи його спробу польські правоохоронці широко інформують ЗМІ, аби громадяни країни дізналися про них.

Дещо жорсткіше з цією справою у Туреччині. Там стати власником мобільного номера можна лише після реєстрації, яка передбачає внесення даних власника, зокрема номера паспорта – пластикової картки.

Чи ж можна ізолювати таких людей і зробити так, щоб у них не було послідовників? Скоріш за все, це риторичне питання. Принаймні, можна спробувати. Якщо з вас вимагають гроші, погодьтеся на те, що ви готові віддати їх кур’єру або посереднику, а перед цим викличте поліцію. Затримавши таким чином хоча б кількох злочинців, ми зменшимо їх кількість. Решта, дізнавшись про покарання, тричі подумає, перш ніж дурити людей. Хоча так ризикувати, і особливо людям похилого віку, не варто.

А от якщо ви сповнені сил та енергії, то будь ласка. Ваш почин вітатимуть усі, окрім самих шахраїв.

Ігор КОЛЄСНІКОВ

Поділіться
[uptolike]