А ось вже й сезон! Так, не поодиноких екземплярів на ятках ринку чи у супермаркетах. А коли їх ціла гора, і ти так поважно пальцем тик: «Мені ось той!». І щоб серпневий подарунок смакував ще краще, розкажемо кілька цікавих фактів про цю найбільшу у світі (майже) ягоду. У якої, до речі, є «професійне» свято – відзначають його 3 серпня, а на Херсонщині – навіть пам’ятник.
● Кавун – солодкий родич огірка та гарбуза. На 92% складається з води. Для порівняння, у тілі медузи води приблизно 95%, організмі новонародженої дитини – 80%, а дорослої людини – 65-70%.
● Батьківщиною кавунів є пустеля Калахарі в Південній Африці. Там досі зустрічаються дикі кавуни невеликих розмірів (як тенісний м’яч) і вагою близько 200 грамів. Понад 4000 років тому кавуни почали вирощувати в Стародавньому Єгипті, про що свідчать знайдені в єгипетських гробницях зображення і насіння кавунів. У Західну Європу кавуни завезли в епоху хрестових походів приблизно 700-900 років тому.
● Але сіяти їх, а не ввозити з інших країн, почали тільки в середині 17 століття. У той час кавуни не їли свіжими. Поки їх тривалий час доставляли з-за кордону, вони втрачали свіжість і ставали непридатними для вживання в свіжому вигляді. Тому кавуни їли тільки після тривалого вимочування і варіння в цукровому сиропі з прянощами і перцем! Навіть коли кавуни почали вирощувати у нас, їх ще довго не вживали свіжими, а подавали вимоченими у цукровому сиропі.
● Поширена думка, що кавун – це найбільша ягода з усіх відомих науці. Насправді плід кавуна – це багатонасіннева соковита гарбузина. За будовою вона схожа на ягоду, але відрізняється від неї великою кількістю насіння і структурою навколоплідника (стінки плоду рослини, навколишнього насіння). Тому з точки зору ботаніки називати плід кавуна ягодою не зовсім правильно.
● Ще одне не зовсім правильне переконання, що кавуни бувають «хлопчиками» і «дівчатками», і що кавуни «дівчатка» нібито солодші і в них менше кісточок. Насправді це міф, особливо з огляду на те, що кавун – це однодомна рослина (тобто жіночі і чоловічі квітки знаходяться на одній рослині). Квітки у кавунів одностатеві, тобто в них є або тичинки (чоловічі квітки), або маточки (жіночі квітки). І оскільки на чоловічих квітках є лише тичинки, то на них плід не утворюється. Тож насправді всі плоди кавунів жіночі.
● Сьогодні існує понад 1200 сортів кавунів, які вирощують в 96 країнах світу. В основному це країни з теплим кліматом.
● Ми звикли, що м’якоть кавуна має бути червоного кольору. Такою вона є завдяки каротиноїдному пігменту лікопіну. Його вміст у кавуні більший, ніж в будь-яких інших свіжих фруктах або овочах. Лікопін також міститься у великій кількості і визначає забарвлення помідорів, гуави, грейпфрутів. Втім нині завдяки селекційній роботі м’якоть кавуна може бути червоною, рожевою, малиновою. Іноді зустрічаються кавуни з жовтою або навіть помаранчевою м’якоттю.
● Експерименти по виведенню жовтих кавунів проводилися і в Україні. В українських селекціонерів вийшов особливий гібрид «Кавбуз», який всередині жовтий, зовні і на смак схожий на гарбуз, а за ароматом нагадує кавун. Цей сорт найбільше підходить для приготування каші.
● Середня вага кавуна коливається від 5 до 10 кг, хоча буває менше і більше. А найбільший кавун в світі було вирощено в США. Американський фермер Ллойд Брайт з Арканзасу в 2005 році виростив кавун сорту Кароліна-Кросс (Carolina Cross) вагою 122 кілограми! Навесні 2006 року цей кавун був занесений в Книгу рекордів Гіннеса.
● Говорячи про кавуни, часто згадують про «склад нітратів». Насправді перевірити, в яких умовах вирощувався кавун і скільки «хімії» в нього накачали, неважко. Занурте шматочок кавунової м’якоті у ємність з водою. Якщо рідина почервоніє або порожевіє, кавун дійсно «нітратний». Якщо вода просто злегка помутніє, – він чистий.
Солоденьким кавунчиком так приємно насолоджуватися в спеку. Але чому б не приготувати з нього легкий десерт чи салат? Вам обов’язково сподобається!
Салат з кавуном та сиром фета
Інгредієнти: третина кавуна, 300 г сиру фета, лимон, м’ята, оливкова олія, сіль, перець – за смаком.
Очищений від шкірки кавун і сир наріжте невеличкими кубиками й висипте у глибоку тарілку. Додайте подрібнену м’яту. Заправте салат олією та лимонним соком. Посоліть та поперчіть страву за смаком.
Кавунове желе: легкий літній десерт
Інгредієнти: 3 кг кавуна зі шкіркою; 20 г желатину, ½ склянки цукру, ¼ склянки лимонного соку, рослинна олія.
Розріжте кавун на шматочки, зніміть шкірку й видаліть насінинки. Покладіть кавун у блендер і збийте до стану кашки. Процідіть отриману суміш через сито – має вийти близько трьох склянок соку.
Розчиніть желатин, додавши до нього одну склянку кавунового соку, й залиште настоюватися протягом трьох хвилин. Сік, що залишився, перелийте у каструльку й поставте на невеликий вогонь. Додайте цукор і підігрівайте суміш, доки він повністю не розчиниться. Тепер саме час додати желатин і лимонний сік. Форми для желе змастіть олією і розлийте у них сік. Залиште десерт у холодильнику на ніч. Коли желе буде готове, викладіть його на тарілку й прикрасьте листочком свіжої м’яти.
Молочно-кавуновий шейк
Для приготування знадобляться: 3 склянки м’якоті кавуна, склянка молока, 2 ст. л. цукру.
Важливо! Для приготування напою кавун попередньо поріжте на шматки й заморозьте.
Три склянки замороженої м’якоті кавуна покладіть у блендер, додайте молоко та цукор і збийте. Перевірте шейк на смак і за потреби додайте ще цукру.
Кавуновий мохіто
Раніше традиційний безалкогольний мохіто готували лише із соку лайма, содової, м’яти і подрібненого льоду. Сьогодні ж існує більше десятка рецептів цього напою: до нього додають і полуницю, й апельсин, і малину, і персик… Але влітку неможливо не приготувати мохіто з кавуна!
Інгредієнти: 100 г м’якоті кавуна, 100 мл напою «Спрайт», 10 листочків м’яти та кілька — для оздоблення, 1 ст.л лимонного соку, подрібнений лід.
Шматочки кавуна помістіть у блендер і збийте. М’яту розімніть в руках або ж просто міцно стисніть й покладіть в келих. Додайте сік лимона. 3/4 келиха заповніть шматочками льоду. Додайте кавунове пюре і «Спрайт». Перемішай усі інгредієнти.
Створення цього матеріалу профінансоване передплатниками друкованої версії «Життя Лебединщини»
