Початок травня, окрім розмаїття святкових днів, позначився для лебединців іще однією приємною подією. Минулого четверга у актовій залі медичного училища імені професора М.І. Сітенка громада вирішувала питання щодо реконструкції частини парку імені Павла Полуботка. Тож про що домовилися громада, влада і благодійники, дізнаємося у «Темі номера».
Ще наприкінці жовтня минулого року депутати міської ради погодили розробку проекту благоустрою центральної частини міста між вулицями Героїв Майдану та Тараса Шевченка. Потрібен він для проведення реконструкції частини парку ім. Павла Полуботка, розташованої за надписом «Я люблю Лебедин».
Ідея реконструкції належить уже відомому на Лебединщині благодійнику Івану Лозовому. Як він сам зазначає, Лебединщина – його мала Батьківщина, адже батько Івана Івановича – Іван Григорович Лозовий – народився у Олександрівці Курганської сільської ради. Ім’ям Івана Григоровича названий і благодійний фонд, який фінансуватиме роботи.
Парк імені Павла Полуботка розташований у самому центрі міста. Тож новобудову бачитиме і турист, і потенційний інвестор.
Протягом зими робоча група із розробки проекту приймала пропозиції щодо облаштування нового куточка для відпочинку, а громадські слухання стали чи не останньою сходинкою в узгодженні остаточного проекту реконструкції парку. Такі слухання проводяться завжди, коли рішення влади впливають безпосередньо на кожного лебединця. І хоча вони – не таке вже й часте явище для Лебединщини, той, кому не байдужа доля громади, знаходить час, аби прийти і висловити свою думку.
Презентував остаточний проект благоустрою парку сам Іван Лозовий. За його словами, приємно робити добрі справи для Лебединщини. Тим більше, що парк імені Павла Полуботка розташований у самому центрі міста. Тож новобудову бачитиме і турист, і потенційний інвестор. А лебединці отримають красиве і корисне місце для відпочинку.
Центр зони відпочинку прикрашатиме фонтан із діагоналлю найбільшої чаші 6-7 метрів.
У своєму баченні будівництва Іван Лозовий досить принциповий. Найперше тому, що робить це зі згадкою про батька. Тож розмову про реалізацію інших проектів попросив припинити ще на початку зустрічі, принаймні, поки не завершиться реконструкція парку.
Презентований проект доволі незвичний для нашого містечка. Порівняно на невеликій площі між написом «Я люблю Лебедин» та дитячим майданчиком буде розміщено більше 20 лав, 1 велика та 4 менші альтанки, 40 ліхтарів і, звичайно, – різноманітні зелені насадження. Центр зони відпочинку прикрашатиме фонтан із діагоналлю найбільшої чаші 6-7 метрів. У парку планується безкоштовний доступ до мережі Інтернет та встановлення значної кількості камер відеоспостереження, задля збереження новобудови.
ЗА ПАРКАНОМ, ЯК У ЗООПАРКУ
Чи не найбільшу полеміку викликало питання доцільності встановлення огорожі довкола реконструйованої частини парку. Бачення Івана Івановича – огорожа не потрібна, оскільки тоді відвідувачі парку почуватимуться, як зоопарку. А це, погодьтеся, неприємне відчуття.
Окрім звичних камер спостереження загального вигляду, які будуть під’єднані до відділення поліції, у парку буде встановлено чимало прихованих камер на рівні зросту людини.
Власне, більше питання встановлення паркану хвилювало присутніх на зборах представників громади. Дехто переймався, що без огорожі навряд чи вдасться зберегти збудоване від «добрих» рук деяких несвідомих лебединців. На противагу цьому звучали думки й про те, що ніякий паркан не захистить від вандалів, і для збереження надбання потрібно застосовувати інші засоби, зокрема відеонагляд. Окрім звичних камер спостереження загального вигляду, які будуть під’єднані до відділення поліції, у парку буде встановлено чимало прихованих камер на рівні зросту людини, які фіксуватимуть порушення порядку і дозволять вчасно реагувати на них.
Хвилювало лебединців і питання встановлення туалету у реконструйованій частині парку. Однак автори проекту не бачать у цьому великої необхідності, оскільки у іншій частині цього ж парку вже є громадський туалет. Варто враховувати й те, що відведена під реконструкцію площа парку надто велика.
Недозволений у парку буде і вигул собак, оскільки, за словами міського голови Олександра Бакликова, мало хто із любителів тварин воліє прибирати за своїми улюбленцями. Тож дуже скоро можна перетворити комфортне місце відпочинку на смітник.
Натомість схвально сприйняті пропозиції, аби при виготовленні альтанок підрядники врахували можливість грати в шахи (а любителів цього виду спорту у нас у місті чимало) та встановлення полиць для буккроссингу – своєрідного книжкового клубу для вільного обміну книгами.
ПІД ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ
Щоб нічого не крали й не руйнували – нічого й не робити.
Чи вдасться зберегти лебединцям подарунок від руйнування? До обговорення цього під час слухань поверталися декілька разів. Погляд Івана Лозового щодо цього – оптимістичний. У його планах, аби лебединці до реконструйованого парку ставилися відповідально, залучити їх до висаджування рослин. Так кожен відчуватиме свій внесок у розбудову міста, тож і сам не руйнуватиме, й іншим не дозволить. Серед озвучених пропозицій щодо протидії вандалізму – створення своєрідного громадського комітету, який, принаймні, на початку наглядатиме за дотриманням порядку у зоні відпочинку. Однак найважливіше – продукувати культуру нетерпимості до такої поведінки, коли люди дозволяють собі знищувати наші спільні надбання. І, на думку авторів проекту, якщо хулігани бачитимуть цю нетерпимість, тоді й випадків вандалізму буде менше. Тож із певною часткою іронії запевняють: якщо парк «вистоїть» перший місяць, то далі буде простіше.
Як зазначив Олександр Бакликов, найпростіше, щоб нічого не крали й не руйнували – нічого й не робити, однак чи буде тоді наше рідне місто для нас комфортним?
А ще автори сподіваються, що створення нового у місті, стане таким собі переломним психологічним моментом. Бо не так часто нам доводиться радіти новобудовам, тим більше – соціального спрямування. І коли лебединці побачать красу облаштованого парку, можливо, і їхнє ставлення до сьогодення та майбутнього рідного міста зміниться на більш позитивне.
Завершити реконструкцію сподіваються до Дня міста. Наразі підряднику вже сплачена третина із загальної суми коштів.
Єдиною можливою перешкодою на шляху до завершення реконструкції Іван Лозовий називає адміністративну. І стосується вона вже не міської влади, а обласної, яка має схвалити остаточний проект до забудови. Скільки цей процес триватиме, впевнено сказати не можна.
Що ж до співпраці із місцевими чиновниками і міським головою зокрема, Іван Іванович відгукується схвально, акцентуючи увагу на їхній порядності. В іншому випадку, говорить, його проекту й не було б. А ще неодноразово наголошує, що в жодному разі подарунка у відповідь для себе не просить, як ніколи і не проситиме жодних преференцій від лебединської громади.
Завершити реконструкцію сподіваються до Дня міста. Наразі підряднику вже сплачена третина із загальної суми коштів. Тож роботи розпочнуться відразу після узгодження проекту.
А ми з нетерпінням чекатимемо їх завершення. Бо, як вже йшлося, не так часто доводиться ставати свідком створення нових об’єктів у нашому Лебедині. І, звичайно, готуватимемося до того, аби зберегти та примножити це, нехай і невеличке, але наше спільне надбання. Мабуть, тоді не тільки ми, а й наші гості, а як пощастить – то й інвестори, інакше поглянуть на лебединську громаду. Хоча вона поки доволі пасивна, як і завжди, адже на громадські слухання зібралося не так уже й багато її представників.
