Як ви сприймаєте День пам’яті та примирення?

лебединці шанують День пам’яті та примирення

Із 2015 року в Україні 8 травня відзначається День пам’яті та примирення. Ця дата невипадкова, адже за європейським часом капітуляція нацистської Німеччини відбулася саме цього дня. Повернутися у 1945 рік неможливо, а, отже, і з’ясувати, чому Йосип Сталін тоді вирішив змінити важливу для світу дату. Саме завдяки його рішенню 70 років поспіль країни пострадянського простору відзначали День Перемоги 9 травня.

Починаючи із 2015-го, українці мають одразу два пам’ятних свята. Щоправда, тепер 9 Травня має дещо довшу назву – День Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні. Напередодні ж ми разом із усім світом гідно вшановуємо подвиг українського народу, його визначний внесок у перемогу та висловлюємо повагу всім борцям проти нацизму. Але навіть за кілька років «пристрасті» довкола Дня пам’яті і примирення не вщухають, тож цього разу «ЖЛ» вирішила поцікавитися у читачів, яке ж їхнє ставлення до цієї дати.

Олександр: – На мою думку, такий день, як День пам’яті, потрібен, аби не забувати, якою ціною наші діди й прадіди захистили нашу державу і дали нам можливість жити та розвиватися. Подібне не можна забути, навіть через сторіччя…

Інна: – Нам, молоді, доволі важко розібратися в тому, що відбувалося 75 років тому. Та в будь-якому випадку треба шанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу та спокій майбутніх поколінь.

Іван: – Прочитавши тему обговорення, я замислився, а як би мій нині покійний батько, фронтовик, який горів у танку на Курській дузі, відповів би на це запитання. Я впевнений, що він, як і я, не конфліктував чи сперечався б, а мудро відповів, що День Перемоги – свято для кожного, хто цінує великий подвиг заради життя і миру, хто відчув біль втрат, а це – вся країна. Яке може бути примирення? З чим? Як нацизм взагалі можна пробачити і змиритися з ним? Я сприймаю 8 травня, як свято десь у Європі, а не на моїй скропленій слізьми та кров’ю у 1941-1945 роках землі. З Днем Перемоги, мої дорогі земляки! З Днем Святої Великої Перемоги!

Євген: Як і для багатьох, для мене це свято теж нове. День Перемоги – 9 Травня – більш звичне. Однак, після започаткування офіційного відзначення Дня пам’яті та примирення, прочитав чимало історичних довідок і зрозумів для себе, що ці дві дати нерозривно пов’язані. Хоча б із огляду на те, що 8 травня відзначається не тільки річниця капітуляції нацизму, а й вшановується пам’ять всіх жертв Другої Світової. Тепер для мене ця дата така ж прийнятна, як і День Перемоги. Тим більше, назва цього свята мені симпатизує – пам’яті і примирення. Думаю, у буденному житті нам часто не вистачає здатності до примирення і пам’яті про минуле. Принаймні для того, аби не робити помилок.

Олександр: 1 травня 1941 року відбувся один із найбільших парадів на Червоній площі у Москві. На ньому були присутні офіцери Вермахту, яких вітав нарком оборони СРСР Семен Тимошенко, що підтверджують історичні фотографії. «Совєти» знали, що Німеччина готується до війни із ними. Цей парад був швидше для гостей із Рейху: Сталін намагався справити враження, можливо, сподіваючись, що ті не наважаться напасти або хоча б відтермінують атаку. Тоді Сталін і Гітлер ще були союзниками. До війни залишалось 52 доби. Тому й маю питання – яке ще 9 Травня?!

Те, що думки наших респондентів розділилися – цілком справедливе явище. Сподіваємося, що кожен із них не лише вміє висловлювати власне бачення ситуації, а й поважати чуже. Бажаємо усім мирного та спокійного життя!

-------- На правах реклами ---------
Moneyveo [CPS] UA

Теги: ,