«ЖЛ» уже неодноразово зверталася до теми запровадження реєстраторів розрахункових операцій, а простими словами для нас, звичайних людей, касових апаратів. Згідно з одним із прийнятих відповідних документів щодо втілення в життя цієї ідеї уже із 1 січня 2022 року у підприємців мають бути подібні пристрої, а за змістом інших проєктів – запровадження відтерміновується до 2023-го. Та питання не в цьому. Чи потрібно це нашому підприємцю? Чи не вплине усе це на ведення бізнесу та ціни для споживачів? Звісно, мати касовий чек, що підтверджує, до прикладу, придбання товару чи послуги, добре, бо у разі якихось непорозумінь (браку товару чи шкоди його для здоров’я) покупець може звернутися до продавця чи до відповідного органу із захисту прав споживачів. Тож як ставляться до введення у дію касових апаратів самі підприємці? А як на це дивляться лебединці? Чи згодні вони отримувати документ про придбання товару та чекати, поки його видадуть? Ось про це «ЖЛ» запитала у лебединців.
Алла (39 років): – Моя думка така, що з нашою системою обліку і податків – це прямий шлях до закриття ФОПів. Невже з 1 січня касові апарати повинні бути навіть у манікюрниць, перукарів чи продавців пиріжків?
Наталія (40 років): – Хочу зауважити одну подробицю. У кожного товару крім штрихкоду, є 10-значний код УКТ ЗЕД. Можете звернути увагу, коли купуєте алкоголь і цигарки, він друкується у чеку перед назвою товару. Такий код має бути у кожного проданого товару, його заносять або вручну в касовому апараті завмаг чи продавець, або оператор чи адміністратор в систему, якщо є комп’ютерний облік у магазині. Дані про проданий товар і з чеку автоматично передаються в центр, наприклад, у податкову в Київ. Потім ці дані аналізуються податківцями. Помилка хоча б в одній цифрі – штраф, і штраф чималий. І це лиш незначний приклад. Вбачаю у введені нової системи роботи ФОПів намагання влади поповнити бюджет за допомогою штрафів. Бо іншими методами вони бюджет наповнити не можуть… Я не маю нічого проти того, аби ті, що працюють «в чорну» зараз, почали працювати нормально і згідно з правовими і податковими нормами. Але я переконана, що обрані методи призведуть лише до покарань і подальшого закриття тієї незначної кількості підприємців, що і так уже ледве дихають. І якщо таки зміни буде введено, уявіть, касові апарати треба купити, зареєструвати і оплатити до них ліцензії. Не здивуюся, якщо продажем їх займатиметься якийсь там «кум-сват-брат», когось там з мінфіну чи щось у такому роді… Плюс на це треба час, і час немалий.
Дякую, редакціє, за тему для обговорення, але, працюючи в торгівлі і читаючи про нововведення, розумію, що знаю мало. Тобто треба вивчити, організувати і донести нові нюанси до колективу. За цей час не один штраф прилетить. Отож і сумно, що працюєш у правовому полі, але все одно знайдуть, до чого причепитися. Тобто про підтримку малого та середнього бізнесу не йдеться…
Лілія (44 роки): – Мені не принципово отримати чек, але зручно, коли треба перевірити придбаний товар. Неодноразово в магазині АТБ було таке, що у чеку щось зайве «з’являлось», наприклад, замість цибулі по 10 грн.,чомусь вибили перець по 60 грн. Звісно, отримуєш вибачення, повернення своїх коштів, але на далі, думаю, треба самій бути уважнішою, хоча й не завжди це виходить. І, що цікаво, вибивається щось дорожче! Мабуть, «на лоха и жизнь плоха». Чек це, насамперед, доказ!
Іван Минюк, депутат міської ради (54 роки): – Вступаючи в обговорення запропонованої теми, розумiю, що викличу багато докорiв на свою адресу, але хочу висловити свою думку. Касовi апарати мають бути у кожного пiдприємця! Крапка. Спробую обгрунтувати.
По-перше, як отримувач товару або послуг, я хочу мати гарантiї про якiсть товару й можливiсть його обмiну або повернення у разi якихось обставин.
По-друге, усi пiдприємцi мають бути в однакових умовах. Сьогоднi однi мають дотримуватися законiв та сплачувати податки, а iншi можуть дозволити собi необгрунтовано нацiнювати свiй товар, не вiдповiдаючи за якiсть, та й податки їх не стосуються. Якщо ми хочемо жити у цивiлiзованiй країнi, а не думати тiльки про свiй гаманець, то повиннi усвiдомлювати, що держава живе за рахунок надходжень вiд рiзного виду податкiв. За тридцять рокiв незалежностi ми відвикли вiд законiв, вiд вiдповiдальностi, вiд обов’язкiв, вiд совiстi. Закордоннi «друзі» своїми порадами, обов’язковими до виконання, бо ми в них постiйно просимо грошей, методично руйнували нашу економiку. А кому потрiбна сильна Україна, з її потужним потенцiалом?! Нiкому, крiм нас самих. Окремо хочу сказати ще про одне й звернутися до бухгалтерiв, представникiв старої школи, згадайте первинну бухгалтерiю! Ви пройшли школу, яка заклала в вас фундаментальнi знання, ви маєте досвiд роботи. Погодьтеся зi мною, первинна бухгалтерiя – це основа пiдприємництва. Деякi пiдприємцi не витримали в галузі пiдприємництва й збанкрутiли, бо вважали, що виручка – це їхній прибуток i заробiток. Елементарно не знаючи, з чого складається цiна товару, люди стають на шлях пiдприємницькоi дiяльностi, а потiм звинувачують державу в своєму банкрутствi. Касовi апарати дадуть змогу й самим пiдприємцям вникнути в процес цiноутворення й налагодити дисциплiну у своїй власнiй справi. Ось така моя думка.
Ольга (57 років): – Підтримую стовідсотково! Коли в далеких 90-их ми з чоловіком вирішили відкрити свою справу (магазин продовольчих та непродовольчих товарів) однією з умов якраз і була необхідність встановити касовий апарат. Купили, в місті Ромни перевірили його (при зарплатах тодішніх у 200 гривень, апарат коштував 1300 гривень) і встановили. Кожен день робили звіт по апарату і нічого, торгували. А ціни тодішні були, для прикладу, шоколад «Корона» 100 грам коштував з націнкою 0.90 копійок. Отож, коли ми його «відбили»? Так що, не бійтеся чесної торгівлі!!!
Олег (36 років): – Хотілося б тут, звісно, почути думку підприємців, хоча більш ніж упевнений, що касові апарати потрібні.
Ігор Губар, приватний підприємець (52 роки): – Касовий апарат повинен бути прийнятий бізнесом як необхідність, як сьогодні мобільний телефон (простота в роботі, багатофункціональність, доступність, простота в обслуговуванні). А не так, як підприємців примушують, накидають ще одне ярмо на шию. Ось перелік моїх аргументів:
1.Дороговизна самого апарату і обслуговування, через 5-7 років обов’язкова заміна.
2.Кожна одиниця товару і назва повинна бути занесена в програму із своїм штрихкодом.
3.Не всі товари мають штрихкод.
4.Драконівські штрафи за помилки при обслуговуванні і звітності.
5.І якщо підприємець не заплатив драконівський штраф (бо просто ні з чого платити), у нашій державі тільки підприємець відповідає всім своїм майном перед державою. Ще, крім касових апаратів, із 1 січня 2022 року і так піднімаються ставки податків та ще й додаються інші види податків.
Крім усього сказаного, треба додати, що касовий апарат буде обов’язковим для всіх ФОПів 2, 3 та 4 груп незалежно від їхнього доходу та виду діяльності. До платників єдиного податку першої групи належать ФОПи, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють винятково роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
До речі, 17 грудня Верховна Рада не змогла зібрати більшість депутатів, необхідну для ухвалення законопроєкту щодо відтермінування строків розширеного застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку. За включення до порядку денного відповідного законопроєкту проголосували всього 102 нардепи. Наступне чергове зібрання планується вже у січні 2022 року.
Ігор КОЛЄСНІКОВ
