Ось моя межа!

Щось давненько ми не говорили про добросусідські відносини, про взаємоповагу між людьми. Та вони все ж ґрунтуються на якихось законах, нормах, положеннях. Знову і знову спалахують сварки між сусідами за межі, за дерева, що ростуть «у тебе, а гілки простягаються на мій город», за сарай, що сусід «збудував прямо на межі моєї садиби», а потім ще й на метр «заліз до мене», аби паркан поставити. І причин таким «розбіркам» аж занадто. Знову для нашої «Теми дня» є нагода з’ясувати ці стосунки, пояснити норми забудови та висадки дерев на присадибній ділянці.

Здавна говорять, що, придбавши будинок, ти додатково отримуєш і сусідів. І це не лише у приватному секторі, а й у багатоповерхівці. Тут, можливо, всі недоліки відчуваються гостріше. Тож досвідчені люди спочатку дивляться на сусідів, а потім на садибу.  І твердження «яке мені діло до сусіда, мені з ним дітей не хрестити» не спрацьовує. Сусідські війни часто призводять до втручання поліції, судової тяганини. Чому? Та тому, що хтось із них не так посадив дерево, не там поставив свою господарську будівлю, не туди випустив курей.

Спонукали вивчити та пояснити ці питання дзвінки до редакції «ЖЛ». Схвильовані громадяни скаржаться на сусідів, мовляв, понабудовували, понасаджували, що ні пройти, ні проїхати. І хто їм це дозволив? У кожного можуть трапитися подібні випадки. Та все ж є відповідні будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі, господарських споруд. Тому без пояснень спеціаліста не обійтися. Як говорить фахівець Лебединського бюро правової допомоги Євгенія Логвіненко, при будівництві та розміщенні житлового будинку, господарських приміщень, насадженні дерев і кущів обов’язково слід дотримуватися відповідних норм і правил. Зокрема, при розміщенні будинків у кварталах із сформованою забудовою відстань до межі суміжної (сусідської) земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід витримувати не менше ніж 1 м. Це для того, аби доглядати за будинком, здійснювати його поточний ремонт. При цьому слід брати до уваги і виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть потраплянню атмосферних опадів із покрівель та карнизів будівель на територію сусідських ділянок, або ж дійти взаємної домовленості із сусідом про водовідведення згідно з державними будівельними нормами В.1.1-25 (далі – ДБН).

Коли ж проводите нову садибну чи дачну забудову, то відстань від межі має бути не менше 3 м. Слід враховувати, що житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проєкту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Відступати від червоних ліній магістральних вулиць слід не менше 6 м, від житлових – не менше 3 м. Що це за червона лінія? Євгенія Логвіненко пояснює, що це визначена у містобудівній документації межа існуючих та запроєктованих вулиць, доріг, майданів, що розділяє територію забудови, вашої зокрема, від інших територій.

Звичайно, господар захоче, аби на його подвір’ї росли і фруктові дерева, і кущі, і ягідники, і квітники. Тут також свої нюанси. Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які посадить господар, має бути від 4-х до 6 м у залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – 1 м (п.6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»). При цьому відстань від зовнішньої стінки будинку чи споруди до стовбурів дерев – 5 м, від зовнішньої стінки будинку чи споруди до кущів – 1,5 м.

Існує також порядок розміщення господарських будівель та споруд, як зазначає Євгенія Логвіненко. У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних, протипожежних і будівельних норм можуть бути господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. До господарських будівель (інакше кажучи, присадибних) належать допоміжні (нежитлові) приміщення – сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва. А от розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається, наголошує фахівець. Їх треба зводити у глибині садиби із дотриманням санітарних і протипожежних вимог. Та іноді надається дозвіл на прибудову господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і житлових будинків за проєктами, затвердженими у встановленому порядку.

Можна розміщувати й гараж по лінії забудови за умови погодження із місцевими органами архітектури і містобудування (п.6.1.39 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»). Та із тим же таки сусідом. Розташування гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

Господарські будівлі й гаражі допускається об’єднувати на суміжних ділянках. За словами фахівця Лебединського бюро правової допомоги,   суміжні земельні ділянки – це ділянки, які безпосередньо дотичні до загальної межі.

Існують певні особливості розміщення господарських споруд. Євгенія Логвіненко пояснює, що господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 м2 дозволяється прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків за умови ізоляції від житлових кімнат і кухонь не менш ніж трьома підсобними приміщеннями та забезпечення санітарних відстаней до житлових будинків на суміжних земельних ділянках.

Локальні каналізаційні очисні споруди продуктивністю до 3 м3 на добу дозволяється розміщувати від водозабірних споруд місцевого господарсько-питного водопостачання на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід тримати відстань 20 м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище стосовно розташування каналізаційних споруд. Якщо цю відстань у межах ділянки забезпечити неможливо, слід облаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розташовуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м на майданчиках розміром 2,5-3 м із твердим покриттям та нахилом не більше 40-50%.

Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт. Господарські будівлі (сараї) для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 м2) мають бути не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів) (п.6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»).

Крім того, є певні вимоги й до будівництва парканів (огорожі) та їх висоти. Господарі завжди обгороджують присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок (п.6.1.34 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»). Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може затіняти чи заважати житловим будинкам на суміжних територіях. І головне – огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки!

Громадянам дозволено проєктувати обгородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садиби (п.6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»). При цьому, висота огорожі не має перевищувати 2 м на межі сусідніх земельних ділянок та  2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормальному освітленню й провітрюванню суміжних територій.

А чи потрібен дозвіл на будівництво паркану? Бо інколи трапляються й такі питання. Так, згідно з п.6 Переліку будівельних робіт, пояснює Євгенія Логвіненко,  які не потребують документів про право на їх виконання, а після закінчення об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, паркани на присадибних ділянках можна будувати без дозвільних документів. А також можна зводити на земельній ділянці тимчасові будівлі та споруди без фундаментів – навіси, альтанки, намети, накриття, сходи, естакади, літні душові, теплиці, гаражі, а також свердловини, криниці, люфт-клозети, вбиральні, вигрібні ями, замощення, відкриті басейни та басейни із накриттям, погреби, входи до погребів, ворота, хвіртки, приямки, тераси, ґанки.

Сьогодні ми розглянули основні питання, через які виникають непорозуміння між сусідами. Та ми не можемо розглянути ваші особистісні стосунки, ваше ставлення до людини. Господарі, отримавши роз’яснення, можливо, усвідомлять, що межа між садибами – це не межа у спілкуванні, під час якого можна вирішити всі проблеми, подумати, як і де будувати, аби не нашкодити сусідові. Головне – зрозуміти, що вам жити на цій вулиці, щодня дивитися в очі одне одному. Можливо, й частіше зустрічатися за обіднім столом під час свят. Сподіваємося, що вашим добросусідським відносинам не завадять якісь «неправильно» побудовані альтанки чи «не там» посаджені яблуні. Ви знайдете порозуміння, сидітимете в прохолоді та куштуватимете смачні яблука. Все залежить від вас.

У будівельних нормах намагалася розібратися Олена БОНДАРЄВА

Поділіться
[uptolike]