Клімат змінюється, а ви?

Існує чимало теорій про історію та час виникнення нашої планети. Науковці наввипередки намагаються довести, скільки ж років існує Земля. Звісно, дізнатися достовірний вік нашої планети – дуже цікаво, але куди цікавіше спробувати спрогнозувати, скільки часу усьому живому ще «відведено».

На жаль, дуже мало людей замислюється над тим, що майбутнє залежить від нашої поведінки. Інколи здається, ніби дехто й зовсім забув, що є невід’ємною частинкою природи. Коли говорити у планетарних масштабах, то доводиться констатувати, що ми (читай – людство) відверто нехтуємо інтересами навколишнього середо-вища, своїми діями призводячи до руйнівних катаклізмів.

Те, що клімат поступово змінюється, є незаперечним фактом: погода частіше дивує своїми примхами, коливається загальний температурний режим, тануть гігантські багаторічні льодовики, чимало видів рослин і тварин «мігрують» у пошуках комфортнішого місця для життя… Так, клімат змінюється, а як пристосовуємося до цього ми? Чи, може, нам легше зупинити власний розвиток, лишаючись такими ж, як були раніше? Про це ми й поспілкувалися із нашими читачами минулої п’ятниці.

Наталія: – Обожнюю наш клімат, радію, що маю змогу спостерігати чотири пори року, навіть якщо зараз їхні межі дещо змістилися. Тепла зима цьогоріч порадувала – з огляду на економію газу. Так, клімат змінюється, і ми теж, але, шкода, не на краще. Щодо змін у моїй родині: напевне, просто стало менше теплих речей в шафі, але обов’язково є гумові чоботи і парасоля, а краще дві.

Іван: – Я не можу не змiнюватися, бо хочу жити повноцiнним життям. А його ритм зараз набагато швидший, нiж був навiть десять рокiв тому. А на зміну клімату погляну дещо з іншого ракурсу – щодо організації ритму власного існування. Важко бути активним, не змiнивши пiдходу i до свого здоров’я, i до вподобань в харчуваннi, i до душевного настрою. Тож, так, змiнив дуже багато: виходжу на стадiон, бо вже маю проблеми з тиском i з вагою; намагаюся харчуватися здоровою їжею; духовно розвиваюся i вiдвiдую театри, виставки та музеї. Все це заряджає мене позитивною енергiєю, яку я дарую тим, хто поруч зi мною.

Алла: – Я не сильна в городині і квітках, а по собі скажу: останній раз шубу носила студенткою і тоді вона була просто необхідною. Зараз – курточки, часто демісезонні. Якщо хочемо відчувати комфорт, то не маємо вибору, адже зміна клімату стосується і нас, як частини природи.

Віталій: – У далеких 70-х по абрикоси їздили в Гадяч, бо у нас вони не витримували морозів, а тепер, погляньте, ростуть скрізь. Виходить, кліматична зона посунулась на північ, і це факт.

Любов: – Звичайно, шо зі зміною клімату змінюємося й ми. Якось мені не пригадується, щоб за мого дитинства у нашому саду росли й плодоносили персики. За ними ми їздили до Криму. А сьогодні ж ці фрукти є і в нас.

Наталія: – Всі балачки навколо зміни клімату вважаю тільки балачками. Два роки тому, майже саме в ці березеві дні було -17 та снігу до пів метра. А у 1990 році 4 березня ми їздили з дітками по проліски. Рік на рік не приходиться, але я особисто радію кожній ранній весні. А цьогоріч і зима порадувала цвітінням на клумбах навіть літніх квітів. Загалом нині висадити можно все, але не факт, що воно через дві-три теплі зими не змерзне на четверту при -10. Персики, нектарини, виноград і цієї зими вкривали.

В’ячеслав: – Клімат змінюється – в бік тепла, і це добре. Загалом це дає змогу економити на всьому, особливо газ. А ще зміна клімата призвела до того, що я вирощую теплолюбивий і смачний нектарін. На жаль, люди не змінюються.

Анатолій: – Неозброєним оком видно, як змінюється клімат на Землі. Чи не щогодини величезні айсберги ламаються навпіл і тонуть в океанських водах. Постійно розповідаю рідним про бережливе ставлення до природи та тієї ж води. Бо з такими темпами, як зараз, наступне покоління залишиться без прісної води. Не варто забувати, що людство – це невід’ємна частина природи, і від наших дій залежить її майбутнє.

Що ж, вкотре хочеться сказати: скільки людей, стільки ж і думок, які мають право на існування. А висновки зробить час, який ніколи не стоїть на місці. Головне, щоб всі ми берегли себе, своїх рідних та навколишній світ від всіляких негараздів.

Громаду «слухав» Ігор КОЛЄСНІКОВ

Поділіться
[uptolike]