
У одній з попередніх «Тем дня» ми поставили перед очільником Лебединської громади досить таки серйозні питання щодо подальшого життя та розвитку нашої Лебединщини. А їх виникатиме багатенько. Тож, як і було обіцяно, ми розпочали розмову з міським головою Олександром Бакликовим.
– Олександре Миколайовичу, Ваша нинішня діяльність у населених пунктах Лебединщини продемонструвала необхідність якнайскорішого об’єднання громади. За законом, ми маємо створити старостинські округи, призначити старост. Тож скільки буде у нас округів і старост?
– Ми мали це зробити вже давно і називалися б Лебединською міською об’єднаною територіальною громадою. Але ж обставини складалися проти Лебединщини. Тож відтепер наша громада називатиметься просто Лебединська міська рада. Залишиться 22 старостинських округи, скільки є сьогодні сільських рад. Навіщо ламати територіально-адміністративний устрій? У всіх сільських радах, де я побував, пропонував людям назвати кандидатури, кого б вони хотіли бачити старостою. Під час спілкування запитував їхнє бачення зміни життя у громаді. Люди висловлювали конкретні пропозиції. Все це взято на контроль, обов’язково розглядатиметься міською радою, вирішуватиметься. Яким я бачу старосту? Насамперед, відповідальною, серйозною людиною, яка б проживала в конкретному населеному пункті, яка б знала його жителів, була знайома з його проблемами, розумілася на їх вирішенні, мала досвід цієї роботи. Тобто, була професіоналом-організатором, знала, у які двері стукати, аби розв’язати нагальні проблеми. Що робити на посаді старости людині з Лебедина? Що знати й де шукати відповіді? То староста має бути тільки місцевим. Сьогодні, відверто кажучи, у мене вже достатньо кандидатур. У деяких сільських радах по 1-2 прізвища, а у деяких – по 5-6. З кожним кандидатом відбудеться співбесіда, адже я, як міський голова, нестиму персональну відповідальність за кожного старосту, бо ж сам їх пропонуватиму на затвердження ради. І якщо він буде «з вулиці» чи не задовольнятиме односельців, то це буде моїм прорахунком. Тоді вже змінюватимемо, вирішуватимемо по-іншому.
– У чому ж полягають обов’язки сьогоднішніх старост?
– Сьогодні староста не сидітиме за столом, не даватиме вказівки, не «крутитиме» коштами чи землею. Він працюватиме. Сільського старосту можна порівняти із завгоспом, який знає, скільки у нього чого, скільки необхідних засобів для діяльності, що, де і як треба зробити. У старости, за сьогоднішніми законами, немає фінансів, немає земельного фонду, немає розпорядчих функцій. Він – виконавець покладених на нього обов’язків. Зазначу – розумних, раціональних, виважених обов’язків. Крім цього, у старости має бути помічник, якийсь певний актив працівників, бо сам-один він не в змозі переробити все. Коли староста десь на селі, то помічник на місці видасть за нього довідку, знайде в архіві необхідний документ, оформить потрібні папери. Усе ж залишиться на місцях, везти до Лебедина всі архіви чи перекладати адміністративні обов’язки на центр немає потреби. Староста зі своїм активом надаватимуть максимальну кількість послуг, які сьогодні виконують сільські ради. Ганяти людей до Лебедина за якимись довідками не будемо. Наступне. Староста є членом виконкому міської ради, є комунікатором від своєї сільської громади, і його слово на виконкомі – вагоме та значуще для міської ради, його заява чи звернення у розв’язанні проблем – першорядні.
– Сьогоднішніх сільських голів турбує питання коштів, місцевих бюджетів. Як відтепер розподілятимуться доходи? Чи не потраплять гроші до великих «кишень» і там не осядуть?
– Я чекав цього питання. Мушу запевнити, аби не було сумнівів ні в кого: тринькати гроші, «відмивати» їх на чомусь нереальному, тим більше красти ніхто не буде. Лебедин ці кошти «не з’їсть»! За кожним старостинським округом закріплюватиметься чи резервуватиметься певний бюджет. Це і заробітна плата старости та його помічника (помічників), забезпечення виконання програм старостинського округу, медичні послуги населенню, для школи, дитячого садочка, будинку культури, дороги, вуличного освітлення, водогону тощо. Що насамперед потрібне округу. Якщо староста вчасно заявить про якусь проблему, про необхідність виділення коштів на щось нагальне, це все буде вирішено на сесії міської ради. Крім цього, староста має не лише вимагати кошти, заявляти про їх нестачу, він має внести свої пропозиції на розв’язання проблеми, скласти попередній кошторис, аби ми спільно мали можливість прийняти позитивне для старостинського округу рішення. Люди мають повірити у користь об’єднання громади. Для цього ми повинні створювати комфортні умови для життя кожного відтепер уже лебединця, адже ми – жителі Лебединської громади.
– Дякуємо, Олександре Миколайовичу, за конструктивну розмову. Але не завершуємо її. Сподіваємося, що в одному з наступних номерів «ЖЛ» продовжить спілкування та надасть відповіді на багато інших питань, що хвилюють громаду
Бесіду вела Олена БОНДАРЄВА