Чи не кожного року в місті та районі витрачаються сотні тисяч гривень на вивіз сміття та ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. А їх, на жаль, не меншає. Недобросовісні громадяни викидають свій непотріб там, де їм заманеться. У різний час доби вони вивозять автомобілями чи велосипедами побутові відходи подалі від своїх домогосподарств, захаращуючи запустілі садиби, узбіччя доріг, лісові галявини. Бо ж укласти договір із КП «Комбінат благоустрою» на вивезення сміття та кожного місяця сплачувати за послугу дехто вважає «дорогим задоволенням».
На гачок правосуддя потрапляють лише одиниці, а сума штрафу за скоєний злочин складає мізерні, за нинішніми мірками, кошти. Так, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів статтею 152 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачається адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У перерахунку на цифри маємо штраф від 340 до 1360 гривень. Час показує, що цієї суми недостатньо, щоб раз і назавжди покарати громадянина за подібні порушення.
«ЖЛ» вирішила поцікавитися у своїх читачів, як треба штрафувати недобросовісних громадян за порушення благоустрою.
Наталія: – Два останні роки ми із дітьми та онуками брали участь у санітарному очищенні території навколо нашого озера, та раз прибрали пакети та пляшки біля знака «ЛЕБЕДИН» із боку Сум. Хотілось би, щоб штраф накладали і на гостей нашого міста, які смітять там, де їм заманеться. Непогані різні методи, а я б запропонувала «випороти» порушників або накласти на них штраф у 666 гривень, щоб навіть думати боялися смітити. А ще б відслідковувала їх за допомогою відеокамер, які повинні стояти по місту, а не біля міськради.
Алла: – Я промовчу про те, яке я б обрала покарання, бо неправильно зрозуміють. Якщо порушник 2-3 рази сплатить по 340 гривень, то, можливо, й не захоче смітити наступного разу. Гривнею відучати завжди дієвіше. Хоча хто скаже, скількох порушників за минулий рік покарали? Гадаю, що сума з трьома нулями і нульовою статистикою її застосування не впливає на результат, на відміну від покарання у 340 гривень із доведенням до сплати штрафу в 90% випадків. Тут справа навіть не стільки в сумі, як у невідворотності покарання. А її якраз і немає.
Іван: – Ви, шановна редакціє, як завжди, актуальні! Питання благоустрою міста чи села залежить особисто від кожного. Насамперед, упорядковане подвір’я чи під’їзд визначається тим, хто в ньому проживає – справжні господар чи господиня. Спостерігаючи, як громадяни не підписують договір на вивезення сміття, а вночі тягнуть непотріб до лісосмуги, як із балкону вибивають килими, як недокурками встеляється клумба, як дорослі, свідомі громадяни чекають, коли прийде і прибере «Комбінат благоустрою» чи міська влада, усвідомлюєш, що нічого не вирішиться. Певна відповідальність має лежати і на громадських організаціях, які повинні не тільки допомагати прибирати місто, а й проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Усі повинні бути підписані на вивезення сміття. Така моя думка! Ми – люди! Повинні поводитися у суспільстві та з навколишнім середовищем, як люди. Наша планета нам уже показує, на що нам сподіватися. І ті, хто впевнений, що на їхній вік ресурсів води, повітря, надр вистачить, глибоко помиляються через власний егоїзм. Міська рада у співпраці з правоохоронними органами має контролювати дотримання правил благо-устрою.
Олена: – Зрозуміло, ми повинні самі наводити лад навколо себе. Згодна на 100%! Та хотілося би зустріти того спеціаліста, який грейдерував Боднівку, а потім змусити його ходити пішки цією вулицею. Вибачте, хоч би контролювали таке виконання робіт! Чи буде лад на цій вулиці коли-небудь? А, можливо, така дорога подобається всім? Здається, розміри штрафів за такі «проколи» належать до компетенції підприємства – виконавця робіт.
Анатолій: – Дякую за тему для обговорення, яка є і повчальною, й актуальною. Штрафи, передбачені законодавством, – «гуманні» для порушників і не зупиняють їх. А карати треба всіх: і тих, хто викинув папірець, і тих, хто вивіз мішки до лісосмуги. Одним із дієвих способів вбачаю покарання порушників прибиранням певної території міста, адже мітла і лопата на очах у знайомих змусять порушника схаменутися. А ще зупиняю тих, хто прямо під ноги кидає сміття на землю, і знаєте, майже завжди діє.
Яна: – На жаль, ми живемо в такий час, коли вся планета просто завалена сміттям. І таку жахливу екологічну ситуацію створили ми – найрозумніші істоти на цій планеті – люди! Дуже добре, що в нашому місті вже є баки для відходів із пластику. Принаймні це перші кроки, щоб привчити наш народ сортувати сміття. Той самий пластик піде на вторинну переробку і не лежатиме сотні років у землі. А щоб покарати порушників, треба чи не щодня писати в газетах, соцмережах та на плакатах, щоб хоча б якось «достукатись» до свідомості людей, що сміття не треба кидати на вулиці або вивозити в ліс. Не соромитися зробити зауваження тому, хто не кинув до смітника папірець, використану серветку чи ще щось. А з приводу штрафів, то вони повинні мати принаймні три нулі.
Ігор: – Карати за такі порушення треба обов’язково різними способами та методами, адже одними штрафами людей не залякаєш. Вважаю, що фото таких порушників треба друкувати на загал. Ми повинні знати своїх «героїв» в обличчя. Поки існують певні бюрократичні перепони, всі покарання мають право на існування.
Любов: – А я думаю, що якраз штрафами і залякаєш, бо слова і переконання на людей не діють. А коли людина знатиме, що за порушення вона буде покарана фінансово, то задумається. Штрафи повинні коливатися від 100 до 1000 гривень, і тоді, можливо, буде порядок.
Володимир Піщанський, директор КП «Комбінат благоустрою»: – На жаль, вище голови не стрибнеш і необхідно виконувати вимоги законодавства, яке передбачає такі мізерні штрафи. Гадаю, що штраф у 2000 гривень раз і назавжди зупинить порушника благоустрою. А ще я б вживав найсуворіші заходи щодо тих, хто смітить у своєму місті.
Так, іще залишаються серед нас ті, хто порушує закон та завалює наше місто і район різним мотлохом, нехтуючи не тільки вимогами законодавства, а й здоровим глуздом. А наші дописувачі вкотре довели, що намагаються зупинити тих, хто смітить у своєму рідному місті.
Громаду «слухав» Ігор КОЛЄСНІКОВ
