Відповідно до позиції викладеної в постанові Верховного суду від 21.03.2018 року у справі 161/11682/15-ц за змістом ст.194 Сімейного Кодексу України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина.
У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Ст.1281 Цивільного Кодексу України визначає, що спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, висунути свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Згідно зі ст.1282 Цивільного Кодексу України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Зі спадкоємця можна стягнути заборгованість із аліментів спадкодавця, але при цьому зобов’язання щодо відшкодування пені, 3% річних та інфляційних за прострочення сплати аліментів, що є відповідальністю боржника і не входять до складу спадщини, а тому підстав для стягнення таких штрафних санкцій зі спадкоємця боржника немає.
За матеріалами Лебединського бюро правової допомоги
