Ми вже так звикли до новин про подорожчання, що особливо не переймаємося, почувши про черговий «стрибок» цін після підвищення пенсій або заробітних плат. Чомусь часто нас шокують такими новинами саме у осінньо-зимовий період, коли навіть перебування на вулиці не приносить ніякого задоволення. Але тему подорожчання товарів залишімо до найближчого майбутнього, а в сьогоднішній «Темі номера» поговоримо про лебединські маршрутні таксі, тарифи на проїзд у яких планують підняти із 1 січня 2020 року.
На найближчому засіданні виконавчого комітету Лебединської міської ради планується розглянути питання про встановлення нових тарифів на послуги з перевезення пасажирів мікроавтобусами та автобусами ПАЗ. У разі затвердження документа членами виконкому, проїзд у маршрутних таксі на маршрутах №№5, 8, 10, 13, 15, 16, 22 із початку наступного року коштуватиме вже не 5, як раніше, а 6 гривень.
За місяць користування маршруткою кожного робочого дня сума сімейних витрат складає від 750 гривень.
Зрозуміло, таке, хай і невелике, подорожчання, призведе до додаткових витрат кожної із лебединських родин, які користуються послугами громадського транспорту. Не важко порахувати, що сьогодні сім’я із 4 осіб «викладає» за проїзд містом для двох дорослих та двох дітей 36 гривень. За місяць користування маршруткою кожного робочого дня (а їх у місяці у середньому 21), сума сімейних витрат складає від 750 гривень. Відповідно за рік ця сума зросте понад 9000 гривень. Чергове ж підняття тарифу призведе до ще більших витрат.
НАШІ «МАРШРУТКИ»: були, є, будуть?
Маршрутне таксі – це комерційний громадський транспорт. У кожному населеному пункті України вже не перший рік широко розвинута ця галузь автоперевезень.
На кінець 2002-го в місті працювало тільки 6 маршруток із загальною пасажиромісткістю до 80 сидячих місць.
На жаль, уже давно минули ті часи, коли за 5 копійок можна було об’їхати все місто. Але було й таке, що Лебедин взагалі залишився без громадського транспорту. Лише у 2002 році у нашому місті з’явилися перші «маршрутки». Згадайте, як «зручно» було стояти у тих мікроавтобусах із низькими дахами та скільки «набивалося» в них пасажирів. А там же було лише 8-12 сидінь. На кінець 2002-го в місті працювало тільки 6 маршруток із загальною пасажиромісткістю до 80 сидячих місць.
Це сьогодні вулицями Лебедина курсують 19 одиниць транспорту на маршрутах №№3, 4, 5, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 22, які мають понад 300 місць для сидіння. Здійснюють перевезення 5 приватних підприємців за 10 маршрутами та комунальне підприємство «Комбінат благоустрою» за маршрутом №7.
До недавнього часу ще існували маршрути №№1, 6, 11, 17. Але з різних причин на сьогодні перевезення на них не здійснюються.
Нинішня мережа лебединських маршрутів затверджена рішенням міськ-виконкому у лютому 2016 року. Тоді ж затверджені і графіки руху міського пасажирського транспорту.
Із 1 серпня 2017-го з’явився маршрут №7. Це чи не єдиний автобус, який не обмежує права всіх без винятку категорій населення на безкоштовний проїзд.
Як підвищувалася вартість проїзду?
Тарифи на послуги із перевезення – завжди гостра проблема. Всі зацікавлені сторони наводять свої аргументи щодо плати за проїзд. Діючий порядок прийняття рішень щодо погодження тарифів на послуги перевезень затверджений ще наприкінці 2008 року.
За останні роки виконком міської ради неодноразово погоджував підняття тарифів. Так, у серпні 2017 року погоджено тарифи на проїзд у маршрутках для дорослих – 3,50 грн., пенсіонерів та дітей від 6 до 14 років – 2 гривні. Наступне підвищення відбулося у листопаді 2017 року. Тоді члени виконкому знову погодили підняття тарифу до 4 гривень. Нинішній тариф на перевезення для одного пасажира в сумі 5 гривень діє із вересня 2018 року.
Нинішній тариф на перевезення для одного пасажира в сумі 5 гривень діє із вересня 2018 року.
Трохи більше року існувала ця ціна, і ось нове звернення фізичних осіб-підприємців, стосовно якого виконком може прийняти рішення на найближчому своєму засіданні 18 грудня 2019 року.
У новому проекті рішень до зміни тарифу зазначені міські маршрути, крім №№3, 4, 7. «ЖЛ» вдалося дізнатися, чому на цих трьох маршрутах залишається стара ціна. Так, маршрут №3 діє до кінця року і далі припиняє своє існування. На маршрут №4 сьогодні триває конкурс із визначення перевізника, тому ціна підніметься вже після того, як стане відомо, хто його виграв. Як відомо, маршрут №7 обслуговується комунальним підприємством, яке поки не планує піднімати ціну.
Змінюємо тарифи: механізм і причини
Щоб розібратися у процедурі підвищення вартості проїзду у громадському транспорті, «ЖЛ» звернулася до начальника відділу торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів міськвиконкому Олексія Харченка. Він повідомив, що суб’єкти господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів, за результатами своєї роботи проводять економічний аналіз фактичних витрат на надання послуг. Насамперед, щодо їх відповідності економічно обґрунтованому рівню витрат та розміру діючих тарифів. У разі невідповідності чинних тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат через зміни обсягу надання послуг; зростання цін на пально-мастильні та матеріально-технічні ресурси; підвищення рівня мінімальної заробітної плати; інших факторів, що призводять до необхідності перегляду розміру тарифу на послуги з перевезення, перевізники повинні подати на розгляд виконавчому комітету міської ради обґрунтовані звернення з проєктними розмірами тарифу разом з визначеним переліком документів.
Міська рада через певні проблеми із перевезенням пасажирів по Лебедину, розробляє перспективний план розвитку свого комунального пасажирського транспорту.
Відділом аналізу і прогнозування управління економічного розвитку і торгівлі виконавчого комітету Лебединської міської ради протягом 5 робочих днів проводиться аналіз поданих документів, перевіряються розрахунки тарифів на відповідність їх вимогам чинного законодавства, стандартів, норм, правил та інших нормативних документів та, у разі необхідності, запитується додаткова інформація з обґрунтуванням такого запиту.
Підставою для відмови в погодженні тарифів на послуги з перевезення є неподання виконавцями або подання не всіх документів, зазначених у переліку, і їх недостовірність. Після отримання повного пакету документів, з урахуванням зауважень чи доопрацювань у розрахунках, управлінням готується проєкт рішення виконавчого комітету міської ради щодо встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів.
Також відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» посадовими особами виконкому міської ради здійснюється контроль за належною організацією обслуговування населення. Так, проводяться обстеження на предмет додержання приватними підприємцями – перевізниками графіків руху, схем руху на маршрутах, культури обслуговування пасажирів, підтримки салонів автотранспортних засобів у належному санітарному стані та безпеки на переїздах.
Виконавчий комітет Лебединської міської ради проводить заходи щодо залучення перевізників з інших міст, але після вивчення лебединського ринку перевезення пасажирів жодної пропозиції з боку суб’єктів господарювання не надходило.
За останні роки кількість маршрутів по місту зменшилась, також скорочується і час перебування пасажирського транспорту на маршрутах. Основною причиною цього явища перевізники називають відсутність водіїв категорії «D» та бажаючих працювати. Організатор перевезень – виконавчий комітет міської ради проводить заходи щодо залучення перевізників з інших міст, але після вивчення лебединського ринку послуг з перевезення пасажирів по місту жодної пропозиції з боку суб’єктів господарювання не надходило.
У свою чергу міська рада через певні проблеми із перевезенням пасажирів по Лебедину, розробляє перспективний план розвитку свого комунального пасажирського транспорту.
Техніка часто ламається, не говорячи про те, що з кожним днем все важче знайти бажаючих працювати водіями при низькій зарплаті.
Готуючи цей матеріал, «ЖЛ» вдалося поспілкуватися з декількома перевізниками щодо необхідності підвищення тарифів на проїзд. Вони пояснюють, що в нинішніх умовах дуже важко здійснювати перевезення, маючи тариф 5 гривень. Усі вони, незважаючи на відсутність із боку міської влади виплати компенсації, продовжують собі у збиток перевозити пільговиків нашого міста. Та й техніка часто ламається, не говорячи про те, що з кожним днем усе важче знайти бажаючих працювати водіями при низькій зарплаті. Тому й продовжують надавати послуги, розуміючи, що нині, в зимовий період, містяни йдуть на зупинку з надією, що дочекаються маршрутки.
Зрозуміло, що вкотре важливе для нас рішення прийматимуть без нашої участі. Але варто розуміти й те, що нові тарифи на проїзд у громадському транспорті не беруться «з неба». Головною причиною їх перегляду найчастіше є бажання, щоб на вулицях нашого міста працювали хоча б такі «маршрутки».
Ігор КОЛЄСНІКОВ
