У 2018 році в Україні провели перший етап медичної реформи. Тоді запровадили інститут сімейних лікарів та правила надання домедичної допомоги. Якщо відверто, той, хто переймається усіма перипетіями реформи, дещо з острахом сприйняв нове, бо довелося підписувати декларації з лікарями, якось переходити на електронний запис до лікаря. А тепер – чергові нововведення, бо стартував другий етап реформи. Чи до снаги вони нам? Спробуємо розібратися у сьогоднішній «Темі номера».
Тож із 1 квітня стартував другий етап медичної реформи. Навіть незважаючи на карантин через коронавірус. Лікарні переходять на єдину електронну систему і медичну картку. Це – випробування не лише для людей, а й для медиків, адже їм також доведеться звикати до дещо нових принципів роботи. Що ж зміниться для лікарів та пацієнтів? Із початку квітня лікарні, які надають спеціалізовану або вузькоспеціалізовану медичну допомогу, працюватимуть за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Нагадаємо, що це основний принцип медреформи, який реалізує центральний орган виконавчої влади – Національна служба здоров’я України. І полягає він у тому, що НСЗУ оплачує вартість реально наданих медичних послуг лікувальному закладу, із яким укладений договір. Раніше «ЖЛ» повідомляла, що сума цих виплат реально залежить від підписаних із лікарями декларацій на надання послуг: чим більше декларацій – тим більше коштів від НСЗУ отримає лікувальний заклад.
Водночас розпочинає роботу програма медичних гарантій – перелік послуг, які держава гарантує пацієнтові безкоштовно. Залишилися й такі? – запитаєте ви. Обов’язково! Громадяни мають право на безкоштовну медичну допомогу. Держава бере на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг, запроваджуючи програму медичних гарантій, що включатиме широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги. Конкретний перелік формуватиметься щороку, виходячи з потреб населення в медичному обслуговуванні. А, отже, із 1 квітня 27 пакетів медичних послуг будуть безкоштовними (див. таблицю).
Лебединський перелік
Які ж послуги згідно з таблицею надає наша КНП «Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря К.О.Зільберника»? Із цим питанням «ЖЛ» звернулася до головного лікаря ЦРЛ Владислава Шепіля.
– Ми маємо вісім пакетів послуг із цього списку, – розповідає Влади-слав Михайлович. – Насамперед, це хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах; стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям; стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій; мобільна паліативна допомога дорослим та дітям; медична реабілітація дорослих та дітей від 3 років із ураженням опорно-рухового апарату; медична реабілітація дорослих та дітей від 3 років із ураженням нервової системи; лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії; амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям, включаючи медичну реабілітацію та стоматологічну допомогу. Кожна із цих послуг, – продовжує Владислав Шепіль, – має свою фіксовану ціну, яку платить не пацієнт, а Національна служба здоров’я України. Якщо лікар провів консультацію у стаціонарі, то його робота буде оплачена. Сума для кожного спеціаліста визначається окремо. Якщо пацієнту зробили операцію – лікарня також отримає гроші.
І якщо раптом у лікарні від вас вимагатимуть гроші або нададуть список, що треба купити за ті послуги, які є безкоштовними, то можна, не соромлячись, звернутися до мене, або, як радить НСЗУ, телефонувати на «гарячу лінію» 1677. Тільки слід врахувати головне – Національна служба здоров’я України оплачує лише ті послуги та медикаменти, які входять до національного переліку. Тобто, для пацієнта вони будуть безкоштовними. А якщо ж необхідні для лікування медикаменти, не зазначені у національному переліку, то пацієнт має їх придбати. Із власної кишені пацієнти заплатять також, якщо захочуть покращення умов свого перебування у стаціонарі – окрема палата чи особливе харчування. Пацієнт сам сплачуватиме і за щеплення, які не входять до національного календаря.
Звичайно, існує певна тарифікація на медичні послуги. Міністерство охорони здоров’я України все це чітко прописує. Наприклад, за надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда лікарня отримає 16001,43 грн.; за надання допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах – 19332,31 грн.; за пологи – 8136,03 грн.; за мамографію молочної залози – 204,12 грн.; за психіатричну допомогу – 7406,40 грн.; за лікування туберкульозу – 20663,68 грн.; за діагностику та радіологічне лікування онкохворих – 30327,75 грн.; за діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкохворих – 17843,96 грн.; за діагностику та лікування людей із ВІЛ – 1500,05 грн.; за паліативну допомогу – 7865,64 грн. І цей перелік можна продовжувати. Зрозуміло, що ці приклади наведені із загального списку. До переліку восьми пакетів медичних послуг, які надає наша Лебединська ЦРЛ, стосується лише один.
– До так званих «вузьких» спеціалістів, – далі пояснює головний лікар ЦРЛ, – людину має направити сімейний лікар, педіатр чи терапевт, із яким підписана декларація. Саме за його направленням пацієнта зможуть прий-няти в лікарні, яка уклала договір із НСЗУ. Інакше за консультацію треба буде офіційно заплатити. «Вузького» спеціаліста людина обирає самостійно, без прив’язки до лікарні, міста чи району. А без направлення від лікаря безкоштовно по екстрену медичну допомогу можна буде звернутися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра та нарколога.
БЕЗКОШТОВНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ІЗ 1 КВІТНЯ 2020 РОКУ
• Первинна медична допомога.
• Екстрена медична допомога.
• Амбулаторна вторинна (спеціалізована) і третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям.
• Мамографія молочної залози.
• Гістероскопія.
• Езофагогастродуоденоскопія.
• Колоноскопія.
• Цистоскопія.
• Бронхоскопія.
• Лікування хворих методом екстракорпорального гемодіалізу в амбулаторних умовах.
• Хірургічні операції дорослим і дітям в стаціонарі.
• Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій.
• Медична допомога при гострому мозковому інсульті.
• Медична допомога при гострому інфаркті міокарда.
• Медична допомога при пологах.
• Меддопомога новонародженим в складних неонатальної випадках.
• Діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань.
• Діагностика і радіологічне лікування онкологічних захворювань.
• Психіатрична допомога дорослим та дітям.
• Діагностика і лікування дорослих та дітей із туберкульозом.
• Діагностика, лікування і супроводження осіб із ВІЛ.
• Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної терапії.
• Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям.
• Мобільна паліативна медична допомога.
• Реабілітація немовлят, які народилися передчасно і/або хворими, протягом перших 3 років життя.
• Реабілітація дорослих і дітей від 3 років з ураженням опорно-рухового апарату.
• Реабілітація дорослих і дітей від 3 років з ураженням нервової системи.
Скільки ж заробить Лебединська ЦРЛ?
А тепер щодо коштів, які отримає лікарня за надані послуги, за договором із Національною службою здоров’я України. Вище зазначено, що кожна із послуг має свою фіксовану ціну. Тож, за повідомленням НСЗУ, сума договору по Лебединській ЦРЛ із 1 квітня до 31 грудня 2020 року складає 31 614 369 грн. «А якщо розглянути подані цифри детальніше, – зауважує Владислав Шепіль, – то слід звернути особливу увагу на іншу цифру. 27830564 грн. наш лікувальний заклад гарантовано отримає від держави згідно з договором на надання послуг вторинної медичної допомоги. Тому різницю між першою та другою цифрами, майже 4 млн.грн., наша лікарня має заробити, надаючи послуги населенню у ме- жах тих пакетів послуг, які прописані в договорі із НСЗУ. Чи ж вистачить нам запланованих коштів, аби й оплата праці медиків була гідною, аби й матеріально-технічна база лікарні була на належному рівні? Якщо ситуація з медико-санітарним станом та політика в країні будуть стабільними, то, певно, вистачить. Сьогоднішній карантин, зокрема, не дає змоги повноцінно працювати й заробляти кошти».
То як, до снаги зміни чи ні? Начебто й зрозуміло, хто і за що платить… Аби тільки не було повторення сценарію, коли гроші треба покласти лікарю за операцію як «вдячність»? Від цього, погодьтеся, й нам, потенційним пацієнтам, відвикати складно буде. Чи поліпшиться якість надання медичних послуг? Чи вилікує нас реформована медицина? Час покаже. Напевно, сказати можна лише одне: не слід зволікати із зверненням до лікаря при поганому самопочутті, гострих болях. Не слід займатися самолікуванням, адже лікарю доведеться «розбиратися» в тому, що там «наліковано». Звикайте до нового і будьте здорові.
Із лікарем консультувалися Євген ШУЛЬГА та Олена БОНДАРЄВА
