Вважається, що організм людини у різному віці на 50-86% складається із води. Із цієї причини знаючі студенти частенько прирівнюють свої курсові або навіть й дипломні роботи до людей. Жарти-жартами, але насправді вода – один із найцінніших ресурсів для кожного із нас. Дослідження доводять, що в середньому без води людський організм може протриматися лише від 3 до 10 діб, перш ніж настане критичне зневоднення.
У спекотну пору року ми постійно відчуваємо спрагу. І хоча вода міститься у багатьох продуктах, а ще використовується як основа для різних напоїв (від газованих до кавових), ми, споглядаючи за лякаючими показниками термометра, все частіше віддаємо перевагу склянці звичайної чистої води.
У Лебедині кращою водою вважається так звана «городська», та, що тече «артеріями» міського водогону. Є містяни, котрі безпосередньо користуються нею вдома, але чимало й тих, кому «городську» воду доводиться привозити в бутелях і каністрах, відстоявши чималу чергу до водозабірної колонки на якійсь із лебединських вулиць. При цьому всьому навіть безпосередні абоненти «Водоканалу» часто нарікають на недостатній тиск чи й взагалі відсутність рідини в крані… А які ж «відносини» із лебединською водою мають наші читачі? Чи ж є у них доступ до якісної питної води? Про це вони й розповіли під час тематичного обговорення минулої п’ятниці.
Василь: – Нашій воді справді немає ціни! Дозвiл на бурiння 950-метрової свердловини брали в Москвi, оскiльки цей пласт вважався стратегiчним водним запасом СРСР. Сприяв цьому наш земляк, заступник мiнicтра сiльського господарства. Цiна лебединської води повинна бути в рази вищою, як це не сумно для нас, її споживачів. Ви тільки порахуйте: вода в бутилях коштує 2 гривні за літр, а у нас – 1,722 копiйки за літр. Це в 116 разів (!) дешевше…
Наталія: – Без води ні туди і ні сюди. Народна мудрість. Лебединська вода, якою користується вся моя родина, і справді на вагу золота. Не всі мають до неї доступ, тому і вишиковуються черги біля міських колонок із охочих набрати додому якісної води для приготування їжі. А хтось у приватних господарствах цією водичкою городи поливає, і тому у спекотні літні дні мешканцям багатоповерхівок немає можливості навіть напитися. Доступ усіх лебединців до нашої цілющої водички можливий лише за умови розуміння ситуації. А ще до раціонального використання води спонукає і її вартість, що спільно із каналізацією виливається інколи у кругленьку суму.
Анатолій: – Щоразу, коли користуюся нашою лебединською водою, відзначаю її цілющі якості. По службі часто буваю у відрядженнях, але такої смачної води я ніде не куштував. Мені стає дуже прикро, коли її використовують для миття автомобілів або поливання городів. А ще боляче, що вона розливається під час багаторазових поривів мережі водопо-стачання. Запаси нашої води не безмежні, тому намагаюся економити її та правильно використовувати. Радує те, що міська влада домоглася, аби вода потрапляла на верхні поверхи багатоквартирних будинків.
Любов: – Що ж, «городською» водою користується багато моїх родичів і знайомих. А у мене вдома власна свердловина, і в ній теж вода гарна. Тому ми задоволені своєю. Звичайно, часом з’являється накип. Говорять, це тому, що у воді забагато крейди. Але це буває тільки при нагріванні, тому жити можна. Тим більше, коли знаєш, яка непридатна на для пиття, «рижа» до неможливості вода тече у військовому містечку. А люди ж її вживають у їжу! Жах!
В’ячеслав: – Якісна питна вода в місті – це проблема, бо її часто немає. А немає, бо стара водосистема потребує негайного суцільного і повного ремонту, та грошей, як завжди, немає. Мені шкода і керівника, і працівників «Водоканалу», які хоч якось дають цю воду. Я живу на Сільгосптехніці, маю в хаті свою воду, але вона не дуже якісна, тому частенько користуюся водою з міського водогону.
Юлія: – Живу на четвертому поверсі. У нас вода погодинно із 6 до 8 ранку і з 19 до 21 вечора. Тиску води ввечері немає, навіть пральна машинка не може набрати. За що ми платимо?
Lala Kolisna: – Чому ввечері такий слабкий тиск води – неможливо ні приготувати нічого, ні випрати? А вдень – сильний! Дуже турбує!
Євген: – З одного боку – ну, вода та й вода. Що б, здавалося, у ній такого? Однак сам опинився у ситуації, коли, маючи у приватному домого-сподарстві три різних джерела води, не міг використовувати для приготування їжі воду із жодного. А згодом, у одному із них – колодязі, вона й взагалі зникла. Раніше влітку її рівень теж знижувався, та до повного висихання не доходило. Із двох свердловин різної глибини також видобувалася вода, яку ми називали «технічною» – при нагріванні чи відстоюванні утворюється значний осад іржі. Ми навіть збудували систему очистки води, яка видавала більш-менш пристойний результат, але якою ціною! Якщо уважно придивитися до вартості систем фільтрації та їх характеристик, то можна побачити – купивши «агрегат» за кілька тисяч гривень, «нафільтруєш» за добу хіба пару відер придатної для пиття води. Якщо ж хочеться нормальної води, із прийнятними характеристиками для прання, посудомийної машини, купання, то сміливо можна перемножити вартість системи на 10, і додати вартість регулярної зміни реагентів для очистки води. Тому для моєї родини підключення до міського водогону стало чи не єдиним вирішенням питної проблеми. Можливо, щоб справді зрозуміти ціну якісній воді, треба пройти кількарічні каністрово-пляшкові поневіряння, черги біля колонок, закупи різних типів фільтрів тощо?
Лідія Андріївна: – «Городська» вода – це добре, моя родина користується міським водогоном, мабуть, років із десять. Але ж якби вона ще й була постійно! Живу в районі проф-техучилища, другу добу (розмова відбулася у п’ятницю – ред.) без води! І таке вже бувало, щоправда, тоді точно знали, що це пов’язано із поломкою. Викликали майстра, витрачали гроші на різне ремонтне обладнання, під будинком велися розкопки у два метри глибиною… І начебто все вдалося. А через два чи три місяці з-під землі забив фонтанчик. І отак же ремонтують по всьому місту! Маю щире побажання до працівників «Водоканалу»: будь ласка, виконуйте роботи якісніше! А ще налаштуйте комунікацію із абонентами! Бо у старших людей нині ні радіо немає, ні смартфону, щоб по ваших сайтах шукати інформацію про відключення, а страждаємо ж без води, як і всі інші.
Як бачимо, навіть наявність підведеного міського водогону до власного помешкання не рятує людей від нарікань щодо використання якісної води для власних потреб. Але ми щиро бажаємо, щоб будь-які проблеми якомога швидше позитивно вирішилися, а всі лебединці могли вільно споживати якісну воду. Салютуємо вам келишком із прохолодною водицею та бажаємо сил витримати літню спеку!
Громаду «слухала» Олена ВЄЧКАНОВА
