14 жовтня лебединці святкували…

Цей день надто насичений святами. До слова, ці свята досить вагомі та знакові як у релігійному, так і у державницькому плані. 14 жовтня – знаменна дата для українців. Це і День Покрови Пресвятої Богородиці, День Захисників та Захисниць України, День Українського козацтва та символічна річниця створення Української повстанської армії. Зважаючи на всі ці події, з 2015 року указом президента його вважають ще й вихідним. Тож місце для урочистих подій знайшлося. Але що ж відзначали лебединці цього дня? Чому присвячували святкування, кого шанували, кому вклонялися? «ЖЛ» поцікавилася думками своїх дописувачів і зробила певні висновки.

Наталія (38 років): – Мене особисто вітали з Покровою. А от я вітала чоловіків з Днем Захисника України. Добре, що це свято, як для чоловіків, так і для жінок, бо вважаю, що дуже багато свят для наших чоловіків.

Анатолій (37 років): – Так уже склалося, але в цей день у мене існує лише два свята: День Покрови Пресвятої Богородиці та День козацтва. Цей день присвячую родині і відзначаю його вдома.

Наталія (40 років): – 14 жовтня святкували День Захисника та Покрову, звичайно, теж. Вважаю вдалу дату вибрано саме для Дня Захисника і Захисниці. Щодо жіночих свят, не дуже люблю 8 Березня, бо вважаю коханих жінок треба шанувати щодня, і якоїсь особливої дати для цього не потрібно.

Олексій (24 роки): – Особливо не переймався тим, якому святу надати перевагу, а був просто щасливий від того, що це був вихідний. Чомусь люблю свята, які співпадають із вихідними. Наступного такого дня доведеться чекати аж до кінця грудня.

Наталія (57 років): – На Покрову, храм у селі Кам’яне, і так сталося, що у цей день я разом із подругою побувала на її «маленькій Батьківщині». Там живе її старенька матуся, друзі, однокласники, куми. Добре, що в селах збереглися традиції давнини і храмове свято відкриває двері для усіх бажаючих привітати господарів із святом. Чудова погода і навколишня природа сприяли цьому. Дякую своїй подружці за чудовий день відпочинку і спілкування. А надвечір, у соціальних мережах, із святом захисників та захисниць привітала друзів і знайомих.

Оксана (39 років): – Для мене свято Покрови – то, насамперед, мамин день народження. Тому вітали нашу іменинницю всією великою родиною. Раніше мама саме на свято Покрови обов’язково відвідувала нашу Покрівську церкву – так чудово, що вона відродилася, наче фенікс із попелу, і виглядає набагато краще, ніж та руїна, яку ми облазили в дитинстві. День Захисника – то по праву свято мого брата Дениса, День Захисниці відзначає одногрупниця Ірина. День козацтва – всі хлопці. Раніше, під час мітингу на Козацькій могилі, грав духовий оркестр музичної школи, але тепер, на жаль, ні. Але ж чудово, що маємо таке багатогранне свято для всіх!

Антоніна (телефонувала):  – Цей день у нас – храмове свято, бо належимо до Покрівського приходу. Зібралися рідні за великим столом, згадали захисників та захисниць України. Пошанували своїх батьків, які, на жаль, пішли у Вічність. Бо ж саме вони навчили нас зустрічати свята, передали нам родинні традиції, які ми, їхні діти і тепер уже їхні онуки, намагаємося зберегти й запроваджувати у своїх сім’ях. Із цього починаються наші витоки. Нехай і сказала я це дуже пафосно, але правильно. Шанувати людей та християнські звичаї треба. Тож зі святами всіх!

Як бачимо, лебединці все ж таки знають наші традиції та державні свята. І не можуть обрати щось єдине для себе. Бо дух цього дня залишається в серці кожного, хто усвідомлює своє походження, шанує країну, де народився, батьків, які дали життя і наділили любов’ю до ближніх, плекає гордість за своїх земляків, свій рідний край.

Думки лебединців об’єднані святом, і це приємно.

Ігор КОЛЄСНІКОВ

Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»

Поділіться
[uptolike]