– Алло, швидка? Нам потрібна ваша допомога! – такі дзвінки лунають у диспетчерській службі екстреної медичної допомоги по кілька десятків, а то й сотень разів на добу. І якщо лунають, значить хтось не зміг впоратися з проблемами власного здоров’я. Або ще гірше – трапився нещасний випадок, і для збереження людського життя потрібна швидка фахова медична допомога. Як нині реагуватимуть на звернення диспетчери служби й коли чекати на приїзд бригади, з’ясовуємо у сьогоднішній «Темі дня».
Дзвінок до служби «103» – не лише «крик» про допомогу хворого, чи того, хто опинився поряд із ним у нелегкий час. З іншого боку телефонного дзвінка цілодобово працює потужний «механізм», що складається із диспетчерів, лікарів, водіїв, обслуговуючого персоналу, які мають безпомилково визначити, як їхня служба може найефективніше і найшвидше допомогти тому, хто благає про допомогу.
Нещодавно у роботу «механізму» екстреної медичної допомоги внесені суттєві зміни. Вже від початку року діють нові правила виїзду бригади екстреної медичної допомоги. Стосуються вони, насамперед часових нормативів прибуття бригад на місце події та критеріїв розподілу звернень залежно від стану пацієнтів.
Аби з’ясувати усі ці деталі, звернімося до нормативних документів та пояснень старшого фельдшера Лебединської підстанції екстреної медичної допомоги Олексія Клюса.
КОЛИ ЧЕКАТИ ДОПОМОГИ?
Нормативи прибуття бригад екстреної допомоги – не якісь примарні цифри, вигадані невідомо ким. Вони чітко визначені державними документами. Відкриваємо постанову Кабміну №1271 від 16 грудня 2020 року і дізнаємося багато нового й цікавого, як для пересічного громадянина.
Насамперед, документом звернення на телефонний номер «103» залежно від стану пацієнта поділяються на критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні. До якого із цих видів звернень віднесуть ваше, те і визначатиме час очікування медичної допомоги.
Класифікуватиме звернення диспетчер оперативно-диспетчерської служби. Як пояснила в ефірі одного із сумських телеканалів заступниця директора обласного центру екстреної допомоги Галина Білоус, цілодобово у центрі екстреної меддопомоги чергує близько 16 фахівців. Вони приймають виклики з усієї області. П’ятеро відповідають на дзвінки від пацієнтів, четверо перерозподіляють виклики на вільні бригади, решта – консультують телефоном та обробляють результати викликів.
За вже згаданою Постановою, саме диспетчер, а не старший бригади, черговий фельдшер, водій чи ще хтось, визначає стан пацієнта та обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги. Тобто, він визначає необхідність виїзду бригади на місце події.
Посадовиця розповіла, що бувають звернення у службу, коли абонент говорить, що виїзду бригади не потребує. Але спілкування диспетчера із цим абонентом логічно призводить до необхідності виїзду бригади. Там дійсно виявляється екстрений стан. Водночас є безвідповідальні звернення, коли абоненти викликають бригаду дарма.
Повернімося до нормативів прибуття – швидкості, із якою має приїхати бригада екстреної медичної допомоги.
На місце події за зверненнями, що належать до КРИТИЧНИХ, норматив прибуття становить 10 хвилин із моменту надходження звернення до диспетчера.
Із огляду на можливість виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги – ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо – допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 25 відсотках випадків.
Якщо ж ваш випадок визначили як ЕКСТРЕНИЙ, бригада має прибути за 20 хвилин. З огляду на все ті ж обставини, що не залежать від служби, перевищення зазначеного нормативу допускається, але не більше ніж у 15 відсотках випадків.
У НЕЕКСТРЕНИХ випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Таке звернення може бути також передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці. А у разі відсутності такої можливості, диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстреної медичної допомоги, що не виконує критичних або екстрених викликів.
У разі надходження звернення, що належить до НЕПРОФІЛЬНИХ, диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря. А за потреби медичний працівник оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.
Однак наскільки реально виконувати такі вимоги у нашому лебединському повсякденні?
– Лебединську громаду обслуговує 3 бригади Лебединської підстанції екстреної медичної допомоги та 1 бригада при Штепівській амбулаторії, – пояснює Олексій Клюс. – Штепівську створили через близькість дороги державного значення, на якій досить часто трапляються ДТП. І, звичайно, вони обслуговують найближчі населені пункти. До складу кожної бригади входить фельдшер і водій.
Ще одним важливим нововведенням зазначеної постанови скасовано територіальний принцип розподілу викликів. Раніше бригада екстреної допомоги мала приїздити на виклик у місті за 10 хвилин і за 20 хвилин – у сільській місцевості. Нині ж норматив і для міста, і для села складає 10 хвилин.
– Щодо нових часових нормативів, відверто скажу, вкластися у такий час, тим більше у сільській місцевості на сьогодні нереально. Особливо, якщо йдеться про віддалені від Лебедина села. Вже після того, як відремонтували дороги, наприклад, до Пристайлового вдавалося доїхати за 17 хвилин, – говорить Олексій Григорович. – За такий короткий час можливо доїхати лише тоді, коли бригада була поряд – на виклику у сусідньому селі, або ж у дорозі десь неподалік.
КРИТИЧНИЙ, ЕКСТРЕНИЙ ЧИ НЕЕКСТРЕНИЙ?
І знову, аби зрозуміти принципи такого розподілу, повернімося до урядового документа. Як уже згадувалося, звернення на службу «103» залежно від стану пацієнта класифікуються як критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. І від цього залежить, чекати вам приїзду медиків чи ні.
За цим документом, до КРИТИЧНИХ диспетчери відносять звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що безпосередньо ЗАГРОЖУЮТЬ ЖИТТЮ і потребують ВИКОНАННЯ РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ.
Вони супроводжуються відсутністю дихання чи неефективним диханням, ознаками масивної крововтрати/кровотечі та зумовлені усіма видами травм, впливом зовнішніх факторів на кшталт ураження електричним струмом, блискавкою тощо; інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо, або ж гострими та хронічними захворюваннями.
І згадуємо вже прочитане – у таких випадках бригада допомоги має прибути за 10 хв.
ЕКСТРЕНИМИ визнаються випадки при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини й МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО РІЗКОГО ПОГІРШЕННЯ СТАНУ в разі несвоєчасного надання медичної допомоги. Вони супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, гострого коронарного синдрому, гострого мозкового інсульту, розладами дихання та деякими іншими скаргами та ознаками. Якщо такі погіршення стану хворого зумовлені травмами, зовнішніми факторами – ураження електричним струмом, блискавкою тощо; інтоксикацією та отруєнням, укусами тварин, комах або гострими та хронічними захворюваннями, варто розраховувати на приїзд бригади протягом 20 хв.
До НЕЕКСТРЕНИХ належать звернення стосовно постраждалого чи хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому НЕ ПРИЗВЕДЕ ДО ПОГІРШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я. Але хворий чи постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.
У такому разі диспетчер може й не відправити бригаду, натомість переадресує виклик до служби невідкладної медичної допомоги.
НЕПРОФІЛЬНИМИ вважаються звернення, коли стан хворого чи постраждалого НЕ Є НЕВІДКЛАДНИМ ТА НЕ ПОТРЕБУЄ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Зокрема, хворий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці. У разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.
Щодо цього наш співрозмовник Олексій Клюс пояснює:
– Умовно до критичних звернень належать стани пацієнта, викликані нещасними випадками чи непередбачуваними обставинами. Ось якраз для таких випадків норматив приїзду складає найшвидші 10 хв. Наприклад, інфаркт чи інсульт у переважній більшості випадків нині не належать до категорії критичних звернень.
Водночас, раніше нас не направляли на виклики, коли були скарги на високу температуру. Нині ж, через поширення коронавірусу, на такі виклики направляються саме бригади екстреної допомоги. Вони забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту, аби, рятуючи людину, медики самі не стали жертвами небезпечного вірусу.
Загалом і температура різна буває, точніше – її причини. У одних випадках це може бути звичайна застуда, в інших цей показник може свідчити про більш серйозне захворювання. Як власне і неконтрольоване хворим підвищення чи зниження артеріального тиску. Це може бути наслідком хронічного захворювання, а може – наслідком якогось критичного стану, коли допомога пацієнту потрібна тут і зараз. Це якраз обов’язок диспетчера – без затримок якісно визначити стан того, хто телефонує, і прийняти рішення про доцільність направлення бригади. А ми неухильно маємо реагувати на вимоги диспетчера.
Тепер після вивчення нормативних документів і розмови із фахівцем, за що ми йому безмежно вдячні, наче все стало на свої місця. Бо, якщо відверто, вже доводилося чути оте скептичне «Зараз помиратимеш, а ніхто й не приїде допомогти!». Звісно, часто тому, хто звертається до служби «103», здається, що саме його випадок найголовніший і найневідкладніший. Водночас, у цю ж саму мить у когось іншого ситуація може бути ще гірша. І кожна секунда затримки може коштувати комусь життя. Тому не варто відразу робити жодних песимістичних висновків. Краще допоможіть працівникам цієї важливої служби якнайкраще виконувати роботу, наприклад, надавши всю важливу інформацію, замість витрачати час на емоції. А якщо ви за кермом, поступіться дорогою автомобілю медиків, які поспішають рятувати чиєсь життя (а трапляється бачити таку водійську неповагу і порушення правил дорожнього руху навіть у нашому місті). І головне – здоров’я нам усім.
Євген ШУЛЬГА
