Лебединці про своїх лікарів

Про них ми знаємо вже давно, відтоді, як вони з дільничних перетворилися на сімейних. Та ось уже кілька років вступила в дію медична реформа, і вони по-справжньому стали сімейними. При чому ми самі обрали їх для себе та своїх рідних, підписавши з ними декларації. Ми їм довіряємо, тому й доручили піклування про своє здоров’я, спостереження за власним самопочуттям. Так, свого часу довелося попрацювати, аби громадяни розібралися з механізмом декларування, співпраці з лікарями вторинної ланки через направлення «сімейного». Тож нині декларації в дії. Але… Чи ж усі підписували свого часу декларацію із лікарем? Як щодо цього, лебединці? Чи ж усі «прижилися» до свого сімейного лікаря? Чи, можливо, хтось уже встиг протягом цих років змінити кілька лікарів, бо щось таки не влаштовувало у співпраці та порозумінні? І чому пацієнт змінює свого «сімейного», які цьому причини?

Про це «ЖЛ» цікавилася під час чергового обговорення з громадою.

Наталія (39 років): – Уже 14 років співпрацюю з Тетяною Василівною Деркач. Не жалкую, і не зміню її на іншого сімейного лікаря. Завжди приходить на допомогу і завжди її лікування давало ефект. Усі члени моєї родини лікуються тільки у неї.

Людмила (51 рік): – Підписали всією родиною декларації з В.О. Луб’янецькою і не пожалкували. Щиро дякую їй за чуйність і допомогу. Бажаю міцного здоров’я! Користуючись нагодую, хочу привітати її з днем народження, яке вона святкувала 10 листопада. Побажаю їй, щоб ангел-охоронець був завжди з нею, а вона з нами.

Анатолій (37 років): – Коли довелося вперше заключати декларацію, довго роздумував і радився із друзями та знайомими, кому ж таки довірити своє здоров’я. Порадили Ларису Іванівну Новотарську, і я разом зі своєю родиною погодився. Мене цілком вона влаштовує, та й приймає пацієнтів недалеко від місця моєї роботи. Намагаюся не хворіти, тому звертаюся до неї лише в екстрених випадках. Її роботою задоволений і вдячний лікарці.

Тетяна (46 років): – Наш сімейний лікар Ольга Василівна Лютенко, і вся наша родина користується її послугами. Це лікар, якому я можу зателефонувати за порадою в будь-який час доби і вона завжди відповість і дасть пораду!

Наталія (55 років): – Наш прекрасний спеціаліст і лікар – Тетяна Василівна Деркач! Відмінно працює із медичними сестрами. Відмінна команда. Велика шана і подяка їм за важку працю.

Валентина (40 років): – Хочу висловити велику подяку нашому лікареві Ларисі Іванівні Новотарській! Сама хворіла на ковід, згодом мій батько захворів. В усьому допомагала, відповідала на дзвінки, по вайберу радила, що приймати. Дуже порядний та досвідчений спеціаліст і гарна людина!

Лілія (44 роки): – Не кожен сімейний лікар – фахівець на всі 100. В чому полягає робота сімейного? Виписати електронний номер? Та й то виявиться платний прийом фахівця. Не так давно звернулася до свого сімейного з проблемою серця. Сама ж собі приписала кардіограму, звичайно ж платну, бо це, як сказав лікар, краща, 70 грн., перелиставши тисячу статей, вияснила, що можна пропити, на що лікар сказав: «Та можна…» Ще з однією проблемою пішла до ЛОРа, там також промили вухо за 50 грн. Словом, не в 50 грн. справа, але не дай Боже звертатися.

Наталія (40 років): – Лікаря обирала за порадами і відгуками колег, знайомих, у виборі не розчарувалася. Лікарка молода, ще не має такого великого досвіду, але точно відповідальна і професійна людина. Колись довелося спостерігати, як вона спілкувалася з пацієнтом дуже поважного віку, то була приємно здивована її терпінням і вмінням працювати з пацієнтом. Принагідно, бажаю лебединцям здоров’я і поменше приводів звертатися до лікаря.

Ольга (57 років): – Олена Анатоліївна Олійник – наш сімейний лікар. Нарікань на її роботу немає. Завжди прийме (навіть телефоном),  порадить, дасть, якщо потрібно, направлення. Говорить із пацієнтом на рівних. Нас усе влаштовує.  Ніколи і нікому не платили, коли підписали декларацію. Ліки, обстеження, звісно ж, за наш кошт. Але це не плата за прийом. Бажаємо їй, та і собі, здоров’я, бо це головне!

Наталія (57 років): – Свого сімейного лікаря я обрала, ще коли ми були закріплені за дільничими лікарями. Одного разу потрапила на прийом до молодої лікарки Олени і з того дня зрозуміла, що кращого лікаря ні для себе, ні для родини я не зустрічала (мабуть, тому, що до лікарів-терапевтів майже  не зверталася). Я впевнена, що не тільки досвід, а в першу чергу бажання допомогти, може бути корисним пацієнтам. Сьогодні Олена Сергіївна Нестоянова, на мою думку, одна з кращих. Дякую за допомогу і співпереживання. Із Вами поруч гарна медична сестра Тетяна. І, коли вже розмова зайшла про сімейних лікарів, то хочу відзначити  молоду лікарку Юлію Володимирівну Лисенко та її медичну сестру Світлану, які опікуються моєю мамою, подякувати за турботу і за готовність щомиті прийти на допомогу. Дівчата, не втратьте з роками щирість душі і бажання бути корисними, а Ваша турбота про «підписантів» обов’язково повернеться щирими молитвами за Вас.

Ірина (32 роки): – Ірина Бакликова – найкращий педіатр, професіонал своєї справи, жодного разу не пошкодували, що довірили їй здоров’я нашої дитини.

Наталія (41 рік): – Сімейний лікар, про яких говорять, ЛІКАР від БОГА, прекрасна, чуйна, найкраща Юлія Володимирівна Лисенко. Саме Юлії Володимирівні, як сімейній лікарці, я довірила своє здоров’я і жодного разу не пошкодувала про це рішення. Вона чудова спеціалістка, мудрий, високоосвічений фахівець, яка турбується про своїх пацієнтів. Бажання якомога швидше допомогти пацієнту і щира стурбованість станом здоров’я переконує мене в тому, що це не просто сімейна лікарка, це рідна людина. Щиро дякую Юлії Володимирівні за добре серце, яке б’ється в унісон із нами, вдячними пацієнтами сімейної лікарки.

Володимир (67 років): – Вибрав сімейного лікаря прагматично, бо сам працював дільничним терапевтом. Для мене дуже важлива доступність в екстреній ситуації. Вибрав у минулому педіатра з великим досвідом і отримав більше бажаного. Завжди відгукнеться на дзвінок, був випадок навіть у відпустці! При спілкуванні вміє вислухати, запропонує і старе, перевірене часом, і новітні технології, за потреби дасть направлення. Дзвінкий, але спокійний, просякнутий співчуттям і добротою говір викликає довіру і повагу. За увесь час спілкування, не спостерігав жодних ноток гніву чи роздратування. І не дивно. Лікар, що присвятив своє життя дітлахам від щирого серця, таким є по своїй суті. Довгих літ, міцного імунітету Любові Володимирівні Іващенко!

Лебединці з повагою і великою вдячністю розповіли про своїх сімейних лікарів. І це головне у співпраці жителів громади із представниками медицини. Гірше було б, якби пацієнти не могли знайти спільної мови і взаєморозуміння з лікарями. А так продовжуємо «приживатися» до своїх лікарів, не змінюємо їх і по можливості намагаємося не звертатися до них за допомогою. Будьте здорові!

Ігор КОЛЄСНІКОВ

Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»

Поділіться
[uptolike]