Лебединщина «сховалася» серед лісів. Так уже географічно склалося. Спробуйте виїхати із нашого міста у напрямку Києва, Харкова, Полтави, Охтирки чи Ромен. І скрізь – ліси… Що може спадати на думку звичайному українцю? Краса, гриби, ягоди, прохолода, новорічна ялинка. А більш практична думка: скільки можна нарубати дров. Погодьтеся, що так, бо ціна на газ та електроенергію «кусається». Тож чи вистачає дров лебединцям, розберемося у сьогоднішній «Темі дня».
Останні події щодо блакитного палива поставили споживачів перед нелегким вибором: як зігрітися взимку – газом, дровами чи якось інакше. На жаль, держава не змогла належним чином підготуватися до холодного сезону. Не всі об’єкти соціальної сфери й на Лебединщині вчасно отримали довгоочікуване тепло.
Минули часи, коли модно було встановлювати газові мінікотельні. І якщо ціна на газ для населення тримається на визначеній позначці, то для потреб інших структур вона, у прямому сенсі слова, злетіла. І стала «непідйомною ношею». А для бюджету громади і поготів!
Доводиться забувати і про традиційне вугілля. Чи не весь світ останнім часом відмовляється від нього, через шкоду продуктів його згоряння. Та й сьогодні чи не всі вугільні шахти Донбасу окуповані військами російського агресора. Вугілля, що видобувається на підконтрольних Україні територіях, недостатньо, щоб наше населення могло вільно його придбати.
Тому залишаються дрова. Дрова – це низькотоварна деревина діаметром від 2 см. Держпідприємства їх заготовляють, в основному, довжиною від 1 до 4 м. Деревина – це не тільки сировина для лісопильної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості, а ще й відновлювальне джерело енергії. Ціна цієї деревини невисока, та затрати на її заготівлю іноді вищі, ніж на заготівлю цінних асортиментів.
Переоснащення котелень із газу на тверде паливо обумовило ріст попиту на дрова паливні, і віднедавна чи не біля кожної оселі нашої громади чи котелень соціальної сфери можна побачити гори дров.
Тож як забезпечується Лебединщина дровами і чи вистачає їх на всіх? «ЖЛ» звернулася за інформацією до ДП «Лебединський лісгосп». Головний інженер підприємства Іван Шпакович, який безпосередньо займається питанням постачання дров для потреб громади, зазначив, що нині складається не зовсім приємна ситуація із забезпеченням дровами як жителів громади, так і об’єктів соціальної сфери. На жаль, не всі установи та заклади стовідсотково забезпечені дровами. А все через затягування тендерних процедур. У результаті кошти на рахунки підприємства надходять уже тоді, коли громадяни масово починають звертатися щодо придбання твердого палива. Та посадовець лісгоспу запевнив, що до Нового 2022 Року вся соціальна сфера громади та приватні споживачі будуть забезпечені дровами.
А потреби у громади досить серйозні. Так, лише освітнім закладам та об’єктам соціальної сфери потрібно понад 4 тисячі кубометрів дров. Лебединська лікарня окремо потребує понад 2 тисячі кубометрів (уявіть, цим об’ємом можна забезпечити майже 400 власників домогосподарств, якщо кожному з них постачати по 5 кубів дров). Нині на отримання палива чекають понад 70 жителів громади, а все тому, що запізно звернулися до лісового підприємства. Бо, за словами Івана Шпаковича, чомусь у нас заведено замовляти дрова восени, коли й так існують черги на їх отримання.
Водночас, навесні поточного року, був період, коли від населення не було жодної заявки. Чи не кожного року лісове господарство повідомляє, що краще замовляти дрова навесні або на початку літа. Це дає змогу просушити дрова, аби взимку вони справно горіли. І, що важливо, це не тільки зберігає котли в належному технічному стані, а й збільшує коефіцієнт тепловіддачі на 20%. Тож слід бути обачним і практичним. А «ЖЛ» повідомляє: вся необхідна інформація щодо діяльності підприємства та процесу заготівлі дров на сторінці підприємства у соціальних мережах. Дізнатися її можна і телефонами (05445) 2-04-58 або 066-326-44-73 (Олексій Анатолійович).
Доречно назвати й сьогоднішню ціну на дрова. Так, м’яколистяні породи дерев типу осики, тополі та верби коштують 708 грн. за куб, сосна та вільха – 798 грн. за куб та твердолистяні породи – 894 грн. за куб.
А як же бути із отими пошкодженими та поваленими буревіями деревами? Чи ж можна їх пускати на дрова? Дуже часто люди самовільно забирають це для власних потреб. Відповідно до пункту 2 статті 19 Лісового кодексу України виняткове право на заготівлю деревини має постійний лісокористувач – лісгосп, тому заготовляти вітровальну дров’яну деревину населенню не можна. Для проведення таких робіт виконавець повинен мати дозвіл, що видається територіальним управлінням Держпромгірнагляду. Дії людей, які начебто з позитивних міркувань займаються самозаготівлею вітровальних і лежачих дерев, у законодавчому полі розцінюються як протиправні.
Дуже часто можна знайти інформацію про затримання недобросовісних громадян, які самовільно вирубують ліс. Про такі випадки «ЖЛ» повідомив провідний інженер охорони захисту лісу ДП «Лебединський лісгосп» Микола Мельниченко. Як зазначив посадовець, територія лісгоспу нараховує 30465 гектарів лісу, охорону якої здійснює 50 членів колективу підприємства. Зрозуміло, що одночасно охопити наглядом таку територію неможливо, але із початку 2021 року вже офіційно було зареєстровано 11 випадків незаконної вирубки лісу. Обсяг зрубаного сягав понад 10 кубів, а завдана шкода склала 83114 гривень. Цьогоріч навіть вдалося спіймати любителя легкої наживи, який спричинив шкоди на 23 тисячі гривень і отримав вирок із позбавленням волі строком на 1,5 року умовно. Ці та інші подібні адміністративні правопорушення караються штрафом від 510 до 1020 гривень для фізичних осіб та від 2550 до 5100 гривень – для юридичних осіб.
Також декому приходить в голову зрубувати, так звані, полезахисні лісові смуги. Такі дії караються штрафом від 510 до 765 гривень для фізичних осіб. Микола Мельниченко наголошує, що все наявне у лісі належить до лісового фонду, перебуває у власності держави. Лісівникам, як представникам лісової охорони, держава довірила охороняти та зберігати усе це. Тому, якщо навіть побачили звалене дерево, то не маєте права робити з ним, що забажаєте.
Пам’ятайте, що держлісгоспи докладають зусиль, щоб максимально забезпечити дровами споживачів. До того ж, не можна зрубати лісу більше, ніж передбачено законодавчими нормативами. Однак лісівники збільшили об’єми реалізації дров’яної деревини, переорієнтувавши максимальну кількість дров на паливні потреби, і за рахунок цього намагаються забезпечити попит, що значно зріс. Тому не агітуємо вас замовляти дрова сьогодні. Краще робити це одразу після закінчення опалювального сезону. Лише за цієї умови та й за прийнятною ціною транспортом лісового господарства вам вчасно доставлять дрова. Подбайте про свої теплі оселі завчасно! І не забудьте взяти участь в акції «Створюємо ліси разом», аби власноруч посадити дерево. Колись, можливо, посаджене нині врятує від холодів ваших нащадків.
Ігор КОЛЄСНІКОВ
Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»
