Погодьтеся, що, незважаючи на засилля технологій у нашому житті, все ж іноді так хочеться влаштуватися під м’якою ковдрочкою із чашкою ароматного кавачаю та цікавою книжкою в руках. Як пахнуть оті віддруковані сторінки! Якою міцною проти власних пальців здається ота кольорова палітурка! А які цікавенні пригоди, яскраві персонажі та безмежні незвідані світи живуть поміж отих розсипаних рядочків літер! Тільки й встигай, що слідкувати за розвитком подій!
Гарна картина, еге ж? Та чи ж частенько нам вдається провести власне дозвілля таким чином? А й взагалі, чи багато ми читаємо? І що? Саме на ці питання «ЖЛ» і шукала відповіді у своїх читачів під час чергового п’ятничного обговорення.
Валентин: – Останньою для мене стала прочитана три роки тому «Книга рекордів Гіннеса». Планета багата на таланти!
Наталія П.: – Раніше, років вісім тому, читала багато і все, від газет до товстенних книжок. Зараз просто не встигаю. Окрім наших місцевих газет, немає часу, щоб щось «монументальне» прочитати, та й Facebook ще додався. Але є мрія: прочитати «Майстер та Маргарита». Років 20 тому тричі починала і не змогла, хоча мої діти «ковтнули» цю книгу на одному диханні і навіть перечитували декілька разів. Сподіваюся, коли вийду на пенсію, я її «подолаю».
Сергій: – Книжки замінили всілякі там вайбери, пабліки «под одеялом», «під подушкою» тощо. Чутки людям цікавіші за книжики. Таке вже наше 21 століття.
Оксана: – За останні два місяці прочитала безліч книжок – комп’ютер зламався. А через ремонт у бібліотеці вибір «що узяти почитати» був досить обмеженим. Якраз оті «легенькі сємєчки», романи про кохання, затерті до дірок і читані не раз. Хоча я більше люблю нові надходження, зараз дуже багато цікавого друкується. Особисто мене глибоко вразили два останні романи Макса Кідрука – «Зазирни у мої сни» і «Де немає Бога» (цей нещодавно ще раз перечитала). От про нього і відгукнусь – книга дуже «сьогоденна», там шматки української реальності 2017 року, батько-АТОвець і син-заробітчанин, літаки, катастрофа Боїнга МН-17 і не тільки… Сюжет тримає у напруженні до останніх сторінок. У дечому перегукується із «Лангольєрами» Кінга.
Люблю читати, як сучасних українців – Андруховича, Карпу, Винничука, так і класику, нашу і світову, не зациклюючись на жанрах: чи то фентезі, чи авантюрний роман, чи просто щось про кохання – кожна книга відкриває нове, кожна може повести за собою і викинути з реальності на кілька годин, спровокувати на сльози чи усмішку. Головне – читати!
Якщо говорити про мову, то надаю перевагу українській із багатьох причин, але залюбки читаю і російською – якщо книга цікава, то чому б і ні (колись знайшла у бабусі Шевченка в росперекладі, то був шок!). До того ж, якось вишукувала по секондах книженції англійською і пробувала опанувати – щоби себе перевірити. Якусь дитячу можу навмання зрозуміти про що, навіть якщо вона французькою чи італійською, – вони здебільшого всі однакові, про комашок або тваринок, і доступно ілюстровані. Проте – повторюся – зараз друкується дуже багато цікавенних книг сучасних українських авторів, перевидається класика, є дуже гарні переклади іноземних письменників, той же Муракамі добре заходить українською мовою. І в нашій бібліотеці ці новинки є!
В’ячеслав: – Мені завжди подобалося читати історичні твори та детективи. Книг багато є, але гарних, як раніше було, мало. Читати майже нічого, тому я віддаю перевагу моїй улюбленій газеті «Життя Лебединщини» – вона завжди цікава і корисна!
Наталія: – Останнім часом, окрім підручників для 7 класу, нічого не читаю. В минулому році читала підручники 6 класу (сміється). Але сподіваюся, що коли діти стануть дорослими, я, закутавшись у теплу ковдру, із чашечкою гарячого чаю, читатиму і художню літературу. Люблю романи. Тому поки немає часу почитати об’ємний твір, дивлюсь по ТБ мелодрами. Особливо подобаються ті, що показують у вихідні на телеканалі «Україна».
Нехай усім, хто бажає з’єднатися із книжкою, це обов’язково вдасться! Гарних вам творів, талановитих авторів і, звісно, багато-багато вільного часу, аби встигнути прочитати все!
За плече читаючої громади «заглядала» Олена ВЄЧКАНОВА
