Реформування галузі охорони здоров’я триває. На жаль, до тлумачення її положень додає своїх висновків і той, хто зовсім її не розуміє. Та відбулося чимало змін як у штатному розписі, так і у самій мережі лікувальних закладів. Лебединщина теж відчула на собі реформи, побачила в дії сьогоднішнє медичне обслуговування. Хтось погоджується, хтось – ні, хтось заявляє про повернення «старої» системи, хтось аж занадто проявляє свою зацікавленість.
На прохання читачів «ЖЛ» звернулася до головного лікаря КНП «Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря К.О.Зільберника» Владислава Шепіля щодо сьогоднішнього дня у реформуванні галузі. Що вже зроблено на Лебединщині? Який лебединський варіант реформ?
– Лебединський варіант реформування такий же, як і по всій Україні. Ми вже неодноразово про це розповідали. Все відбувається згідно із положеннями закону, – зазначив Владислав Михайлович. – Реформування торкнулося, насамперед, первинної ланки. Сьогодні на Лебединщині створена ефективна мережа лікувальних закладів: 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (у Лебедині, у селах Василівка, Михайлівка, Штепівка, Малий Вистороп, Ворожба, Будилка, Рябушки) та 5 пунктів здоров’я у Голубівці, Катеринівці, Межирічі, Кам’яному, Московському Бобрику. При чому дві Штепівська та Ворожбянська АЗПСМ мають свої філії: Гринцівську, Павленківську, Підопригорівську (Штепівська) і Бишкінську (Ворожбянська).
– А за якими вимогами встановлювалася саме така мережа закладів? Вона залежить від кількості населення чи якихось інших чинників?
– Нам доведені відповідні рекомендації та нормативи щодо кількості лікувальних закладів. На 750 чоловік населення має бути пункт здоров’я, а на кількість понад 1500 чоловік – амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Єдиний населений пункт – село Катеринівка – не підлягає під такий порядок, бо не має відповідної кількості населення. Та віддаленість від інших сіл, неналежне транспортне сполучення не дозволяють залишити катеринівців без медичного обслуговування, тож і вирішено створити там необхідний пункт здоров’я.
Нагадаємо, що пункт здоров’я – це медичний заклад, де постійно перебуває медсестра сімейної практики. Один-два рази на тиждень згідно з графіком сюди виїжджає лікар АЗПСМ, якій підпорядкований пункт здоров’я. У період між виїздами лікаря медичний персонал пункту здоров’я за потреби має надати допомогу до термінового виклику лікаря.
– За рахунок малопотужних ФАПів та ФП, при Лебединській, Маловисторопській, Василівській та Будильській АЗПСМ створені кабінети невідкладної допомоги цілодобового базування, – продовжує Владислав Шепіль. – Тому жителі населених пунктів у діапазоні обслуговування своєї амбулаторії за потреби можуть викликати невідкладну допомогу за номером мобільного телефону, що є в наявності у кожному кабінеті, або ж телефонувати на 103. І допомога буде надана обов’язково. Перед запровадженням таких кроків ми відстежували навантаження та відвідуваність у цих закладах, надання ними послуг населенню, перевіряли, наскільки виправдане фінансове та матеріальне їх утримання. Тому й вирішили, що буде правильним створити пункти здоров’я на заміну старій системі, коли фельдшер надавав послуги тільки в робочий час. Щоправда, багато медичних працівників на селі – це просто люди героїчної професії, бо ж понаднормово допомагали людям і вдень, і вночі. Сьогодні ж пункти здоров’я працюють цілодобово і ефективно, отримуючи за це заробітну плату.
– Владиславе Михайловичу, а чи планується у майбутньому якесь коригування мережі закладів охорони здоров’я?
– Поки що все залишається як є. У будь-якому разі, якщо вистачить на це фінансування. Бо ж відомо, що на кожну підписану декларацію (хоч на селі із лікарем АЗПСМ, хоч у місті з лікарем поліклінічного відділення), тобто, на кожну людину, яка її підписала, держава виділяє медичному закладу 370 гривень на місяць. Цьогоріч розмір оплати послуг залишився на тому ж рівні, а заробітна плата – зросла. Тож чи витримаємо таке навантаження, час покаже. А всього у місті та районі у нас підписано близько 36 тисяч декларацій. На жаль, люди, які не підписали декларації з лікарями, не свідомі щодо фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я. Від кожної підписаної декларації залежить, чи працюватиме завтра лікувальний заклад у нашому місті, у нашому селі. А тоді будемо скаржитися, що «закриваються» відділення, йде скорочення штату. Так, через скорочення населення навантаження на лікарів знижується, не досягає визначених стандартів. Сьогодні працювати слід на повну потужність, аби лікар практикував, здобував досвід, а не проводив час в очікуванні свого потенційного пацієнта.
– А що можна сказати про стоматологію?
– Відразу зазначу, що стоматологія – це окрема структура, яка вже є вторинною ланкою. Із 1 квітня 2020-го стоматологія остаточно переходить на платну основу. Безкоштовною вона буде лише для дітей до 16 років, а також невідкладна стоматологічна допомога – для пацієнтів у гострому стані (з гострим болем). Всі інші послуги надаватимуться лише на платній основі. Граничні розцінки на послуги розроблені та затверджені головою ОДА. Ми у ЦРЛ працюємо дещо на випередження. Це все у нас уже запроваджено. Сьогодні у штаті є дитячий стоматолог, хірург невідкладної допомоги та лікарі, які працюють на госпрозрахунку. До 1 квітня цього року ще надаватимуть послуги 2 лікарі, які працюють на бюджетній основі: один – у поліклінічному відділення ЦРЛ, другий – на виїзді в села району за відповідним графіком. Можливо, ці посади також згодом стануть госпрозрахунковими. Ми відслідкуємо потребу у стоматологічних послугах сільського населення і якщо вони будуть фінансово вигідні, то ця форма роботи залишиться й надалі. Та і взагалі, стоматолог може працювати у будь-якій сільській раді на місцевому фінансуванні. Сьогодні сільради за свій рахунок можуть собі дозволити утримувати і амбулаторії, і лабораторії, і стоматолога, і навіть лікувальний стаціонар, якщо вони цього потребують. Це, до речі, вже відомий приклад, що успішно працює в Охтирському районі.
– Владиславе Михайловичу, дякуємо Вам за пояснення роботи в умовах реформування, та повернімося до сьогодення. Про ситуацію захворюваності на грип та ГРВІ у Лебедині та районі «ЖЛ» регулярно повідомляє. А наша лікарня готова до будь-яких ускладнень нинішнього епідсезону?
– Ми завжди готові надати невідкладну допомогу хворому. Для цього лікарня забезпечена усіма засобами. І взагалі, у нас наявні всі медикаменти для надання невідкладної допомоги, що входять до національного переліку. У випадку масової епідемії, зокрема коронавірусу COVID-19, після надання невідкладної допомоги такого пацієнта ми транспортуємо до обласного центру. Бо ж хворі на грип у період епідсезону – це хворі третинного рівня, які потребують висококваліфікованої допомоги.
– Дякуємо Вам, Владиславе Михайловичу, за роз’яснення. Сподіваємося, що у нас не виникне ніяких ускладнень, а наші медики вчасно прийдуть на допомогу лебединцям.
Цікавилася медичними проблемами Олена БОНДАРЄВА
