Лебединці обговорили роботу громадського транспорту

Навіть із приходом тепла, коли багато лебединців пересідає на власний (переважно двоколісний)  транспорт, чимало з них продовжують користуватися послугами громадського. Поговорити про роботу маршрутних таксі та рейсових автобусів нас спонукали скарги лебединців на роботу деяких перевізників. Нині найчастіше люди звертаються щодо порушення графіків руху чи взагалі відсутності транспорту на маршруті.

«ЖЛ» запропонувала цю тему для обговорення із громадою минулої п’ятниці. Ось що ми почули від читачів газети.

Наталія (40 років): – При одному згадуванні про громадський транспорт сіпається око. На щастя, користуюся ним вкрай рідко. А коли й користуюся, то враження здебільшого негативні. Вважаю, що ціна поїздки не відповідає якості наданої послуги (маю на увазі місто Ромни). Принагідно хочу подякувати керівникам Лебедина, причетним до курсування комунального автобуса у вашому місті. Щира подяка вам, не раз чула схвальні відгуки жителів!

Алла (39 років): – Власного транспорту немає, тому користуюсь міським. Нечасто, правда, але користуюсь. Графіків не дотримуються. Скажімо так: у Сумах ситуація з маршрутками краща.

В’ячеслав (65 років): – Робота громадського транспорту завжди мала багато нарікань, це так. Але, враховуючи стан доріг, матеріально-технічне забезпечення маршруток, водіїв можна зрозуміти. Лише одна пільгова маршрутка – нова, інші – «чермет». А щоб не було у вас нарікань на їхню роботу, по можливості, ходіть пішки – і дешево, і корисно.

Лілія (43 роки): – Міським транспортом особисто я майже не користуюсь, бо живу недалеко від центру та й до роботи рукою подати. Але часто спілкуюся з колегами, які живуть у районі колишньої сільгосптехніки. Вони дуже невдоволені обслуговуванням. Часто доводиться їхати до педколеджу, а далі – своїм ходом, це не всім легко. Водії маршрутки №13 часто скорочують свій шлях, коли повертаються від Воскресенської церкви, прямуючи по вул.Кобижча, а ті, хто чекає біля лікарні чи біля дитсадка «Ромашка», отримують «облизня». І, до речі, наче масковий режим ще має діяти, але ж навіщо ту маску одягати, коли й сам водій сидить без неї?!

Володимир (67 років): – Тяжко всім – і пасажирам, і підприємцям. Чую, на автостанції «Лебедин» багато людей жалкує, що не стало автобуса Лебедин – Суми через Штепівку. Я також.

Наталія (56 років): –  Можна зрозуміти і перевізників, адже багато лебединців сідають на рейсові автобуси поза межами автостанції. За гривнею потяглися, а маршрут втратили.

Анатолій (37 років): – Особисто я громадським транспортом не користуюся, але пам’ятаю ті роки, коли не міг без нього обійтися. Ціна і якість обслуговування не відповідали дійсності. Інколи здавалося, що людей у таких занедбаних маршрутках перевозити не бажано. Перевізники скуповують давно вживаний транспорт і заробляють на цьому чималі кошти. Мій зріст не дозволяє комфортно користуватися цим видом транспорту, тому намагаюся обходитися без маршруток.

Ганна Семенівна Солодовник: – Хочу поскаржитися на роботу маршрутного таксі №12, а точніше – на його відсутність. Не розумію, чому нас, жителів вулиці Лісова та прилеглих вулиць, залишили без громадського транспорту. Коли не стала ходити «дванадцятка», нам пообіцяли, що декілька рейсів на день робитиме маршрутка за №10. Два-три дні проїздила і все. Ми просимо, щоб транспорт їздив по нашій вулиці, щоб добратися до лікарні або до центру міста. Для цього вистачить лише 2-3 рейси. Прикро, що про нас, людей похилого віку, зовсім не дбають.

Ольга (57 років): – Це одне із неналежно організованих та не вирішених питань нашого міста. Особливо хочу «відмітити» ті  маршрути, а вірніше їх відсутність, які зв’язують центр міста з районом «Губчине». Комунальний автобус №7 курсує тільки до 11 години… А далі? І якщо на інших маршрутах люди мають змогу їхати майже до 17-18 години, то до заводу «Темп» чи до Лебединського лісництва – «зась»! Наскільки знаю, другий водій цього маршруту, який мав би працювати, перебуває у зоні ООС. Третього призначити не можуть, бо не вистачає коштів. А ще бувають випадки, що і цей автобус не виїжджає на лінію, бо стає на ремонт. Але про це жителі Лебедина, хто має змогу читати новини у соціальних мережах, дізнаються днів так через два-три. А в чому винні громадяни міста, що механізм надання цієї послуги чітко не відпрацьований? Комунальні служби  працюють на «низький» бал!?…

Євген (39 років): – Мені здається, проблема забезпечення лебединців громадським транспортом надалі лише ускладнюватиметься. Як на мене, це пов’язане за зменшенням кількості пасажирів. Нас – лебединців і українців – все менше й менше. Хотілося б помилятися, але, можливо, прийде час і пасажирські перевезення потраплять у розряд комерційно «непривабливих». Приватники просто відмовляться працювати у збиток. Днями представниця Київського метрополітену назвала собівартість перевезення одного пасажира – 20 гривень. У Києві, де у години-пік не у кожен потяг можна зайти! Водночас вартість квитка складає 8 гривень, тобто десь на чомусь доводиться економити – на ремонті вагонів, на заробітних платах на кількості рейсів.  

А у наших лебединських перевізників «касу роблять» у кращому випадку два рейси зранку до 8:00 та один із вечірніх.

Звісно, місцева влада має якось вирішувати це питання. Але й заміна «приватників» комунальним транспортом на всіх маршрутах навряд чи допоможе, бо це купа грошей. Вартість квитка до собівартості знову не дотягуватиме, це компенсуватимуть із бюджету. Та й у тих платників податків, хто не користується громадським транспортом, рано чи пізно виникне питання: «А чому мої податки мають іти на неприбуткові перевезення, якщо за них, наприклад, можна зробити освітлення на котрійсь із вулиць, чи відремонтувати дорогу для комфортного пересування велосипедом?».

Можливо, вихід у перегляді карти маршрутів, коли замість десяти, у місті буде лише два-три маршрути, автобуси з яких об’їжджатимуть по колу усі мікрорайони. Так, не зручно, але це може дозволити зберегти наш громадський транспорт хоча б у якомусь вигляді.

Із нашого обговорення зрозуміло, що стан справ у галузі громадського транспорту не надто тішить. І це ще до обговорення не долучалися жителі віддалених сіл, які подекуди взагалі не мають змоги дістатися до центру громади. Та чи тільки віддалених? До прикладу, як «сімки» немає на маршруті, жителі Куданівки змушені залишатися вдома.

«ЖЛ» дізналася, чому зараз не працює комунальний автобус №7. Директор КП «Комбінат благоустрою» Володимир Піщанський повідомив, що водій цього автобуса перебуває у щорічній відпустці, і лише з початку липня автобус відновить свій рух. Щодо ситуації із маршрутом №12, то перевізник цього маршруту Володимир Дремлюга розірвав договір на пасажирські перечення із виконавчим комітетом Лебединської міської ради. Із 4 березня 2021 року по вулиці Лісовій тричі на день мало курсувати маршрутне таксі №10. Але сьогодні його рух припинено. Поки що не відновив свого руху і рейсовий автобус за маршрутом «Лебедин – Суми» через Штепівку.

«ЖЛ» і надалі цікавитиметься ситуацією, що склалася, та повідомлятиме своїх читачів про можливі зміни у русі «проблемних» маршрутів. До речі, 16 червня мало відбутися засідання конкурсного комітету на право здійснення руху окремих рейсових автобусів та маршрутних таксі за маршрутами №№3, 11, 12, 17 та 22. Про підсумки засідання ми повідомимо в найближчому номері «ЖЛ».

Ігор КОЛЄСНІКОВ