Як не прикро, але літо невпинно біжить до завершення. Хоча у цьому є і свої переваги. Це наближає нас до найвеличнішого державного свята – Дня Незалежності України. До цього дня і на державному, і на місцевому рівнях неодмінно проводяться різноманітні заходи. Вони нагадують нам історію розбудови державності, змушують задуматися, а чи все ми зробили, аби українцям і Україні жилося, як треба.
Вже традиційно у ці передсвяткові дні, 20 серпня, пройде масштабний мистецький фестиваль з нагоди святкування Дня Державного Прапора України та 30-річчя Незалежності України. Фестиваль у Підопригорах уже отримав статус всеукраїнського і проходитиме цьогоріч під патронатом Міністерства культури. На дійстві будуть представлені територіальні громади Сумської області. В куренях кожного району та громад можна буде ознайомитися із туристичними маршрутами, роботами майстрів народної творчості, іншими унікальностями.
Тож дійство, поза сумнівом, грандіозне і ми пишаємося тим, що наша Лебединщина вже традиційно стане сценою такого високого рівня, ми готові прийняти гостей з усієї України.
Але питання захисту і збереження здоров’я учасників фестивалю в умовах карантинних обмежень ще не зняте із українського порядку денного. Та й хіба тільки поширення COVID-19 ?
Тому ми запитали у лебединців, як вони ставляться до цьогорічного фестивалю? Чи планують брати участь і чого зазвичай очікують від цього дійства.
Алла (39 років): – Не такий страшний COVID, як ті, хто його боїться. За цей рік від ненадання медичної допомоги від супутніх захворювань померло більше людей, ніж від чисто «ковіду». А щодо фестивалю – ситуацію він точно не погіршить. Всі і так з усіма контактують.
Щодо мене – чомусь я ні разу не відвідувала цей фестиваль. Ні, це не принципово, просто так складались обставини. Думаю, цього разу також щось завадить. Самий перший раз, коли я збиралась туди поїхати, якраз в той день в Лебедин приїжджав Антін Мухарський. У виборі між «Кварталом» і Антіном, переміг Антін і я залишилась у Лебедині. Тобто збиралась їхати я по атмосферу, але отримала кращу атмосферу на концерті в Лебедині.
Наталія (36 років): – Навряд чи поїду на це дійство, але декілька разів була. Коли був Потап, дуже сподобалося, вони завели публіку, люди танцювали. І була, коли приїжджала Тіна Кароль. Було скучно.
А щодо ситуації з COVID-ом, хто боїться, той нехай сидить вдома, хто не дуже боїться – нехай їде, дотримується дистанції, одягає маску. А хто нічого не боїться – той нехай просто їде і відпочиває «по повній».
Я їздила заради атмосфери, і у першу поїздку зарядилася позитивними емоціями, чи, можливо, компанія гарна була. А вже вдруге очікуваних емоцій не отримала.
Сергій (55 років) висловився вельми цікаво: – Привіт, Лебединщино! Напишу своє обмозгованіє, про ХВІстіваль. Одні трублять по телеку, що наступає на неньку грядущая 2,3,4,…10 волна… Другі впарюють вакцинацію… Треті прогнозірують на 2 місяці осінью ЛОХ_даун… А політікани піаряться на ХВІстівалях і заробляють бабосікі… Так де правда, народе? Українці, включаймо мозгі… Не групу «Мозги», а свої мізки – нас повільно знищують…
Анатолій (37 років): – Я не прихильник «Кварталу», тому переді мною не стоїть вибір їхати чи не їхати. Був одного разу на їхньому концерті у Підопригорах і вони мене не переконали. Нічого цікавого і корисного для себе я там не знайшов. Проблема в іншому, адже не забуваймо, що людству продовжує загрожувати пандемія коронавірусу. Тому я б не збирав у одному місці таку велику кількість людей. Якщо вибирати між розвагами і здоров’ям, то я вибираю останнє. Тим паче те, що вони покажуть, можна спокійно подивитися по телевізору. Бережіть себе та свої родини, адже це головне сьогодні.
Євген (39 років): – Загалом, разом із родиною хотів би відвідати цей фестиваль. Іноді потрібна оця атмосфера єднання, яка можлива лише на масових заходах. Щодо COVID-у, так, звісно хвилюємося. Чи стане він заваді, подивимося ближче до 20-го.
Сергій (40 років): – Якщо знайду, як дістатися до Підопригорів, обов’язково поїду. Може, організовуватимуть підвіз із Лебедина. Бо коли власною машиною туди заїдеш, то й не відпочинеш, як годиться. Ще й цілий вечір переживатимеш, чи не вкрали її. Ковід мені вже не такий страшний – перехворів і вакцинувався. Аби не вакцинувався, іще подумав би, їхати чи ні.
Юрій (41 рік): – У кожного своя думка. І нав’язувати комусь те, що йому не подобається, напевно, немає сенсу. У цьому фестивалі мені подобається масштаби проведення та атмосфера. Для Лебединщини це дуже добре, що на її території проводяться заходи державного рівня. Щоб хто не казав, для громади це тільки плюс – і про нас знають далеко за її межами.
Якщо про Лебединщину не будуть знати, то до нас не прийдуть інвестиції та не приїдуть туристи. Під час фестивалю повинна буди презентація нашої громади, в якій слід донести гостям свої сильні сторони, туристичні місця. Це як варіант.
Ольга (57 років): – Було б дуже весело, якби не було так сумно. Після цього дійства, впевнена, кількість і хворих, і носіїв, і з летальним кінцем буде в десятки разів більше. Дай Бог, щоб ніхто не зазнав важкої форми ковіду та не був на апараті ШВЛ, після якого не всі, на жаль, виживають. У цей час, я вважаю, ще зарано збирати таку масу народу – це нонсенс… На застороги уваги ніхто не буде звертати, бо їх навіть у магазинах ніхто не дотримується. Наражати на небезпеку себе, я вважаю, це велике безглуздя.
Фестиваль проходить по «заяложеній» роками схемі: концертні номери не нові, ціни в ятках захмарні, якщо і прибуває «новий» артист, то з двома-трьома піснями. А ще і погода перед цим дійством стояла дуже жарка, трава вся вигоріла. Уявляєте, як пройде по тих дорогах чи стежках отака маса, яка пилюка стоятиме стовпом… Ну це моя думка, а, як відомо, «скільки людей, стільки й думок». Такі дійства не на часі!
А що дає громаді, що її знають за межами, цікаво? І в чому плюс? Хотілося б почути конкретну відповідь. Який фестиваль за рахунком? Не перший. Була презентація хоч раз? Ні… Думаєте, буде? Ні… А відділ культури та туризму розробив туристичні маршрути Лебединщиною? Ні… Так про що мова! А «інвестиції»… Подивіться на «розвалини» ліжкового заводу, маслозаводу, фабрики пластмасової фурнітури …
Як бачимо, як і будь-яка інша тема нашого обговорення, цьогорічний фестиваль у Підопригорах знайшов і своїх прихильників, і опозицію. Не обійшлося і без обговорення пов’язаних питань – інвестицій та туристичних маршрутів. На жаль, не всі з наших респондентів знають реальний стан справ сьогодні у галузях, причетних до організації та проведення фестивалю. Кожен по-своєму оцінює вплив цього заходу на розвиток Лебединщини. Одне заперечувати важко – якщо, про Лебединщину ніхто ніде не розповідатиме й не знатиме, нехай поки що винятково у розрізі цього фестивалю, навряд чи це допоможе громаді. То чому не скористатися із такої нагоди?
Поговорив із громадою Євген ШУЛЬГА
