
Вирішення земельних питань, з якої нагоди вони б не обговорювалися, часто не вдається без якихось казусів. Чи то коли документуєш земельну ділянку під власним будинком, чи переймаєшся виділенням земельної ділянки для городництва. Надто це помітно, коли мова заходить про передачу державної чи комунальної землі у приватну власність.
Черговим підтвердження такої неоднозначності земельних стосунків став розгляд на сесії міської ради 31 березня питання про виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Для довідки: Кожен громадянин України має право безплатно отримати у власність землю. При чому не одну ділянку, а декілька – для садівництва, будівництва житлового будинку, під гараж тощо. І звичайно – для ведення особистого селянського господарства до 2 гектарів. Якщо заглибитися у вивчення подальшої долі виділених для ведення ОСГ ділянок, виявиться, що, за винятком невеликого відсотка, вони не використовуються власниками за прямим призначенням – для ведення ОСОБИСТОГО селянського господарства. Натомість такі ділянки передають в оренду для обробітку сільськогосподарським підприємствам і отримують за це орендну плату. При цьому земельну ділянку має право отримати кожен член родини, у тому числі й діти через законних представників. У різні часи переважного чи першочергового права на отримання ділянок для ведення ОСГ набували окремі категорії громадян: працівники соціальної сфери у селах, учасники операції об’єднаних сил на Сході України.
Але повернімося до нашого голосування. Депутати Лебединської міської ради розглядають питання виділення земельних ділянок для ведення ОСГ, звичайно, із подальшою передачею у приватну власність.
У додатку до проєкту рішення 292 прізвища людей, які ось-ось отримають право на виготовлення документації та подальшу приватизацію 2 гектарів землі.
Голова профільної комісії, у підпорядкуванні якої земельні відносини громади, Микола Індик повідомляє про наявність правок до проєкту рішення, що виникли під час засідання комісії, й пропонує перейти до обговорення. А якщо присутні депутати не мають запитань, то відразу й до голосування.
Втім до голосування депутати перейдуть значно пізніше. Головуючий на сесії Олександр Бакликов на прохання представниці компанії «Хлібороб» надає їй слово. Власне з цього і починається конфліктна інтрига. Пані Наталія повідомляє, що згаданим проєктом для ділянок ОСГ розподіляється земельна ділянка площею близько 100 га, що вже має господаря. Свого часу ця земля була виділена КСП «Агрохім», правонаступником якого є СТОВ «Хлібороб». Тому, на переконання пані Наталії, громадяни, які отримають право на оформлення двогектарних ділянок для ведення ОСГ, не зможуть набути право власності на них, лише втратять кошти на виготовленні технічної документації. Ця процедура тривала у часі й до того ж вартісна – близько 5000 грн.
Натомість представниця місцевого земельного відомства Тетяна Найда наголошує, що й «Хлібороб» не зможе отримати документів на право власності, посилаючись на різні нормативні документи й рішення суду.
Після цього у залі засідань лунає багато виступів – одні з дозволу, а інші й без нього. Головуючому доводиться кілька разі зауважувати на дотриманні порядку у залі.
Говориться і про право громадян на отримання земельних ділянок, і про необхідність наповнення бюджету громади. Хтось пропонує виключити із проєкту рішення до з’ясування обставин спірні ділянки, інші наполягають голосувати винятково за повний текст.
Додає емоційності ситуації виступ представника Лебединського об’єднання воїнів АТО «Патріот». Назвавши «свинством» те, що відбувається, Димитрій Зікєєв нагадав присутнім, як кілька років тому воїни АТО не могли отримати навіть по одному гектару землі. А тут і зараз розподіляються сотні гектарів, до того ж у списку отримувачів чимало посадовців міської ради й депутатів.
Аби переконатися у правдивості слів пана Димитрія, достатньо переглянути список набувачів прав на земельні ділянки. Там дійсно багато прізвищ посадовців і депутатів, та ще й членів їхніх родин. У деякі сім’ї могло відійти по 4 земельні ділянки – 8-10 га.
7-pro_shnadannia_dozvolu_na_rozrobku_proektu7777777Після цього вже по-іншому починаєш сприймати гармидер у залі. Найзавзятіше на голосуванні без жодних винятків наполягають ті, чиї прізвища (чи родичів) є у списку. Той же, хто не претендує на отримання ділянки, менш категоричний.
«Всьо», ставте на голосування!
Олександр Бакликов, аби зупинити безрезультатні дебати, пропонує визначитися шляхом голосування за першу редакцію проєкту рішення, без виключення будь-яких пунктів і прізвищ, бо ж саме таку процедуру прийняття рішення передбачено регламентом. У разі неприйняття, депутати матимуть можливість розглядати інші варіанти виходу із ситуації.
У цей момент стає зрозумілим, хто із депутатів має зацікавленість у прийнятті рішення. Про конфлікт інтересів (тобто наявність у списку набувачів земельних ділянок його прізвища або родичів) повідомляють одразу 8 депутатів. Водночас вони наголошують, що участь у голосуванні братимуть.
За підсумки голосування, 22 депутати підтримують рішення, і цих голосів достатньо для його прийняття.
Втім правомірність такого голосування викликає великі сумніви. Віднедавна через зміни у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» депутати не можуть брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень при наявному конфлікті інтересів. А конфлікт у цій ситуації, звичайно є, визнають це і самі депутати.
Нова редакція відповідної статті звучить так “Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом“.
Тобто 8 депутатів, які оголосили про наявний конфлікт інтересів фактично не мали права голосувати. Зважаючи, що одна депутатка із цього списку утрималася при голосуванні, замість 22 голосів «ЗА» це рішення маємо законних і повноважних лише 15.
Пам’ятаємо, що рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу ради. Тобто це земельне рішення не може вважатися прийнятим, бо загальний склад Лебединської ради налічує 34 депутатських мандати, і 15 законних голосів – це аж ніяк не більшість.
Власне, зміни у законодавстві змушують поставити під сумнів законність й інших рішень із конфліктом інтересів, прийнятих того дня.
Якщо заглибитися у вивчення підґрунтя конфлікту інтересів у Законі «Про запобігання корупції», виявиться, що посадовці міської ради також не мають права вчиняти дій та приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. На жаль, детального коментаря, як саме застосовувати цей пункт знайти поки не вдалося.
Але на перший погляд, посадовці, чиї прізвища зустрічаються у проєктах рішень у сенсі набуття якихось прав чи інших вигод, не можуть брати участі у підготовці цих документів. До того ж такі посадовці зобов’язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, свого безпосереднього керівника. Інакше, прізвища цих посадовців не мали б з’являтися у проєкті рішення про виділення земельних ділянок. Тобто десь має бути “стосик” заяв про наявність конфлікту інтересів від посадовців міської ради
Надвечір того ж дня міський голова на сторінці у соцмережі Facebook оприлюднив заяву, якою попередив і депутатів і громаду про зупинення кількох рішень, прийнятих на пленарному засіданні 31.03.2021 року, що стосувались земельних питань. Яких саме, не зазначено, але хотілося б вірити, що саме ТИХ, сумнівних.
Ну а тепер з тими, кому стало снаги дочитати цей матеріал до завершення, порадьмося. Дивно воно якось виходить: документи на виділення землі ми оформити можемо, а вивчити закон, який регламентує твою роботу як депутата ні? Спишемо на те, що зміни відбулися відносно недавно, і депутати просто не встигли ознайомитися із ними? Але ж парламент прийняв їх ще у лютому 2021 року. Одним словом, ми намагалися максимально об’єктивно розповісти вам про одне конкретне голосування, а висновки ви вже самі зробіть. Тільки, будь ласка, без лайки та емоцій.