Часто доводиться чути від людей старшого покоління, що, мовляв, пропрацював цілий вік, а пенсію заробив мізерну. Як виживати у таких складних умовах? Та минає час і подібні скарги й нарікання вже почують також від нас із вами. Дехто заперечує: «Ще побачимо». Однак поговорити про «це» варто вже сьогодні: про те, яку заробітну плату маємо, чи легально працюємо, чи думаємо про майбутнє забезпечення, чи живемо одним днем? Тож і спробуємо розібратися у сьогоднішній «Темі дня».
Молодий чи середнього віку – маєш сили працювати, забезпечувати родину. І, зазвичай, тобі не важливо, чи сплачує твій роботодавець за тебе податки, аби згодом ти міг претендувати на забезпечену старість. Ну, можливо, не надто вже й забезпечену, але у тому пошанному віці бути спокійним і впевненим, що є копійка за душею.
Прийняття працівника на роботу під виглядом стажування без відповідної оплати праці є порушенням трудового законодавства
Переважна частина молоді думає трішки інакше, дбаючи про сьогодні, а про оте «завтра» вирішуватиме потім, бо «мені ще рано». Тому й не особливо дослухається до пропозицій роботодавця: «ти оформлений на «мінімалку», а платитиму тобі більше» (тобто платиться офіційна і неофіційна зарплата), і погоджується на такі умови, задовольняється заробітною платою «в конверті». І добре, коли хоча б на «мінімалку»! А якщо роботодавець пропонує «стажування», «випробувальний термін», «оформлення на неповний робочий час», інші способи та «винаходи», аби обминути легальні трудові відносини чи безпідставно відтермінувати їх оформлення на невизначений час, або й просто звільнити працівника? Тоді заробітна плата може або взагалі не виплачуватися, бо немає відповідного документа, який би підтверджував, що ви працювали, або усі доходи (і працівника, і роботодавця) йдуть «у тінь».
Слід відразу зазначити, що прийняття працівника на роботу під виглядом стажування без відповідної оплати праці є порушенням трудового законодавства. І випробувальний термін згідно з нормами закону має бути застосований роботодавцем тільки після офіційного працевлаштування найманого працівника.
На жаль, названі «махінації» із заробітними платами вже стали нормою життя. Це наче вигідно, як для роботодавця, так і для працівника – бо жити ж можна. Сьогодні ти не бачиш проблем в отриманні тугенького конверта – вони виникатимуть з роками. Погоджуючись працювати не зовсім законно, працівник сам себе позбавляє соціальних гарантій. Роботодавець не відраховує з неофіційної зарплати єдиний соціальний внесок. Можна працювати понад норму, без вихідних та святкових днів, а додаткової плати за це не буде. Ні лікарняних, ні відпусток також «не світить». У будь-який момент можуть звільнити без виплати вихідної допомоги і без оплати за виконану роботу. Зареєструватися в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу також не буде змоги. А факт перебування у трудових відносинах із роботодавцем, про що була усна, не зафіксована юридично домовленість, слід доводити в суді з допомогою свідків.
Дві пенсії: моя й батьків
Отже, найбільшу небезпеку «тіньової зайнятості» складає втрата страхового стажу для призначення пенсії при досягненні пенсійного віку. Однак ця небезпека – не єдина. Відрахування із заробітної плати у вигляді єдиного соціального внеску працівників сьогодні надходять до Пенсійного фонду України та відразу перерозподіляються й виплачуються нинішнім пенсіонерам. Тобто, нинішній працівник фактично несе відповідальність за накопичення виплат власної пенсії та формування бюджету для фінансування пенсій своїм батькам.
Навмисне ухиляння від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати – фінансова та адміністративна відповідальність
Однак через старіння населення відбувається постійне збільшення кількості пенсіонерів та зменшення кількості працюючих. Тож коштів, що надходять до пенсійного фонду не вистачає для покриття виплат пенсіонерам. ПФУ із року в рік має значний дефіцит. І поки що умов для його збільшення немає.
Тому й існує ряд законодавчих вимог до оформлення трудових відносин із працівником та виплати заробітної плати. А за навмисне ухиляння від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати – фінансова та адміністративна відповідальність. Про це сьогодні наголошує місцева влада, працівники Пенсійного фонду України, служби зайнятості та органів соціального захисту населення. Більше того, у містах та районах створені робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.
За словами першого заступника міського голови Ольги Зікєєвої, протягом 2019 року відбулося 11 засідань такої робочої групи та 1 – тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплат. Загалом проведена робота із 72 керівниками підприємств, установ, організацій та 34 фізичними особами-підприємцями (загальною кількістю 305 застрахованих осіб у цих роботодавців). Загалом група демонструє позитивні результати роботи: збільшено фонд оплати праці щодо 58 застрахованих, заслухано 6 підприємств щодо легалізації найманих працівників та збільшено чисельність працюючих на 7 осіб. Також досягнуто зменшення кількості осіб, що працюють на неповний робочий день, а застрахованим особам забезпечено право на зарахування страхового стажу у повному обсязі. Протягом січня-лютого поточного року, продовжує Ольга Віталіївна, вже відбулося два засідання робочої групи, де проведена робота з 12 керівниками підприємств та 11 ФОПами із 263 застрахованими особами.
Не доходить – плати
Звичайно, що не всі роботодавці ось так відразу й стануть відповідальними та добросовісними, «забудуть» свої «тіньові» задумки. Порушники, які звикли «крутитися» й заробляти гроші, звісно, залишаться.
Цьогоріч влада пішла на зміни штрафів у сфері легалізації зайнятості, однак зазначила – карати будуть, і не попередженнями. Із 2 лютого 2020 року набрав чинності закон №378. Зокрема, за неоформлених (нелегальних) працівників та «сіру» заробітну плату за перше порушення на роботодавця накладатиметься штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат (47230 грн.), за повторне – штраф у розмірі 30 «мінімалок» (141690 грн.) за кожного неоформленого працівника протягом двох років після першого порушення.
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці роботодавець сплатить 2 «мінімалки» за кожного працівника – 9446 грн.
Якщо роботодавець не допустив уповноважену особу до перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та «сірої» зарплати, його оштрафують на 16 «мінімалок» (75568 грн.).
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці роботодавець сплатить 2 «мінімалки» за кожного працівника (9446 грн.), а за недотримання гарантій та пільг в оплаті праці військовозобов’язаним працівникам – 4 «мінімалки» за кожного працівника (18892 грн.).
Коли ж роботодавець порушує інші вимоги трудового законодавства, він сплачує штраф у розмірі 1 «мінімалки» за кожне порушення (4723 грн.) та 2 «мінімалки» за повторне порушення протягом року після першого (9446 грн.). Нові штрафи за перевірками, починаючи від 2 лютого, вже діють.
З точки зору права
Але що ж порадити отому працівнику, який, можливо, й не погоджується з діями роботодавця щодо «сірої» заробітної плати? Думаєте, він вимагатиме від керівника легалізації трудових відносин? Особливо, якщо мова йде чи не про останню можливість заробити бодай якусь зарплату?
У переважній більшості громадяни йдуть до нас за отриманням консультацій. І лише одиниці у подальшому звертаються до суду за захистом своїх порушених прав,
Ось у подібних випадках чи не єдина цивілізована і відносно безпечна для працівника можливість – звернутися до Держпраці. Законодавство забороняє Інспекторам праці при проведенні перевірок розголошувати джерело будь-якої доведеної до їхнього відома скарги на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено через отримання такої скарги. Також у разі виникнення сумнівів у доброчесності роботодавця звернутися до юриста, який допоможе зорієнтуватися у своїх прав.
Заступник начальника Лединського бюро правової допомоги Євгенія Логвіненко щодо роботи у сфері легалізації зайнятості розповіла «ЖЛ»:
– У попередні роки на консультацію до бюро зверталися громадяни щодо відмови роботодавця офіційно оформити трудові відносини (одержання зарплати в конверті), вимоги роботодавця працювати повний робочий день, але офіційно людина працювала на 0,5-0,75 ставки. Це у той час, коли підняли розмір мінімальної заробітної плати – років зо два тому, і працівників почали масово переводити на 0,5-0,75 ставки.Також ми розглядали звернення щодо вимоги потенційного роботодавця безкоштовно працювати 2 тижні з можливістю в подальшому (якщо його все влаштовує) офіційно праце-влаштувати. Ми роз’яснюємо заявникам їхні права, передбачені Кодексом законів про працю. При цьому особливо звертаємо увагу на відсутність соціальних гарантій при неофіційному працевлаштуванні.
У кількох випадках фахівці бюро рекомендували звернутись із письмовим зверненням до територіального управління Держпраці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення. А ще у двох – звернутися до суду, зібравши відповідний пакет документів.
– У переважній більшості громадяни йдуть до нас за отриманням консультацій. І лише одиниці у подальшому звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, – пояснює Євгенія Логвіненко.
Як бути далі – захищати свої права чи ні – кожен працівник вирішить сам. При цьому не варто забувати і про свою майбутню пенсію, і пенсію своїх батьків. І про несплачені із заробітної плати податки для школи, у якій навчаються його діти. І про те, що роботодавці, які виплачують «білу» заробітну плату, теж не в захваті. Авжеж зарплата у «конверті» дає змогу сусідньому підприємству і вартість продукції зменшити, і більше працівників винайняти.
Та й це – далеко не повний перелік усіх складнощів, які виникають, коли вважаєш, що думати про «це» ще рано. А може, якраз вчасно?
Про «це» намагалися розповісти Євген ШУЛЬГА та Олена БОНДАРЄВА
