Малий та середній бізнес називають основою економіки України. Ці підприємства формують значну частку надходжень до бюджетів, надають багато робочих місць. Однак, мабуть, скільки існує підприємництво, стільки й точаться розмови про законність його ведення. Хтось зовсім не звертає на це уваги, інші – вважають, що наші бізнесмени не завжди чесно ведуть свою справу. Та й контролюючі органи не проти «схопити» нечесних підприємців на «гарячому». Вже кілька місяців робляться конкретні кроки у бік впровадження реєстрації розрахункових операцій. Переважній більшості підприємців такі перспективи не до смаку. Тому й доводиться спостерігати численні масові протести під Верховною Радою та Кабміном. У сьогоднішній «Темі дня» спробуємо з’ясувати, проти чого саме протестують підприємці й навіщо їх змушують використовувати касові апарати. Що ж таке реєстратори розрахункових операцій і для чого їх намагаються впровадити?
Це пристрій (а віднедавна, як альтернатива, програмний комплекс), призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів та наданні послуг, купівлі-продажу іноземної валюти, прийманні готівки для подальшого переказу. Є цілий закон, що передбачає умови та порядок їх застосування «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Якщо коротко, касові апарати потрібні для контролю обігу коштів власником бізнесу та державою. Касові апарати потрібні винятково у випадках, коли товари чи послуги надають за готівку. Також при розрахунках через термінал, адже такі операції, за чинним законодавством, є однією з форм готівкових розрахунків.
Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки лише в безготівковій формі, тобто кошти надходять із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без застосування платіжних карток і приймання готівки, реєстратори не застосовуються. Вимога використовувати касові апарати не нова. Про це говорять уже тривалий час. Без цих пристроїв нині не можна продавати технічно складні побутові товари, лікарські засоби та вироби медичного призначення. Також їх уже мають використовувати підприємства, що мають значний обсяг доходів.
Нині ж держава «замахнулася» на підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування. Від них теж почали вимагати встановлення реєстраторів.
Зрозуміло, що без офіційного посвідчення купівлі-продажу товарів чи послуг держава не може контролювати прибутки того чи іншого підприємця. А відтак і коректно обраховувати надходження до Державного та місцевих бюджетів. Ще однією підставою перегляду політики використання реєстраторів стала можливість ухиляння великих підприємств від повної сплати податків через фіктивне подрібнення на підприємців. Вони реєструють десяток-другий ФОПів, сплачують податок не з прибутку, а мінімальний єдиний. А тоді ще й вимагають із держави якісних послуг у вигляді освіти, медицини, якісних доріг тощо.
Та й ми, пересічні громадяни, купуючи той чи інший товар, часто не отримуємо на руки документ або чек, який би підтверджував факт купівлі. А потім у випадку передчасного псування намагаємося довести, що цей товар придбали саме в цього підприємця. У більшості країн Європи покупцю обов’язково видадуть друкований або електронний чек на придбаний товар чи надану послугу.
Із вимогами використовувати реєстратори підприємцям пропонують вибір. Донедавна для реєстрації розрахункових операцій можна було використовувати тільки окремий касовий апарат. При досить таки солідній вартості самого пристрою, вимагається ще й укладання угоди на його обслуговування із компанією, яка має на те відповідні дозволи, і, звичайно, сплачувати за це щомісячно певну суму. Як альтернативу підприємцям пропонують використовувати програмне забезпечення для смартфонів чи комп’ютерів, яке у підсумку виконає таку ж, як і касовий апарат, роботу – видасть покупцю чек і зафіксує у податковій суму доходу від продажу. Це програмне забезпечення теж існує у кількох варіантах. Перше – безкоштовне, розроблене податківцями. Також чимало компаній-розробників програмного забезпечення пропонують свої програмні «касові» апарати, але вже за відповідну помісячну чи разову плату. Для використання такого програмного забезпечення підійде смартфон, планшет або персональний комп’ютер, працюватиме під’єднаний через мережу Інтернет до сервера Державної податкової служби. Якщо програму встановлено у смартфоні чи планшеті, фіскальний чек можна видрукувати на міні-принтері, надіслати покупцю в електронному вигляді через месенджер або ж покупець самостійно може отримати чек на сайті Державної податкової служби.
Чому ж заперечують та протестують підприємці?
Причин, на переконання самих підприємців, для цього чимало. Одна із найвагоміших – необхідність ведення обліку товарних запасів і документів на товари, що продаються, чого до цього часу багато хто з них не робив. Усі ці відомості треба обов’язково вносити у пам’ять реєстратора. Але підприємці у переважній більшості не зможуть власноруч робити це правильно. Доведеться оплачувати послуги бухгалтера, а він не завжди погоджується працювати навіть на «мінімалку».
Звичайно, у випадку використання програмних реєстраторів, підприємцям необхідно буде придбати той же смартфон чи комп’ютер, якщо він до цього не використовував їх у роботі. А це – зайві витрати, доступні не всім.
Окрема протестна вимога підприємців – скасувати здирницьку грошову винагороду для покупців та великі штрафи для бізнесу, якщо товар продаватиметься без чека. Восени, напередодні набрання чинності вимогами застосування касових апаратів та уведення грошової винагороди, підприємці й почали висловлювати свої заперечення та мітингувати. Декілька таких акцій відбулося і в Лебедині. Ініціативні групи з-поміж лебединських підприємців також неодноразово вирушали до Києва, щоб довести своє занепокоєння нововведеннями Уряду та Верховній Раді України. Одна з останніх акцій у Києві за участю лебединців відбулася 15 грудня.
Реакція нашого нардепа
Розуміючи, що ця проблема створює соціальну напругу, народний депутат України від виборчого округу №162 Микола Задорожній кілька тижнів тому ініціював зустріч із підприємцями свого округу. Перше зібрання він провів на Лебединщині 23 листопада у залі засідань районної ради. Тоді на зустріч прийшло близько 50 підприємців міста та району, які висловили свою думку з приводу введення реєстраторів. Але склалося враження, що тоді присутні в залі не почули одне одного і не дійшли згоди. Народний обранець лише пообіцяв, що донесе до своїх колег почуте від стурбованих лебединських підприємців. Після аналогічних зустрічей із підприємцями Охтирщини, Тростянеччини, Великої Писарівки та Чернеччини Микола Задорожній повернувся до Києва.
На честь нардепа, він не тільки дотримав свого слова, а й на пленарному засіданні, вперше за часів своєї каденції не просто виступив із місця, а піднявся на трибуну і протягом трьох хвилин доводив іншим депутатам необхідність відтермінувати обов’язкове введення касових апаратів та пом’якшення вимог до реалізації товарів. І під час розгляду законопроєкту №4439 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» наш депутат віддав свій голос «за», голосуючи прийняття за основу. Але вже під час голосування в цілому – утримався разом із чотирма нардепами. Такий крок став дещо несподіваним, тому «ЖЛ» звернулася безпосередньо до народного депутата України Миколи Задорожнього за роз’ясненнями. Своє рішення депутат прокоментував так: «Враховуючи всі проведені зустрічі із виборцями Сумщини, я не міг не донести своїм колегам занепокоєння підприємців щодо введення в дію обов’язкового застосування РРО. І вперше за часів своєї каденції зробив це з трибуни, щоб бути почутим депутатами та громадськістю. Коли утримувався під час голосування в цілому, то не погодився, що з переліку ризикових груп товарів виключають інтернет-продажі та реалізацію секонд-хенду, де є найбільша ймовірність передачі товарів контрабандним шляхом. А надалі використовуватиму свій виступ у Раді саме з трибуни, щоб колеги почули вимоги моїх виборців».
Втім, 319 депутатів таки підтримали законопроєкт і відтермінували введення РРО до 1 січня 2022 року. А це значить, що відтерміновано обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі й програмних) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. Окрім цього, документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій). Вказаний закон до 1 січня 2022 року продовжує застосування занижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій. Через 4 дні його підписав Президент України Володимир Зеленський.
Що це дасть підприємцям?
Саме власники малого та середнього бізнесу найбільш занепокоєні нововведеннями у виробництво РРО. Аби отримати пояснення, чому ж саме вони не погоджуються, які ж причини їхнього протистояння, ми звернулися до голови громадської організації «Спілка підприємців Лебединщини» Ігоря Губаря. Він повідомив, що тільки скасування цього закону дозволить вдало розвивати малий та середній бізнес. «Цим законопроєктом державники начебто й хочуть знищити тіньовий бізнес та навести порядок із контрабандою на митницях. Але хочуть запровадити ще жорсткіші умови для ведення малого та середнього бізнесу. Великі штрафи та податки просто знищать підприємців, як клас. Нові закони розділяють нас на групи, а ми об’єднуємося, щоб вести правильні умови гри. У нас є власні законопроєкти, що передбачають не відтермінування, а скасування обов’язку впровадження касових апаратів та збереження спрощеної системи. Верховна Рада та Уряд України повинні почути наші вимоги. А ще ми мітингуємо та висловлюємо свої протести тому, що Верховна Рада не дотримується норм Закону і не хоче розглядати нашу електронну петицію про захист спрощеної системи оподаткування шляхом термінового розгляду».
На щастя, держава, відтермінувавши згадані законопроєкти, принаймні зробила вигляд, що розуміє українського підприємця. Надовго чи ні, побачимо. Бо COVID-19 не дуже прислухається до них, а чинні й планові карантинні обмеження вже внесли корективи у підприємницьку діяльність. Якщо ще й держава не дослухатиметься до своїх громадян, будуть непереливки.
Ми – оптимісти, і сподіватимемося на порозуміння, завдяки якому український бізнес продовжить розвиватися й надалі.
Ігор КОЛЄСНІКОВ
