Нова українська школа. А що ж нового?

Реформи в системі освіти, запроваджені ще попереднім урядом, продовжують втілюватися в життя і застосовуватися на практиці. Цього навчального року проєктом «Нова українська школа» охоплені учні не лише першого, а й другого класу. Деякий вплив матиме вона і на старших школярів. Чого ж саме очікувати, дізнаємося сьогодні у «Темі дня».

ТРОХИ СТАТИСТИКИ

За даними серпневої педагогічної конференції під головуванням тоді ще міністерки освіти і науки Лілії Гриневич, із 1 вересня навчання за стандартами Нової української школи розпочали близько 900 тисяч учнів. Понад 433 тисячі із них – першокласники. Якщо порівнювати кількість українських першачків за типами населених пунктів, то 69,5% дітлахів переступили пороги міських шкіл, 30,5% – сільських. Лідерами набору учнів до 1 класу стали Дніпропетровська (35402)  та Львівська (26649) області, а також місто Київ (32361).

Модернізація освітнього процесу дає позитивні результати. Як свідчить статистика, двом третинам першокласників однозначно подобається ходити до школи. На це, безперечно, впливають оновлення і стандартів викладання, і системи оцінювання, і самого навчального середовища. Світлі класи із сучасними меблями, технікою та гарними ремонтами зацікавлюють дитину і дозволяють їй здобувати знання у максимально комфортному середовищі.

Але зрозуміло, що реформа продовжує набирати оберти, а, отже, у школярів попереду все нові й нові зміни. Чого ж чекаємо від цього навчального року?

БЕЗ ОЦІНОК ТА ДОШОК ПОШАНИ

Найбільшого резонансу, мабуть, набула новина про відміну обов’язковості шкільної форми. Це, як уже неодноразово зазначала «ЖЛ», стало можливим завдяки скасуванню відповідного указу президентом Володимиром Зеленським. Звісно, за адміністрацією школи лишається право встановлювати певний дрескод для своїх учнів, але будь-які «форменні побажання» від Міносвіти відсутні.   

Продовжує «жити» і попередня частина реформи – скасування співбесіди для зарахування до 1 класу. Будь-які тести чи конкурси для майбутніх першачків залишилися в минулому, адже вони йдуть до школи винятково за місцем реєстрації. При цьому абсолютно неважливо, спеціалізований це навчальний заклад чи загальноосвітній. Вибір іншої школи можливий лише у випадку, якщо у ній залишилися вільні місця після прийому «своїх» учнів.

Також відтепер вести уроки в школі зможуть не тільки вчителі. Якщо навчальний заклад має потребу у профільних викладачах, то на допомогу можуть прийти фахівці із відповідної організації чи гуртка. Такий підхід має назву «мережева форма навчання». Якщо простіше, то уроки образотворчого мистецтва може викладати безпосередньо художник, а пояснювати тонкощі права – дипломований юрист тощо. Подібним чином у МОН сподіваються компенсувати нестачу вчителів, де ця проблема наявна.

Ще серед нововведень сьогодні – вільний вибір форми навчання. Себто, відтепер діти, які з різних причин (часті хвороби, серйозні заняття спортом, музикою тощо) змушені пропускати уроки, можуть перейти на індивідуальну форму здобуття освіти. Для таких учнів складається спеціальний навчальний план, а оцінка рівня знань проводитиметься двічі на рік у вигляді підсумкової контрольної роботи.

До речі, про оцінювання. Цієї важливої частини освітнього процесу також торкнулося реформування. Від цього року оцінки школяра – його особиста інформація, котру вчитель не має права розголошувати. Як розуміємо, тепер будь-які «навсекласні» оголошення результатів учнівської роботи (і на батьківських зборах також!) – під забороною. На уроці педагогу дозволяється оцінювати старання школяра винятково загальними фразами; дізнатися ж бали учень може після уроку в індивідуальному порядку.

Вочевидь, саме ці зміни вплинули й на те, що дошки пошани для відмінників у навчанні врешті теж скасовані. Спеціалісти з Міносвіти пояснюють це тим, що кожен школяр здібний у своїй «ніші», тож виділяти когось, автоматично зменшуючи заслуги інших, не зовсім правильно.

– Так, публічне оголошення оцінок залишилося у минулому. Наразі ми займаємося питанням відміни дошок пошани, розмірковуємо, як правильно їх модернізувати абощо, – коментує ситуацію виконувачка обов’язків начальника відділу освіти міськвиконкому Тетяна Гримайло. – Багатьох цікавить ситуація із обов’язковими щепленнями для вихованців дитсадків та школярів. У вересні для кожної дитини буде визначено індивідуальний графік щеплень – які проведені, які ні, яких вона потребує, а які, за певних причин, робити не можна. Він, зрештою, і реалізовуватиметься на практиці. Ті ж діти, батьки яких навідріз відмовлятимуться від будь-яких щеплень, будуть вимушені обирати для себе інші форми навчання.

А СТАРШІ ЩО?

Трохи оновлень «перепало» і на долю старшокласників. У новому навчальному році обіцяють змінити програму ЗНО із української літератури.

Так, випускникам 2019-2020 навчального року можна не приділяти великої уваги творам «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Гімн» Івана Франка, «Земля» Ольги Кобилянської, «Молюсь і вірю» Максима Рильського, «Київ-традиція» Миколи Зерова, «Дитинство» Юрія Яновського, «Україна в огні» Олександра Довженка, «Залізний острів» Олеся Гончара, «Як добре те, що смерті не боюсь я» та «О земле втрачена, явися!..» Василя Стуса, «Українське альфреско» Ліни Костенко. На ЗНО вони не виносяться.

Але варто бути уважними, адже у тестах знайдуться питання щодо творів «Захар Беркут» Івана Франка, «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської, «У теплі дні збирання винограду» Максима Рильського, «Майстер корабля» Юрія Яновського, «Лебеді материнства» Василя Симоненка, «Наша мова» Василя Голобородька, «Модрі Камінь» Олеся Гончара, «Господи, гніву пречистого» Василя Стуса, «Два кольори» Дмитра Павличка. Також школярі можуть сфокусуватися тільки на першій і четвертій частинах роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного. Інші ж на тестування не виноситимуться.

Зрозуміло, що цим матеріалом ми охопили далеко не всі нововведення, які чекають на учнів Нової української школи. Та коли тобі відомі хоча б основні, то вже можна вважати себе «озброєним». А знання, в будь-якому разі, є найсильнішою «зброєю» в сучасному світі. Тож успіхів усім причетним до освітнього процесу!

НУШ вкотре досліджувала Олена ВЄЧКАНОВА

-------- На правах реклами ---------
Moneyveo [CPS] UA

Теги: , ,