87 питань у проєкті порядку денного і жодного депутата у залі. Це – 28 січня 2022 року, п’ятниця, яка могла бути «сесійним» днем у Лебединській міській раді. Уже понад чотири з половиною місяці депутати не збираються у залі засідань. А останнє результативне голосування у ній з питань розвитку Лебединської громади датоване ще 27 серпня 2021 року.
Напередодні запланованої сесії Олександр Бакликов у відеозверненні, оприлюдненому на офіційному сайті міської ради та у соцмережах, закликав депутатів до розумного компромісу. Такі звернення вже можна вважати традиційними, бо ж з’являються вони не вперше напередодні запланованих міським головою сесій. Але, як покажуть подальші події, і цього разу будь-якого результату намагання очільника громади не дали.
Втім на цьому обговорення відео-звернення завершувати було б зарано. Адже у ньому Олександр Бакликов запропонував напередодні сесії провести зустріч із депутатами для пошуку компромісу у виході громади із тривалої політичної кризи.
Як не дивно, ця зустріч відбулася. А дивина її у тому, що тривалий час будь-яких публічних згадувань про спільні зустрічі голови із депутатами не було. Зустріч цю пропонувалося провести за, так званими, закритими дверима, тобто без вух і очей сторонніх спостерігачів. Та за деякий час у соцмережах з’явився аудіозапис цього зібрання. Чи, як запевняє Олександр Бакликов, нарізка аудіозапису. Хоча, за попередньою домовленістю учасників, спілкування мало відбуватися негласно і майже таємно.
На шкоду чи на користь громаді буде ця гласність закритої зустрічі – невідомо. Однак, її оприлюднення принаймні дає нам можливість узагальнити, що відбувалося того дня.
Чи то за чиїмось задумом і з упевненістю, що цей запис пізніше стане надбанням громадськості, у почутому чимало звинувачень у бік Олександра Бакликова. Фактично вони повторюють претензії, за які депутати намагаються припинити чи вже припинили повноваження Олександра Бакликова. Саме ця невизначеність, очевидно, і заганяє у куток політичну ситуацію у громаді. Та до депутатських претензій повернемося трохи далі.
Насамперед, спробуємо з’ясувати, із чим прийшли депутати до Олександра Бакликова і у чому саме мав бути компроміс із точки зору представників депутатського корпусу. Отож обранці, насамперед, зажадали від очільника громади дій, які б дозволили розблокувати державний реєстр юридичних осіб (очевидно, для внесення до реєстру відомостей про припинення повноважень Олександра Бакликова). Наступним кроком голови мало би стати, власне, виконання рішення депутатів про дострокове припинення його повноважень. Також депутати претендували на те, що, у разі знаходження компромісу і скликання сесії найближчим часом, вона вважатиметься 24-ою від початку роботи ради восьмого скликання. І це, очевидно, варто розуміти, як намагання депутатів отримати від Олександра Бакликова гарантії, що рішення, прийняті депутатами під час зібрань у медичному коледжі, у тому числі і щодо бюджету громади на 2022 рік, є чинними і такими, що мають бути реалізовані виконкомом.
Натомість депутати зобов’язали-ся б зібратися на сесію і розглядати будь-які питання, підготовлені виконавчим комітетом міськради. Але з умовою, що головувати на цій сесії мав би не Олександр Бакликов чи Дмитро Коваленко як секретар ради, а один із депутатів, котрому депутати доручили цю відповідальну місію.
Олександр Бакликов на такі умови не пристав. Зокрема, з його слів, через невідповідність пропозицій депутатів вимогам чинного законодавства.
Описана у кількох реченнях зустріч насправді тривала понад годину. Після прослуханого незаперечними виявилися принаймні дві речі. Перше – легітимність міської ради, у сенсі депутатського корпусу, жодним офіційним чином наразі не оскаржена, і сьогодні це чинний орган, який має право приймати будь-які рішення, віднесені до сфери діяльності місцевого самоврядування. Чого із упевненістю не скажеш про міського голову, повноваження якого депутатський корпус намагається припинити. У законний чи незаконний спосіб це відбувається – без людей у мантіях (і це – не про інквізицію) не розберешся.
Друге – здавалося, б цілком логічні претензії депутатів до Олександра Бакликова щодо стану доріг у громаді, співпраці із депутатами районної, обласної, Верховної рад та і всі інші ніяк напряму не стосуються повноважень міського голови, якими його наділив Закон. Адже у цьому переліку ви не знайдете жодних зобов’язань розвитку громади, скоріше – адміністративно-господарські, покликані забезпечити роботу депутатів і виконавчого комітету на користь громади. Вибачте, але виходить такий собі «завгосп», як, до речі, раніше часто повторював Олександр Бакликов своє бачення суті посади старости.
Із приміщення «таємної» зустрічі сторони розійшлися без напрацьованого компромісу. Розійшлися, аби не зібратися 28 січня на пленарне засідання сесії, скликане очільником громади. За словами спікера депутатів, без цього компромісу депутати навряд чи зберуться у залі принаймні до травня, коли вони сподіваються на завершення розгляду справи про законність дострокового припинення повноважень голови усіма інстанціями вертикалі судової системи.
Та і це, можливо, не стане крапкою у кризовій ситуації Лебединської громади. Адже з одного боку депутати заявляють про готовність, у разі визнання судом їхнього рішення про дострокове припинення повноважень голови незаконним, визнавати правомочність Олександра Бакликова і плідно працювати у сесійній залі. З іншого – припускають, що у разі прийняття судом рішення на користь міського голови, на першій же наступній після цього сесії знову голосуватимуть за дострокове припинення його повноважень (сподіваємося, якщо депутати таки наважаться на цей крок, то принаймні зроблять це так, аби у громаді знову тривалий час не було двовладдя).
О 10:19 у залі засідань міської ради Олександр Бакликов констатує, вже вкотре, що на скликану сесію із 34 обраних депутатів не з’явився жоден. Тож 21 сесія знову не відбулася. Натомість міський голова відповідає на запитання лебединців, присутніх у залі. Насамперед, щодо ймовірного підвищення плати за управління багатоквартирними будинками, які обслуговує Лебединська ЖЕК, серії крадіжок у Василівці, де, за словами жителів, лише за тиждень обікрадено 16 будинків, щодо присутності секретаря міської ради на робочому місці і багато інших. Щоправда, у більшості випадків Олександр Бакликов змушений констатувати, що вирішення піднятих питань поза межами повноважень і його, і депутатського корпусу, і виконавчого комітету.
А це вкотре приводить нас до висновку, що, мабуть, таки забагато сподівань і зобов’язань ми покладаємо на того, хто очолює громаду, незалежно від прізвища посадовця. Не все може вирішувати місцеве самоврядування, хоча впродовж останніх років багато й говорилося про значне розширення його повноважень. Чимало із ключових важелів впливу на розвиток територій ще залишається у держави. Тож і вимагати від неї реагування у критичних випадках маємо повне право.
Євген ШУЛЬГА
P.S. За повідомленнями активістів у соцмережах, Сумський окружний адміністративний суд задовольнив позов Олександра Бакликова до Лебединської міської ради про визнання протиправним та скасування «рішення Лебединської міської ради від 29.09.2021 №460-МР» про дострокове припинення повноважень Лебединського міського голови Бакликова Олександра Миколайовича. Наразі проголошено вступну і резулятивну частину. Повний текст рішення у справі №480/11049/21 буде підготовлений протягом 10 днів. Рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»
