Коли розпочнемо городній сезон? Із таким запитанням «ЖЛ» звернулася до своїх читачів та дописувачів. Напевно, декілька років тому на подібну репліку лебединці відреагували б по-різному, адже завжди вже в середині квітня (а то й раніше!) розпочинали свій трудовий сезон. Але природа з кожним роком вносить свої корективи у польові роботи, і вже ні для кого не новина, що, здебільшого картоплю садимо у травні, деяку розсаду висаджуємо, буває, й на початку червня, знаючи народну мудрість «июнь – сади хоч плюнь». Та ми й самі пам’ятаємо, як із зимових чобітків перевзуватися відразу у босоніжки. На жаль, ця весна цього не продемонструвала. Невже будуть часи, коли ми не зустрічатимемо весну? Не хотілося б.
Але ж що робити, коли низька температура не дає змоги вчасно посадити городину? То коли ж у цьому році лебединці розпочали городній сезон і що нам розповіли?
Алла (39 років): – Я взагалі не господарниця, але город саджаю із року в рік. Картоплю вкинемо в землю на вихідних, зробимо добру справу та допоможемо мамі. У цьому році, окрім зелені, іншої розсади, мабуть, і не садитиму, адже в загальному дворі з неї толку немає. А щодо клімату – лотерея. Гадаю, що зі зміною клімату, через занадто різкі перепади температури, єдиний вихід – будувати теплиці. Але для цього потрібні сили, гроші та бажання. Було б чудово, аби люди могли цілий рік купувати собі овочі та фрукти. Щоб ціна відповідала якості та доходам. Щоб землею займались ті, хто робить це професійно, або ті, хто справді любить цю справу. А всі інші змогли дозволити купувати собі якісні продукти.
Любов (48 років): – Ви не повірите, але вирішила написати вам у перерві роботи на присадибній ділянці у мами на городі. Я у відпустці, і вирішила їй допомогти, що й роблю кожного року. Якщо допомагаю їй, то, безумовно, пристосовуюсь до того, коли вона садить город. Чесно кажучи, дуже важко працювати на городі та й ще при таких погодних умовах. Без сумніву, клімат істотно змінився, але ж городи потрібні завжди. Хотілося, щоб у таку пору було тепліше, але, на жаль, не все залежить від нас. Та й розсаду у цю пору раніше вже висаджували, а тепер чекаємо сприятливих умов. Клімат змінюється, і це негативно впливає на все живе.
Анатолій (37 років): – Не вважаю себе городником-професіоналом, адже для цього потрібно фанатично любити землю і обов’язково розбиратися у різноманітних земельних нюансах. Із великою радістю допоможу мамі скопати та посадити город і не вчитиму, з чого треба починати. Останнім часом саджаємо в основному тільки картоплю, якої вистачає для усієї родини. Решту городини стали садити менше і купуємо овочі та фрукти на базарі. А клімат змінюється беззаперечно і, на жаль, справджуються прогнози тих, хто говорить, що з часом на Землі стане помітно холодніше. А цей факт бентежить, адже зміна клімату катастрофічно впливає не тільки на людей, а й на природу. І нічого в цьому випадку неможливо змінити.
Лілія (43 роки): – Для мене праця на «гектарному» городі – справжня мука! Це занадто важко. Мої 3 сотки дозволяють мені і попрацювати, і деякий урожай зібрати. Але поорати, потруїти шкідників потребує чималих коштів та ще й неабияких нервів. Та не можна допустити, щоб земля пустувала. А щодо клімату, то слід пристосовуватись. У цьому році, справді, працюю пізніше, ніж у минулих роках, але сподіваюся, що рясні дощики, теплі дні, ну, і звичайно, гарний настрій принесуть великий врожай.
Юлія (33 роки): – Якщо враховувати всі затрати – фінансові, фізичні, часові і моральні, то дешевше і для психіки корисніше, все купити на базарі. Тим паче якщо ділянка ще й не біля будинку – всього не проконтролюєш. У наш час городом можна займатися лише якщо це для людини своєрідний відпочинок і хобі (що не стосується гектарних ділянок), або якщо є дуже велика родина і всі разом працюють. А з приводу «коли ж»? Важко сказати! Минулого року з відкритого ґрунту вже збирали редиску, салат, цибулю, висадила перець, цвіла полуниця. А цього року лише 4 травня змогла моркву посіяти. Розсаду навіть не кожного дня на вулицю виношу. Єдиний вихід – вирішувати питання з теплицями.
Ольга (37 років): – Кліматичні зміни тільки почалися, найцікавіше ще попереду. Як до них підлаштовуватися, поки що не зрозуміло, час розставить усе на свої місця. Теплиці для більшості городини, можливо, поки що і є найкращий варіант. А щодо картоплі, то вчора вже посадили. Бажаю всім городникам здоров’я, терпіння та гарного врожаю. А всім негородникам – можливості придбати корисні і смачні фрукти-овочі у зручний час за вдалу ціну.
Наталія (40 років): – Так хочеться вступити в обговорення, хоча досвід мій в цьому питанні мізерний. Хочу побажати всім городникам Лебединщини гарних врожаїв, незалежно від погодних умов і наявності шкідників. Щодо клімату, то можу констатувати факт, що погода і природа з кожним роком видають нові й нові сюрпризи. І я вбачаю зв’язок між небережливим ставленням людини до природи та наступними кліматичними змінами.
Любов (53 роки): – Я не маю такого городу, де можна було б садити картоплю, а от помідорчики, капусту, зелень саджаю з великим задоволенням. Роблю це, як правило, з настанням теплої погоди.
Володимир Медведь: – Залюбки поділюся цікавою інформацією, бо маю досвід довжиною в життя. Коли дозволяло здоров’я, міг отримувати врожай картоплі 1:20 – до 800 кг із сотки. Що потрібно враховувати. Яка земля – супісок, суглинок, чорнозем. Їх повітряний та водний режим. Терміни зворотних заморозків. Шкідників – колорад, совка, дротяник, личинки хруща… Хвороби – фітофтора, різні гнилі… Сорт, точніше, його характеристики. Технології зберігання. Застосування механізації, в т.ч. «малої», добрива, підживлення, полив. Усе це працює на врожай або проти. Через засилля фітофтори вибираємо ранні сорти. Термін посадки розраховуємо на перше обгортання перед останнім ймовірним заморозком. А якщо розрахувати появу сходів під час масового обприскування від колорада можна отримати врожай не обприскуючи, подекуди зібравши жука вручну. Отже, вирощування картоплі – процес творчий. Якщо немає досвіду, робіть так, як ваш успішний сусід.
Євген (39 років): – Маємо декілька ділянок, які засаджуємо городиною. Тож весняний день цінуємо, і намагаємося не розтягувати роботи, аби все встигнути за сприятливої погоди. До того ж у цей час у календарі чимало свят, коли не працюємо по господарству, і маємо не так уже й багато можливостей для висадки. А що клімат змінюється, то точно. Частина прикмет уже не спрацьовує, і часто доводиться покладатися на інтуїцію у визначенні строків висадки. Для нашої родини городництво процес своєрідно творчий. У ньому весь час відбуваються зміни, вдосконалення, випробовуються інші технології, одним словом шукаємо той підхід, який дозволить не нам існувати заради городу, а щоб він існував для нас. Звісно, намагаємося при цьому якнайменше шкодити природі – де можна, змінюємо хімпрепарати на біологічні, дотримуємося сівозмін і таке інше. Тоді й зміни клімату, це ж відбувається повільно, не так помітні.
Цікавими видалися результати опитування на сайті газети. Так, 67% встигли посадити городи до Великодня, а 33% – поралися на присадибній ділянці, навіть незважаючи на свята. Цьогорічна погода внесла не особливо приємні корективи у роботу лебединців на городах. Спочатку холод, а потім і дощі не дали змоги активно попрацювати на землі. І навіть намагання декого вкинути картоплю в холодну землю, на жаль, не дасть, можливості їй раніше достигнути. Як свідчить практика, копаємо завжди всі однаково – у серпні та на початку вересня. От тільки… що викопуємо?! Тому гарних врожаїв усім!
Ігор КОЛЄСНІКОВ
