Пандемія коронавірусу змусила світ зупинитися і відкласти на деякий час вирішення нагальних проблем. Ті, хто схаменувся пізніше або взагалі відмовився від обмежень, страждають від наслідків нової чуми. В Україні вже 22 дні діє карантин та проводяться відповідні заходи. Закрилися підприємства, організації, установи, заводи та фабрики, які за видом діяльності можуть це зробити. Не працюють транспортне сполучення, дитсадки і школи. Лише продовольчі магазини забезпечують населення товарами повсякденного вжитку.
Лебединці разом з усіма перебувають на карантині, запровадженому державою. «ЖЛ» вирішила поцікавитися, чим вони займаються у свій вільний час, особливо, якщо його дуже багато. Ось що ми почули.
Іван: – Звичайно, ми були не готові до такої ситуації. Кожен житель Лебединщини, прийнявши виклики сьогодення, планує і діє відповідно. Що ж стосується мене, то я знайшов час нарешті дочитати книгу на історичну тематику – про події Другої Світової війни, посадив кілька дерев, зайнявся спортом, спілкуюся з друзями та однокласниками онлайн. Вважаю, що цей час випробувань, який ми зараз маємо, варто провести, в першу чергу, з думкою про суспільство. Тож сподіваюся на краще та бажаю жителям Лебединщини міцного здоров’я.
Інна: – Засмучена тим, що в улюблену пору року змушена сидіти вдома. Але ж і тут є багато справ. Ігри та заняття з синочком, приготування смаколиків, домашні справи і робота онлайн. І дуже б хотілося, щоб кожен дотримувався карантину. На жаль, дітей 2-7 років неодноразово бачила на майданчиках, певно, через легковажність батьків. Будьте здорові, не нехтуйте порадами медиків, будь ласка.
Любов: – Підтримую заклик до людей дотримуватися карантину і сидіти вдома. Я, наприклад, дуже скучила за роботою і нашим медичним коледжем. У період карантину працюю над новим репертуаром для моїх ложкарів, розробляю нові сценарії, спілкуюся з учасниками нашого ансамблю онлайн. Працюю вдома, щоб вийти на роботу після карантину з необхідним та потрібним матеріалом. Бережіть себе і будьте здорові!
Анатолій: – Продовжую працювати на постійному місці роботи, незважаючи на тимчасові незручності та обмеження. Робота вимагає обов’язкового спілкування з місцевими жителями, але доводиться «зустрічатися» дистанційно. Це приносить неабиякі труднощі, але намагаємося виходити з ситуації і обговорювати деякі питання телефоном.
Данил (12 років): – Єдине бажання в нинішніх умовах, щоб скоріше все закінчилося. Дуже хочеться в школу, до однокласників, друзів та вчителів. Сумую без «живого» спілкування, і навіть уявити не міг, що для нас, дітей, прийдуть такі «важкі» часи. Вдома виконую шкільні завдання, допомагаю мамі по господарству, ношу продукти та необхідні речі своїй бабусі, яка проживає неподалік. Дуже сподіваюся, що ці незручності скоро закінчаться.
Алла: – Підтягую незавершені справи. Разом із сином готуюся до ДПА. Планую нарешті пройти навчальні онлайн-курси зі стратегічного, критичного та креативного мислення на ВУМ-онлайн. Також для мене і нашої організації піклування про тварин ніхто не відміняє. До речі, на вулиці тепло і сухо, собаки з центру міста дуже спраглі. Якщо є можливість, залишайте воду в місцях, де вони відпочивають. Повірте, їсти і пити всі живі істоти хочуть однаково.
В’ячеслав: – Карантин не означає, що життя зупинилося. Вдома завжди робота є. І дерева обрізати, і обприскати їх, і обов’язково з’їздити на риболовлю. Вчора поспілкувався з природою і зловив гарну щуку. А сьогодні прибрав у дворі, обрізав дерева, кущі смородини, попрацював по господарству.
Микола Задорожній, народний депутат України: – Як і більшість народних обранців, продовжую свою роботу. На жаль, довелося тимчасово припинити прийоми та зустрічі із виборцями. Нині працюю у своєму профільному бюджетному комітеті над розробкою нових законопроєктів, які виноситимуться на розгляд позачергових сесій. Також вирішую запити та зважую на пропозиції, що надсилають мої виборці. Займаюся питанням якнайшвидшої передачі лікарням 162 виборчого округу необхідного медичного обладнання на боротьбу із пандемією коронавірусу.
Певно, що лебединці оптимістично налаштовані і сподіваються на закінчення карантину, на подолання вірусу. Більшість із них є законослухняними громадянами і дотримується обмежень. Нарешті родини у повному складі проводять вільний час, влаштовують домашні справи, піклуються про своїх батьків. І це добре, адже життя продовжується. Сподіваємось, без коронавірусу.
Громаду «слухав» Ігор КОЛЄСНІКОВ
