На черговій сесії міської ради 26 квітня депутати обговорили питання присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедина» видатному християнському письменнику, теологу євангельсько-баптиського руху Івану Веніяминовичу Каргелю. Дійти згоди у цьому питанні так і не вдалося: із 23 голосуючих підтримали проект рішення 14, а 9 – утримались. Тож рішення не прийняте. Що ж стало у нього на заваді і чому, власне, лебединці повинні вшанувати Івана Каргеля?
Що означає саме звання?
В історичній довідці на офіційному сайті міської ради йдеться, що в Лебедині відзнака «Почесний громадянин» з’явилася на початку ХХ століття. Вперше подібне звання було присвоєно тільки в 1913 році. Наразі за досягнуті успіхи і активну участь у розвитку міста цієї найвищої нагороди удостоєні усього лише тринадцять осіб. Разом із відзначенням лебединців від середини ХХ століття практикувалося присвоєння звання «Почесного громадянина м. Лебедина» окремим помітним діячам, не тільки жителям міста.
Звання присвоюється рішенням сесії міської ради громадянам України й інших держав, які своєю професійною та громадською діяльністю зробили видатний внесок у розвиток Лебедина та сприяли піднесенню його престижу та статусу. Особам, яким присвоюється звання «Почесний громадянин міста Лебедина», вручається відповідні Посвідчення та Диплом. Церемонія вручення відзнак міським головою відбувається, як правило, на святкуванні Дня міста Лебедина 19 серпня.
Тринадцятеро кращих
Як і кожне місто, Лебедин пишається тими своїми мешканцями, котрі заслужили працею та відданістю горде звання Почесного громадянина.
Нині на «Дошці пошани» Лебедина – лікар, засновник Лебединської земської хірургічної лікарні Костянтин Олександрович (Кадиш Сендерович) Зільберник; гвардії генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу, командир 100-ї стрілецької дивізії, яка захищала місто Лебедин від німецьких військ (1941), Іван Микитович Русіянов; генерал-майор, офіцер-артилерист, командував частиною, що визволяла місто Лебедин (1943), Олександр Васильович Чапаєв; генерал-майор, Герой Радянського Союзу, командир 569-го стрілецького полку 161 стрілецької дивізії 40-ї армії, який 19 серпня 1943 року першим увійшов у Лебедин, Василь Миколайович Федотов; генерал-полковник Української армії, двічі Герой Радянського Союзу, заступник командуючого 1850-го артилерійського полку, 40-ї армії, що визволяв місто Лебедин 1943 року, Василь Степанович Петров; генерал-майор, командир артдивізіону 309-ї дивізії, яка визволяла Лебедин у 1943 році, Михайло Андрійович Бугайов.
Серед Почесних громадян Лебедина є і наші сучасники – Герой України, історик, академік академії наук УРСР, НАН України з 1978 року, громадський та державний діяч Петро Тимофійович Тронько; педагог, директор ЗОШ №2 Олексій Іванович Митник; педагог, із 1954 по 1986 рік директор Лебединського СПТУ-34 Олександр Васильович Гадяцький; краєзнавець, історик, дослідник теми Голодомору 1932-1933 рр. Борис Іванович Ткаченко; голова міськвиконкому Лебединської міської ради Іван Йосипович Федорченко; народний депутат України Владислав Вікторович Бухарєв; начальник Управління організаційної та кадрової роботи Державної служби України з контролю за наркотиками Анатолій Іванович Сахно.
Досягнення Каргеля
Історики та біографи відзначають, що Іван Каргель не був організатором, але видатним проповідником і тлумачем Священного Писання. Також дослідники підкреслювали, що популярність Івана Каргеля серед віруючих непропорційно мала в порівнянні з його внеском в історію і богослов’я євангельських християн-баптистів. Баптистський історик і біограф Каргеля Марина Каретникова зазначає: «А.В. Карєв назвав його великим богословом. І це так. Він фактично розробив і сформулював євангельсько-баптистське віровчення». Можна із впевненістю стверджувати, що Іван Каргель, незважаючи на складні умови радянської дійсності, користувався величезною повагою серед місцевого населення та слугував справжнім прикладом християнського подвижництва.
Громадська і проповідницька діяльність Івана Каргеля нерозривно пов’язана із Сумщиною. Останні 17 років саме тут він провадив активну проповідницьку, освітню та благодійну діяльність. Помер 23 листопада 1937-го у селі Бережки (Токарі) і похований на одному із кладовищ Лебедина.
Ініціатором присвоєння посмертно звання «Почесний громадянин м. Лебедина» Івану Веніяминовичу Каргелю стала релігійна громада євангельських християн-баптистів «Духовне відродження».
Пресвітер церкви Сергій Овчаренко пояснює:
– Мало хто із лебединців знає, що богослов, духовний вчитель, пастор Іван Веніяминович Каргель, який написав багато книг духовного змісту та тлумачення на книгу Об’явлення, із 1929-го по 1937 рік проживав на Лебединщині. Іван Каргель мав дар від Бога зцілювати людей молитвою, духовно підтримував віруючих в тяжкі роки радянської влади, коли на віруючих були жорстокі гоніння за віру в Бога. За роки свого життя Іван Веніяминович побував у багатьох в’язницях Радянського Союзу з проповіддю Євангелія. А було це так: Іван Каргель супроводжував проповідника доктора Бедекера, як перекладач німецької мови. Нашим віруючим тодішня влада не давала можливості проповідувати. Та, маючи мудрість, ці два проповідника відвідали багато в’язниць, розповідаючи про Христа.
Іван Каргель був хорошим духовним батьком, організовував курси по вивченню Біблії в Токарях та Лебедині, працював, писав книги, а саме – тлумачення на книгу Об’явлення, «Гріх – зло всякого зла», «Світло із тіні будущих благ», «Яке твоє відношення до Святого Духа», «Де знаходяться мертві по Писанню?» та інші тлумачення. За читання цих книг, в дні Сталіна засуджували до 10 років в’язниці.
Що ж завадило міській раді прийняти позитивне рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедина» Івану Каргелю? З цим питанням уже після сесії ми звернулися до депутатів. Вони говорять, що результат голосування, насамперед, є підтвердження того, що Іван Веніяминович Каргель дійсно маловідомий лебединцям. Тож зробити однозначний висновок про його значний внесок у розвиток Лебедина та сприяння піднесенню його престижу та статусу, як того вимагає Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедина», наразі неможливо. Не спромоглися довести необхідність присвоєння почесного звання під час сесії і виступаючі з цього питання.
Зважаючи, на те, що частина депутатів таки голосувала на підтримку рішення, то, можливо, з часом до розгляду питання рада повернеться знову – якщо його ініціатори не відмовляться від своєї ідеї. Чи зможуть за цей час активісти переконати лебединську громаду у необхідності присвоєння почесного звання цій особі? Напевно, саме від цього і залежить, чи поповниться плеяда Почесних громадян м. Лебедина ім’ям Івана Каргеля.
