Говорить громада: підсумки – Який мій психологічний вік

Психологічний вік лебединців

Відповідь на це непросте питання, хотілось почути багатьом. Майже кожен із нас часто задумується над тим, а на скільки років, я виглядаю, на скільки почуваюся? Кожен хоче залишатися молодим і душею, і тілом, але коли підходить до дзеркала, усвідомлює, що виглядає саме на свій вік.


Кожен має за плечима свої роки: кому 15, кому 20, 40… Кожен пам’ятає свої життєві кроки, досягнення і прорахунки. Без сумніву, настає та мить, коли хочеться щось змінити у минулому, або чогось надбати в майбутньому. Та іноді у 20 років можна мати розум досвідченої людини, а в 70 бути молодим, юним, безтурботним, думати, що все ще попереду.


Вкотре «ЖЛ» звернулася до своїх читачів і почула багато відповідей на це цікаве, але не просте запитання.


Василь, 69 років: – Даю собі 45-50 років, бо завжди поряд зі своєю прекрасною половинкою, яка не дає мені старіти ні душею, ні тілом.


Іван, 52 роки: – Взагалi-то, я не планував сьогоднi згадувати про свiй вiк та заглядати до паспорта, але в запропоноване обговорення не можу не вставити свої «п’ять копiйок». На мою думку, старим дiдом можна почуватися i в 17, i в 25, i…. Все залежить вiд нашого сприйняття свiту та проблем, якi ставить перед нами життя. У мене i робота, i громадська дiяльнiсть, пов’язанi з молоддю. Ото ж, частенько хочеться «утнути» щось таке. У колi своїх друзiв вiку взагалi не помiчаю, адже з дитинства «легкий» на пiдйом. В життi буває всяке, але впадати в депресiю менi нiколи. I раджу всiм сприймати проблеми та тимчасовi труднощi як досвiд та науку, посланi нам Богом. Усiм бажаю позитиву та вiтаю з Днем молодi та Днем Конституцii України. Усi на природу!!!


Олена Василівна, заступник міського голови: – Мій вік 25-27 років. Мені про це часто кажуть мої діти, з якими я жартую і бешкетую. Вони вбачають мене своїм однолітком та подругою, з якою завжди можна знайти спільну мову. Часто почуваюся молодою, вірю в те, що у нас все буде гаразд, і не перестаю чекати від життя чудес. Мрію і намагаюсь втілювати їх у реальність, і хоча моя особистість вже сформована, продовжую відкривати в собі та людях щось нове і цікаве.


Анатолій, 36 років: – Мені дуже часто приходить на думку саме це непросте запитання, адже дуже хочеться знати цей вік не тільки в собі, а і у інших. Почуваюся на 25, напевно через те, що в ті роки, навчався і отримував повну насолоду від життя. Після того моменту вже пройшло понад 10 років, але я залишився ще в тому віці.


Світлана, 56 років: – Після того, як мені виповнилося 50, почала відчувати проблеми зі здоров’ям, можливо, через це дам собі більше років, ніж є. Хоча ще 10 років тому була молодою і енергійною.


Олег, 27 років: – Складається враження, що я немов би зупинився у своєму віці, адже почуваюся на 17 років. Не знаю, скільки ще так триватиме, але мені подобається мій «психологічний» вік.


Олена: – Не скажу, скільки мені років! Здогадайтеся самі. Але мені хочеться співати, розбишакувати, ганяти на велосипеді! Ні! Не говоріть, що це інфантильно в деякій мірі. Я вважаю себе відповідальною і досить серйозною людиною. Це просто такий стан душі!


Приємно, що цього разу всі наші співрозмовники знайшли час для спілкування і поділилися з нами, можливо, таємним та сокровенним. А ще приємно, що до наших респондентів додалися представники влади, які завжди повинні бути з громадою, допомагати і підтримувати її, робити все, щоб життя простих лебединців було щасливим і радісним, а кожен з них почувався молодим та сповненим планів і задумів.
Насамкінець, бажаємо вам дивитися на себе в дзеркало лише для того, щоб поправити зачіску, а не вдивлятися, на скільки років ви виглядаєте. Головне знати, що ваші роки – це ваше багатство.