«Спасітє…», «Памагітє»… Звичайно аж таких діалектичних зворотів у заголовках минулого тижня не було, але вони безпомилково вгадувалися у найменуванні усіх новинах, пов’язаних із автоматичним списанням боргів із рахунків українців. Колеги-журналісти у гонитві за продажами аж так розстаралися, що дехто вже перестав вважати себе власником своїх чесно зароблених. Чи насправді усе так страшно? Ні, але не без неприємностей, які обговоримо у сьогоднішній «Темі дня».
«Спишут деньги с карт и «опустошат» банковские ячейки: что ждет должников»… «Банкам дозволили автоматично списувати борги з рахунків»… «Заплатять всі? Борги харків’ян за комуналку і штрафи будуть списувати автоматично»… «Під загрозою зарплата і пенсія: як працюватиме автоматичне списання боргів»…
І це ще не найгостріші заголовки, які довелося прочитати минуло тижня через нововведення у чинному законодавстві. При чому про загрозу пенсіям і зарплатам було розміщено на офіційному сайті однієї із південних міських рад України. Звісно, послухавши чи почитавши такі новини, та не надто заглиблюючись у зміст, чимало наших співвітчизників мали опинитися у шоковому стані.
Через резонанс у соціальних мережах Міністерству юстиції навіть довелося додатково роз’яснювати, що нова система більше стосується технічної взаємодії між виконавцями і банками, тож боятися раптового списання грошей не слід.
Що відбувається насправді, і чи така страшна страшилка (вибачте за тавтологію)?
6 липня набрав чинності наказ Мін’юсту України від 23.03.2021 року №1061/5. Цим документом внесені зміни до Порядку арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями.
За конкретикою щодо цих законодавчих змін звертаємося до фахівців Лебединського бюро правової допомоги.
– Раніше система списання боргів працювала так: якщо хтось заборгував гроші, зокрема аліменти, це потрібно довести в суді. Якщо після рішення суду боржник не повертає гроші, то починає працювати Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони можуть домогтися списання грошей із банківських рахунків боржника. Але це складна процедура: щоб заарештувати рахунки їх потрібно знайти, тобто розіслати запити в усі 73 українських банки – пакет документів поштою. При цьому банки могли не розкривати інформацію про стан рахунку боржника. А якщо розкрили, то виконавець знову був змушений відправляти поштою документи з вимогою заарештувати рахунки. За час цих процедур з рахунку вже могли зняти всі гроші, – пояснює Євгенія Логвіненко.
Нині ж ситуація змінилася. Тепер банки зобов’язані на вимогу виконавця надавати інформацію про рахунки боржника та суму коштів на них. Звичайно, одразу про списання грошей не йдеться. Як і раніше, для арешту боргу потрібне рішення суду, спрощується лише процедура арешту.
Як відбуватиметься процедура списання коштів
1.Державний чи приватний виконавець за допомогою автоматичної системи виконавчого провадження направляє в банки вимогу на отримання інформації про рахунки боржника.
2.Банки протягом однієї робочої години після отримання вимоги повинні надати інформацію.
3.Виконавець за допомогою АСВП направляє в банки, де відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів.
4.Банки арештовують кошти і повідомляють про це виконавця.
5.Виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банкам.
6.Банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби.
7.Кошти потрапляють до стягувача боргу.
За які борги і скільки?
Раніше автоматичний арешт коштів застосовувався лише до неплатників аліментів. Нова процедура автоматичного арешту стосуватиметься усіх, хто потрапив до Єдиного реєстру боржників. Насамперед до того, хто заборгував за комунальні послуги, не сплатив штрафи за порушення правил дорожнього руху або виплати за кредитом та відсотки за ним.
У Мін’юсті пояснюють, що арешт і списання поширюється тільки на суму наявної заборгованості, підтвердженої рішенням суду. Решта коштів на рахунку залишається. Арештувати на більше ніж сума боргу можуть тільки у випадку, якщо до неї увійдуть судові збори, виконавчі витрати, штрафи і пеня за простроченою заборгованістю.
«Після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їхні номери та суми залишків на них. Тобто з’явиться можливість накладати арешт винятково на один рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на не арештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися. Усе це можливо тільки у разі відкриття виконавчого провадження», – уточнюють у пресслужбі Мін’юсту.
Під арешт і списання можуть потрапити і соціальні рахунки. Це ті, на які надходять пенсія, стипендія або інша державна допомога. Але це можливо тільки в разі відсутності у боржника інших рахунків і майна для погашення заборгованості. Крім того, стягнення із соціальних рахунків має проводитися за окремим порядком, а частка відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 20%.
Як захиститися?
Аби не втрапити у халепу важливо розуміти, скільки і кому винні. Адже, якщо говорити чесно, підстави для арешту і списання коштів не з’являються за один день. Для цього необхідне рішення суду із кількома засіданнями і повідомленнями. Тобто не знати про наявність боргу майже неможливо. Мабуть, єдиний виняток із цього припущення, арешт коштів за заборгованість зі сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху. Повідомлення про порушення, зафіксоване камерою, надсилається за місцем реєстрації. А якщо людина там лише зареєстрована і не проживає, відповідно повідомлення не отримає, тож може і не знати, що потрапила до реєстру боржників.
Втім є й інші способи дізнатися про наявність боргу. Насамперед, цифрові інструменти: Єдиний реєстр боржників, портал «Онлайн-будинок юстиції», електронний сервіс державних послуг «Дія», Автоматизована система виконавчого провадження.
Мешканці Лебединської громади можуть перевірити перебіг виконавчого провадження, стан арешту банківських рахунків чи наявність свого прізвища у Єдиному реєстрі боржників, звернувшись в Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби.
Контактний телефон установи: (05445) 2-00-73, 2-31-47; м.Лебедин, пл.Соборна, 29 та на адресу електронної пошти: info@lb.sm.dvs.gov.ua.
Після такого детального роз’яснення, розумієш, що кардинальних змін власне і не відбулося. Якщо вчасно платити штрафи і виконувати рішення суду, а ще краще – не доводити свої справи аж до цього, все буде добре. До того ж якщо кошти з рахунку списали безпідставно або виконавцем були допущені порушення, завжди можна звернутися до суду й оскаржити рішення.
Головне, як завжди, не робити передчасних висновків, не галасувати зайве, недослухавши чи недочитавши.
«Перевіряв» закон Євген ШУЛЬГА
