Ось і промайнув 2020 рік. Напевно, для більшості із нас він тривав аж занадто довго, бо приніс чимало хвилювань. А взагалі, на один день був довшим ніж три попередні, адже був високосним. Але він уже став історією і принаймні для всіх нас не скоро забудеться. Навкруги тільки й чули незнайомі до цього часу слова: COVID-19, пандемія, коронавірус, карантин, локдаун, вакцина. Але все ж таки життя тривало, хоча й було обмежене заборонами та вимогами. Діти хоча й із перервами ходили до дитсадків та навчалися у школах, працювали магазини, ринки, установи, організації та підприємства. Життя йшло, і всі чекали, що ж буде далі. Так і проминули 366 днів. На календарі вже наступний рік. Але не про нього мова, а про те, чого ж нам, не вистачило у році, що минув. На що цікаве, приємне та захоплююче не вистачило часу чи можливостей? Чого ми недоотримали, хоча, можливо, й мали на це право. Найкраще скажуть наші читачі, яким «ЖЛ» запропонувала висловитися.
Наталія Іванівна: – Гарне запитання. Кожен, мабуть, у своїх мріях на початку року уявляв майбутнє трохи інакшим. Я також. Рік для нашої родини був важким, із втратами. Сумуємо. Але життя продовжується і маємо надію, що в році прийдешньому все заплановане вдасться реалізувати. Напевно, для нормального життя, просто не вистачило часу. От якби доба була 25 годин, то це був би додатковий час поспати, тому що рано вставала і пізно лягала. Але ні про що не жалкую. Усіх із святами. Бережіть себе!
Інна: – 2020 рік для нашої сім’ї був, як якесь важке випробування, страшний сон або ще навіть фільм жахів. У ньому було багато болю, невпевненості, страху та переживань. І цілий рік жити в таких відчуттях було психологічно дуже складно. Тому не вистачало СПОКІЙНОГО життя. Все погане треба залишити в старому році, і в Новий рік іти тільки з хорошими думками та з вірою в найкраще. Усім бажаю міцного здоров’я!
Ігор: – Не вистачало багато чого, але як футбольному вболівальнику, то просто футболу. Коли на трибунах затишного стадіону «Авангард» маєш можливість подивитися на гру свого улюбленого «Лебединця». Або у спортивному комплексі нашого медичного коледжу переглядаєш матчі відкритого чемпіонату міста Лебедина з футзалу. Всього цього не було. У обох випадках футбол не треба було відміняти. Адже чомусь у 2020 році діти офіційно грали у футбол.
Наталія Миколаївна: – Вважаю, що розумній, цілеспрямованій та активній людині, яким би насиченим і вдалим не був рік, все одно завжди чогось буде мало, в гарному розумінні цього слова. Єдине, дійсно хотілося б побільше здоров’я для рідних. Принагідно, бажаю вам, земляки, у новому році доотримати недоотримане і надолужити все, що не встигли. Ідемо в новий рік з оптимізмом і впевненістю в свої сили!!!
Анатолій: – Ви знаєте, однозначно дати відповідь на ваше запитання не так просто. Скажіть, чого не вистачало мирним ленінградцям, яких блокували німецькі загарбники 872 дні? Їм тоді не вистачало всього: хліба, води, спокою та щастя, миру і свободи. Нині всі ми живемо достатньо, щоб на щось скаржитися. Але подумайте про тих молодих хлопців, які у важких умовах захищають нас від ворога на Сході України. Не варто нагадувати, чого їм не вистачає. А взагалі особисто мені не вистачало миру, добра, достатку та позитивних емоцій.
Любов: – Мені особисто не вистачило ЧАСУ. Трохи не встигла втілити в життя деякі ідеї. Та це, думаю, надолужимо у 2021 році. А ще, через пандемію та тривале дистанційне навчання, не вистачило постійного, як раніше, спілкування і частіших репетицій із моїми дорогими студентами медичного коледжу, учасниками ансамблю «Веселі ложки». Не вистачило спілкування із моїми «золотими надвечірниками», із друзями та однодумцями.
Ольга: – Певно, на це питання слід відповідати в порівнянні. Мені вистачило роботи, на не вистачило часу на відпочинок. Вистачило добрих мрій, задумів та починань, та не вистачило можливостей на їх втілення. Вистачило турбот і хвилювань, та не вистачило якоїсь фізичної розрядки для повного релаксу. Вистачило телефонних розмов, та не вистачило веселих зустрічей. І на все це були якісь об’єктивні й суб’єктивні причини. Тож давайте піднімемо келихи за те, щоб наші мрії завжди співпадали з нашими можливостями! Щастя всім у році новому!
Алла: – Мені не вистачало простору. І не вистачає зараз свободи. Часті обмеження дратували та не давали спокійно жити.
Оксана: – Як зробити людині добре – зробіть погано, а потім поверніть, як було. Цьогоріч я вийшла «із зони комфорту» – відпустки по догляду за дитиною – і повернулася до праці. І одразу ж – вірус, карантин, локдаун і т.д. Аж ностальгія за «звичайним» життям з’явилась. А ще ми традиційно влітку подорожували. Або до Тростянця на фестивалі, або ще кудись. От цього дуже не вистачало. Не вистачило спілкування з друзями, грошей ні на що не вистачило, недоотримала простого релаксу від щоденної напруги поганих новин. Ще знаю, чого не вистачить у році наступному – вперше за багато років так і не передплатила улюблену газету, то грошей не вистачило, то часу, то черги задовгі. Але все одно – вітаю газету з Новим Роком та Різдвом Христовим!
Як бачите, багато чого не вистачило лебединцям у році, що минув. Хоча, без сумніву, все це обов’язково знайдемо в Новому 2021-у. Якщо дуже захотіти. Віримо, що цей рік буде не таким, як його попередник і у всіх нас все буде гаразд!
Громаду «слухав» Ігор КОЛЄСНІКОВ
